ун. № 2608/19223/12
пр. № 1-кп/2608/1/12
24 грудня 2012 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі
головуючого - судді Дячука С.І.;
при секретарі - Ткаченко Н.В.,
за участю прокурора Омельченка В.В., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Києві, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, згідно із ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
23 серпня 2012 року близько 09 годин 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 6 по вул. Гнати Юри в м. Києві, побачивши незнайому вагітну жінку, як пізніше з'ясувалося -ОСОБА_3 яка мала на собі золоті прикраси, вирішив із застосуванням сили протиправно заволодіти її майном. Реалізуючі свій намір, діючи при цьому з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_1, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, наздогнав ОСОБА_3 і діючи раптово, правою рукою схопив її за плече, а лівою рукою зірвав з її шиї два золотих ланцюжки ціною відповідно 2 000 та 6 240 грн, на яких знаходилися відповідно золоті хрестик ціною 960 грн та кулон ціною 1200 грн, тобто відкрито викрав чуже майно із застосуванням до потерпілої насильства, яке не було небезпечним для її життя чи здоров'я, зникнувши з місця події.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 23 серпня 2012 року близько 09 годин 30 хвилин, знаходячись біля будинку № 6 по вул. Гнати Юри в м. Києві, діючи з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, напав на раніше незнайому вагітну гр-ку ОСОБА_3 і діючи раптово та долаючи опір останньої, правою рукою схопив її за плече, а лівою рукою зірвав з її шиї два золотих ланцюжки, на яких знаходилися відповідно золоті хрестик та кулон, якими, зникнувши з місця події, розпорядився на власний розсуд.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, у тому числі й розмір цивільного позову потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином на суму 2 360 грн, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, у тому числі й щодо розміру цивільного позову потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 2 360 грн, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 23 серпня 2012 року близько 09 годин 30 хвилин, знаходячись біля будинку № 6 по вул. Гнати Юри в м. Києві, умисно відкрито викрав чуже майно на загальну суму 10 400 грн, яке належало потерпілій ОСОБА_3 поєднуючи свої дії із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином на суму 2 360 грн, розмір якого не оспорюється обвинуваченим, підлягає задоволенню в повному розмірі.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який вже притягувався до кримінальної відповідальності, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, характеризується посередньо, має хронічне захворювання, з приводу якого перебуває на обліку у лікаря. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, завданої злочином, а також вік обвинуваченого, а також і те, що потерпіла просила суворо не карати обвинуваченого. Обставиною що обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення ним злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також строк перебування ОСОБА_1 під вартою у зв'язку з даною справою (з 24 серпня 2012 року з урахуванням строку його затримання (з 24 по 27 серпня 2012 року включно, часу перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психологічної експертизи (з 30 жовтня по 20 листопада 2012 року включно) та досудового тримання під вартою), суд в даному конкретному випадку вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання за вчинений ним злочин в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, при цьому правових підстав для застосування ст. ст. 20 та 69 КК України суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 179, 194, 202, 368, 373-376, ч. 1 ст. 377 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підстави ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: -повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Речові докази: два золоті ланцюжки (т. 1 а.с. 76), які знаходяться на зберіганні у гр-ки ОСОБА_3 -передати належному володільцю.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 -тримання під вартою -змінити на особисте зобов'язання, яке застосувати до засудженого до набрання вироком законної сили, поклавши на нього на строк два місяці такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи. Звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі судового засідання - негайно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення
СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК