Справа № <0616/2819/12
провадження № 3/0616/1223/12
14 листопада 2012 року м. Новоград- Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Савицька Л. Й. за участю секретаря Кравець І. А, прокурора Приймак М. М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління Служби безпеки України в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого провідним спеціалістом державним інспектором Новоград-Волинського пункту з карантину рослин,
за ч.2 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі -КУпАП),
З 10.06.2006 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді провідного спеціаліста, державного інспектора Новоград-Волинського пункту з карантину рослин, будучи державним службовцем 6 категорії 11 рангу, входить до складу органу управління -засновником та власником ПСП «Маяк», створеного з метою одержання прибутку, чим порушив вимоги п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Дане правопорушення було виявлено 22 травня 2012 року відповідно до протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що не вбачає в своїх діях складу правопорушення, посилаючись на те, що з серпня 2005 року призначив виконавчим директором ОСОБА_3 та передав йому господарство. Крім того, відповідно до наказу №2 від 03.02.2011 року ОСОБА_4 приступила до виконання обов'язків засновника ПСП «Маяк». Ніякої участі в управлінні ПСП «Маяк»не приймав та не отримував ніяких доходів. Вищезазначене підприємство протягом тривалого часу господарською діяльністю не займалось та доходів не отримувало.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 заперечив щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також посилався на те, що з дня виявлення корупційного правопорушення, а саме з 15.05.2012року, закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Прокурор просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", особам, уповноваженим на виконання функцій держави, забороняється входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом.
З цим обмеженням ОСОБА_1, будучи державним службовцем 11 рангу, - провідним спеціалістом, державного інспектора Новоград-Волинського, був ознайомлений 04.10.2011 року (а. с. 74-76).
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2012 від 13 березня 2012 року у справі № 1-14/2012, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" від 7 квітня 2011 року № 3206-VI, згідно з яким особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього закону, забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, за винятком встановлення заборони вказаним особам, як вбачається зі змісту цього положення, брати участь у загальних зборах такого підприємства або організації.
При цьому, зокрема, Конституцій Суд України виходив з того, що Конституцією та законами України для посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування встановлені певні правила поведінки, у тому числі й окремі обмеження щодо їх позаслужбової діяльності. Такі обмеження є конституційно обґрунтованими, оскільки деякі види діяльності цих осіб за межами їх служби об'єктивно можуть зумовити ситуацію, несумісну з належним виконанням ними службових обов'язків через виникнення конфлікту інтересів, який за абзацом четвертим статті 1 Закону визначається як суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Держава запроваджує правові механізми, які запобігають конфлікту інтересів або забезпечують його врегулювання в разі виникнення. У зв'язку з цим у Конституції України встановлено обмеження щодо позаслужбової діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування, зокрема, підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом; керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Конституційний Суд України, з'ясувавши правову природу і значення термінів „орган управління", „наглядова рада", „підприємство або організація, що має на меті одержання прибутку" через системний аналіз інститутів цивільного та господарського права, визначив, що господарським товариством є підприємство, що створюється юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку (частина перша статті 79 ГК України). Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. До органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, належать загальні збори учасників (акціонерів) господарського товариства, виконавчий орган, наглядова (спостережна) рада, інший орган, можливість або обов'язковість створення якого передбачена законом чи статутом підприємства або іншими установчими документами.
Матеріалами справи, в тому числі статутом приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк», розташованого по вул. Леніна,24 в с Теснівка Новоград-Волинського району Житомирської області, доведено, що з 03 лютого 2000 року по даний час ОСОБА_1 є засновником та власником цього підприємства, що має на меті одержання прибутку, здійснює генеральне управління діяльністю цього підприємства. Засновник підприємства, який є одночасно головою підприємства, діє на основі єдиновладдя. Він керує діяльністю підприємства у відповідності із цим Статутом і несе повну відповідальність за кінцеві результати роботи. Для здійснення поточної виробничої діяльності, голова підприємства може призначати виконавчого директора, визначивши його повноваження у контракті п. 6.2 (а. с. 16, 19 22). Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, слідує, що засновником ПСП «Маяк»є ОСОБА_1 М.(а. с. 12). Дану обставину підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_1
Наказом власника цього підприємства ОСОБА_1 від 20 березня 2007 року було призначено ОСОБА_5 виконавчим директором ПСП «Маяк»(а. с. 62).
За даними інформації від 23.04.2012року Управління пенсійного фонду України в місті Новоград-Волинському та Новоград-Волинському районі, слідує, що ПСП «Маяк»надавались звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб на суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011рік (а. с. 35-60).
Вищевказаними обставинами доведено, що ОСОБА_1, як засновник та власник вищевказаного підприємства, входив до його органу управління.
Таким чином, по справі доведено, що ОСОБА_1, будучи особою, зазначеною у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", порушив обмеження щодо входження до складу органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Тому суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав будь-якого відношення до діяльності ПСП «Маяк»є необґрунтованими, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та обставини справи, керуючись ст.ст. 33-35, 38, 172-4, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП і накласти на нього штраф сто неоподаткованих мінімумів (тисяча сімсот грн.) доходів громадян, з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови або з дня отримання її копії.
Суддя Л. Й. Савицька