пр. № 4-с/2608/22/12
ун. № 4-с-126/11
18 грудня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Бандурі Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії і бездіяльність державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, суд,-
Заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій після уточнення вимог просить визнати дії державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Максимів М.М. по винесенню постанов про стягнення з нього виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій неправомірними, скасувати постанови державного виконавця від 1.09.2011р. про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 680грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 30грн., а також постанови від 5.12.2011р. про відкриття виконавчих проваджень, посилаючись на те, що вказані постанови винесені з порушенням вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає перелік заходів примусового виконання рішення суду, ст. 7 вказаного Закону, якою передбачено відкриття виконавчого провадження по стягненню судового збору не пізніше наступного дня після завершення виконавчого провадження. Постанови про відкриття виконавчого провадження були винесені 5.12.2011р., тоді як рішення суду виконано 11.11.2011р.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав.
Представник ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві проти скарги заперечує, посилаючись на те, що постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були винесені у зв'язку з примусовим виконанням рішення Святошинського районного суду м. Києва від 2.06.2005р. про зобов'язання не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні власністю та відповідають чинному законодавству.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як встановлено в судовому засіданні, 28 серпня 2007р. ОСОБА_3 звернувся до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві з заявою про прийняття на виконання виконавчого листа № 2-101/2005 від 2.06.2005р. про усунення перешкод в користуванні власністю, на підставі якої державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з пропозицією добровільного виконання рішення суду в строк до 4.09.2007р. /ас 26-28/.
Згідно акту державного виконавця станом на 8.11.2007р. рішення суду виконано не було /ас 75/.
Протягом 2008-2011р. державним виконавцем вчинялись дії по примусовому виконанню рішення суду, а саме: направлялись вимоги, залучались працівники органів внутрішніх справ, про що виносились постанови, однак згідно акту державного виконавця від 1.08.2011р. рішення суду виконано не було /ас 76-84/.
1.09.2011р. старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві винесено постанови про стягнення з боржника -ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 30 грн. та виконавчого збору в розмірі 680грн. /ас 86-89/.
4.11.2011р. ОСОБА_1 направлено вимогу про призначення примусового виконання рішення суду на 11.11.2011р. та згідно акту від 11.11.2011р. рішення суду було виконано /ас 90,93/.
2.12.2011р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження /ас 96/.
5.12.2011р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 680грн. /ас 108/.
Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи.
Посилання заявника на те, що рішення суду було виконано добровільно, а тому постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій винесені незаконно суд вважає безпідставним, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутнє будь-яке документальне підтвердження заявника про повне виконання рішення суду від 2.06.2005р., а відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі не надання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Твердження заявника про те, що виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору було відкрито 5.12.2011р., а не наступного робочого дня після завершення (закінчення) виконавчого провадження суд не приймає до уваги, оскільки дане не є підставою для скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, винесених 1.09.2011р.
Крім того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення суду від 2.06.2005р. винесена 2.12.2011р., а постанови про відкриття виконавчих проваджень за постановами про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій винесені 5.12.2011р., який, з урахуванням вихідних днів 3 та 4 грудня 2011р., є наступним робочим днем після завершення виконавчого провадження.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що дії державного виконавця Максимів М.М. по винесенню постанов про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 680грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 30грн. відповідають нормам чинного законодавства, а тому підстав для визнання їх неправомірними та скасування вказаних постанов у суду немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, суд,-
В скарзі ОСОБА_1 на рішення, дії і бездіяльність державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції в м. Києві - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 5 днів.
Суддя