Справа № 0616/1808/12
Номер провадження №2-а/0616/89/12
Іменем України
19 квітня 2012 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Савицької Л.Й.
при секретарі Кравець І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області Лазарчука Віталія Вікторовича про визнання неправомірними дій посадової особи щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності і скасувати постанову серії АМ №156118.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 26 березня 2012 року відповідачем щодо нього було складено протокол та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. З винесеною постановою він не згоден, тому що вона не відповідає фактичним обставинам справи, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві до суду просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомляв, заперечення проти позову не подавав, заяви від нього про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2012 року відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АМ1 №250867 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_1, 26.03.2012 року, о 18 год. 50 хв., в м. Новограді-Волинському, на регульованому світлофором перехресті вулиць Шевченка-Пушкіна, керував автомобілем ВАЗ-21073, д.н.з. НОМЕР_1, повертаючи праворуч не надав перевагу в русі пішоходу, що знаходився на пішохідному переході, чим порушив п.16.2 ПДР України (а.с.7).
26.03.2012 року відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія АМ №156118, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.6).
У відповідності до п.16.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію 01.01.2002 року, - слідує, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Під час розгляду справи щодо оскарження позивачем вищезазначеної постанови, судом було перевірено, чи прийнята вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не було зазначено прізвища та адреси проживання пішохода, перевагу в русі якому не надав позивач; не обґрунтовано суть правопорушення; при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було неповністю з'ясовані всі його обставини, зокрема, чи винний позивач у його вчиненні і чи є пом'якшуючі чи обтяжуючі відповідальність обставини, які повинні були враховуватись при накладенні адміністративного стягнення.
Відтак, суд ставить під сумнів правдивість обставин, викладених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, оскільки особою, яка складала вищезазначені документи, не були дотримані вимоги чинного законодавства.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбачених ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Так як відповідач не надав суду заперечень проти позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування вказаної постанови, так як пояснення позивача, викладені в позовній заяві, ніким не спростовані, і тому суд вважає їх за правдиві.
Таким чином, докази, що підтверджують наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є необґрунтованою та задовольняє позов.
Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії АМ №156118 по справі про адміністративне правопорушення від 26.03.2012 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області Лазарчуком Віталієм Вікторовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуюча