печерський районний суд міста києва
Справа № 4-2901/12
02 січня 2013 року суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І. перевіривши матеріали апеляції заявника ОСОБА_1 на постанови Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2012р., 15.08.2012р., 10.09.2012р., 02.11.2012р., 14.11.2012р., 30.11.2012р., 18.12.2012р.,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2012 скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора України залишена без задоволення.
Постановою від 15.08.2012 року апеляцію скаржника ОСОБА_1 залишено без руху, надано час для усунення недоліків по поданій апеляції, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 350 КПК України (1960 року).
29.08.2012 року скаржником подано доопрацьовану апеляцію, яка судом 10.09.2012 року була визнана такою, що не підлягає розгляду.
Не погодившись з постановами суду скаржник 20.09.2012 року подав апеляцію, якою просив апеляційний суд скасувати постанови Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2012р., 15.08.2012р., 10.09.2012р., а матеріали справи направити на розгляд Генеральному прокурору України, постановити окрему ухвалу щодо порушень закону суддею ОСОБА_2,, яку направити до ГПУ, СБУ для вжиття відповідних заходів.
15.10.2012р. вказану скаргу було направлено до Апеляційного суду м. Києва для розгляду апеляції ОСОБА_1
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.10.2012р. справа була повернута до Печерського районного суду м. Києва для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України (1960 року).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2012 року апеляцію скаржника ОСОБА_1 залишено без руху, надано час для усунення недоліків по поданій апеляції, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 350 КПК України (1960 року).
12.11.2012 року скаржником подано доопрацьовану апеляцію, яка судом 14.11.2012 року була визнана такою, що не підлягає розгляду.
Не погодившись з постановами суду скаржник 29.11.2012 року подав апеляцію, яка постановою суду від 30.11.2012 року залишена без руху та надано скаржнику час для усунення недоліків по поданій апеляції, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 350, 366 КПК України (1960 року).
Постановою суду від 18.12.2012 року судом було визнано апеляцію скаржника такою, що не підлягає розгляду, оскільки скаржником не була подана апеляція та не усунуті недоліки, зазначені в постанові суду.
Не погодившись з постановами суду скаржник 28.12.2012 року подав апеляцію, якою просив апеляційний суд скасувати постанови Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2012р., 15.08.2012р., 10.09.2012р., 02.11.2012р., 14.11.2012р., 30.11.2012р., 18.12.2012р., а матеріали справи направити на розгляд Генеральному прокурору України, постановити окремі ухвали відносно Генерального прокурора України та щодо порушень закону суддею ОСОБА_2., які направити до ГПУ, для вжиття відповідних заходів.
Відповідно до ст. 350 КПК України (1960 року) в апеляції зазначається:
назва суду, якому адресується апеляція;
особа, яка подає апеляцію;
вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив;
вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування;
прохання особи, яка подає апеляцію;
перелік документів, які додаються до апеляції.
Згідно ст. 366 КПК України (1960 року) в апеляційній скарзі повинно бути викладено прохання заявника, щодо постанови, яку він оскаржує, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити.
Вказана апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК України (1960 року), оскільки скаржник просить постановити нову ухвалу, якою скасувати постанови Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2012р., яка в матеріалах справи відсутня, 15.08.2012р., 02.11.2012 р.,, 30.11.2012р., які оскарженню, згідно ст. 347 КПК України (1960 року), не підлягають, 10.09.2012р., 14.11.2012р., 18.12.2012 р., які мають окремий порядок оскарження, передбачений ст. 352 КПК України (1960).
Також, апеляційні вимоги скаржника сформульовані таким чином, що позбавляють можливості прийняття Апеляційним судом м. Києва рішення відповідно до ст. 366 КПК України, що унеможливлює розгляд справи та винесення рішення по суті.
Заявник ОСОБА_1 повинен конкретно зазначити свої вимоги, подавши виправлену апеляцію, в якій конкретно викласти своє прохання щодо постанови Печерського районного суду м. Києва, яку він оскаржує.
Виходячи з вище викладеного, зазначена апеляція не відповідає вимогам ст.ст. 350, 366 КПК України (1960 року).
Оскільки відповідно до вимог ст. 352 КПК України (1960 року), якщо особа, що подала апеляцію, не дотрималась хоча б однієї з пред'явлених до неї вимог ст. 350 КПК України (1960 року), головуючий у справі першої інстанції виносить постанову про залишення апеляції без руху.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що апеляцію необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків по поданій скарзі.
Керуючись ст.ст. 350, 352, 366 КПК України (1960 року), -
Апеляцію заявника ОСОБА_1 на постанови Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2012р., 15.08.2012р., 10.09.2012р., 02.11.2012р., 14.11.2012р., 30.11.2012р., 18.12.2012р. - залишити без руху.
Запропонувати заявнику в строк семи діб, з дня отримання зазначеної постанови, усунути недоліки по поданій апеляції.
В разі не усунення недоліків у зазначений термін, апеляція буде визнана такою, що не підлягає розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Смик