печерський районний суд міста києва
Справа № 2-4036/12
Категорія 29
25 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В. ,
при секретарі - Кондратенко Т. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейської служби України, третя особа Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про відшкодування матеріальної шкоди
В грудні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнано неконституційним, мотивуючи тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у м. Біла Церква Київської області. У відповідності до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком для осіб, віднесених до категорії 4 та на доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Відповідно до підпунктів 12, 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI до статті 54 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких позивачу як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, почала виплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та підвищення пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5 грн. 20 коп.
Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі «Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI, просить стягнути з Держави України в особі Державного казначейства України на підставі ст.ст. 1173, 1175 ЦК України завдану їй матеріальну шкоду в сумі 25304грн.75 коп., що відповідає недоотриманій сумі пенсії та судові витрати по справі.
До судового засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву про розгляд в її відсутність, мотивуючи вище наведеними обставинами.
Суд замінив відповідно до ст. 37 ЦПК України відповідача Державне Казначейство України на його правонаступника - Державну казначейську службу України на підставі положень Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».
Представник відповідача Державної казначейської служби України та представник третьої особи Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області до судового засідання не з'явилися , надали письмові заперечення, просили розглядати справу в їх відсутність.
Тому, суд розглянув дану справу у відсутність сторін, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у м. Біла Церква Київської області і має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком для осіб, віднесених до категорії 4 та на доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Управління пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області.
Підпунктом 13 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пп. 13 п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Дія даної норми була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V «Про державний бюджет на 2007 рік».
Проте, таке зупинення дії ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007).
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, згідно з приписом ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії.
Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Ст. 1175 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Відповідно до ст.ст. 170, 176 ЦК України держава здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, а тому в деліктних правовідносинах зобов'язання держави виконує Державне Казначейство України, на яке постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року у покладена функція по здійсненню управління наявними коштами Державного бюджету України.
Окрім того, аналізуючи положення ст.ст. 1173, 175 ЦК України, суду при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди, слід встановити наявність заподіяної шкоди, протиправність діяння заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В силу ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запречень, крім випадків передбачених ст. 61 ЦПК України.
Крім того, позивачем не доведено факту заподіяння шкоди законами, положення які в подальшому були визнані неконституційними, причинний зв'язок між шкодою та законами, положення які в подальшому були визнані неконституційними та вини відповідача у її заподіянні.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди, відповідно до ст. 22 ЦК України та вини відповідача у її заподіянні.
Керуючись ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1173, 1175 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейської служби України, третя особа Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання копії.
Суддя Остапчук Т.В.