Справа № 2607/11065/12
20.12.2012 Подільського районного суду м.Києва в складі:
головуючого судді Отвіновський П. Л.
секретаряКочубей Є. В.
за участі прокурораХавіна В.О.
підсудного - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, згідно ст.89 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України,
, -
07.07.2012 року приблизно о 22 годині 35 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи в черзі в приміщенні ресторану швидкого харчування «Макдональдс», що розташований по вулиці Боричів узвіз 10-а в м. Києві помітив раніше невідому йому ОСОБА_5 у якої через плече висіла сумка. В цей момент вона поклала до сумки свій мобільний телефон та у ОСОБА_3 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3, впевнившись, що його дії непомітні для ОСОБА_5 та із сторонніх осіб ніхто за ним не спостерігає, правою рукою проник до сумки, звідки таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 5228», вартістю 1 088 гривень, з карткою пам'яті вартістю 48 гривень, з сім-карткою «Київстар», вартістю 25 гривень, що належали ОСОБА_5, а всього ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно на загальну суму 1 161 гривень. Після чого він викрадене сховав в кишеню свого одягу та з місця злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 07.07.2012 року приблизно о 23.30 годині ОСОБА_3, перебуваючи біля туалетів у приміщенні ресторану швидкого харчування «Макдональдс», що розташований по вулиці Боричів узвіз 10-а в м. Києві помітив раніше невідому йому ОСОБА_7 у якої через плече висіла сумка. В цей момент у ОСОБА_3 виник умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3, впевнившись, що його дії непомітні для ОСОБА_7 та із сторонніх осіб ніхто за ним не спостерігає, правою рукою проник до сумки, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Самсунг Галксі», вартістю 1 965 гривень 4 копійки, з сім-карткою «Лайф», вартістю 25 гривень, з карткою пам'яті об'ємом 2 Гб., яка входить у вартість мобільного телефону, а всього ОСОБА_3 таємно повторно викрав чуже майно на загальну суму 1 990 гривень 4 копійки. Після чого він викрадене сховав в кишеню свого одягу та з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
Допитаний підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що 07.07.2012 року він увечері перебував у ресторані «Макданольдс», що розташований на Поштовій площі. Там, у черзі він побачив незнайому дівчину, яка поклала собі у сумку мобільний телефон, який він вирішив таємно викрасти. Реалізуючи задумане він непомітно для всіх дістав із сумочки цієї дівчини мобільний телефон і викрав його. Аналогічним способом він у цей же день у цьому ж ресторані, але трохи пізніше викрав і у другої дівчини з її сумочки мобільний телефон.
Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розміри цивільних позовів у апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_3 учинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Суд також вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_3 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, хворіє, має на утриманні малолітню дитину, та обставину, що пом'якшує його покарання - щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням тяжкості злочину, обставин справи та особи винного, який хворіє, на утриманні має малолітню дитину суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Цивільні позови ОСОБА_5 ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, як такі, що були визнані підсудним та підтримані прокурором.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - два роки шість місяців.
Відповідно до п. п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю. Стягнути із ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 1 161 гривню на користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 1 990 гривень 4 копійки.
Речові докази - ДВД диск, зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя П. Л. Отвіновський