печерський районний суд міста києва
Справа № 2-647/12
26 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Бортницької В.В.,
при секретарі - Клименко О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, 3-і особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними відмови від прийняття спадщини, довіреності, договору дарування частки квартири, свідоцтва про право на спадщину за законом в частині розміру частки спадкового майна, визнання права власності на 1/4 частину квартири і 1/2 частину гаража в порядку спадкування за законом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який в порядку ст. 31 ЦПК України до початку розгляду справи по суті уточнила та просить визнати недійсною її відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, яка 14.01.2010 року посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрована в реєстрі за №8, свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_7 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, 1/2 частину гаражного боксу НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, 1/2 частину автомобіля марки ГАЗ-24, випуск 1981 року, двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_11, зареєстрованої в РЕВ ДАІ УВС м. Києва 04 грудня 1986 року, 1/2 частину грошових вкладів, що зберігаються в Столичному відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» на рахунку № НОМЕР_5, на відсотковому рахунку НОМЕР_6, згідно з договором банківського вкладу №43229 від 27 лютого 2008 року з відповідними відсотками та визнати за нею право власності на вкзане майно в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 Визнати недійсною довіреність, бланк ВМК 210760, яка видана нею 14.01.2010 року ОСОБА_2 та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 9 та договір дарування 1/2 частки квартири АДРЕСА_2, який 01.02.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 145.
Також просить визнати недійсною її відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, заява про яку 23.05.2011 року посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5та зареєстрована в реєстрі за №-2329 та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, визнавши його пропуск з поважної причини та визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яка залишилося після смерті ОСОБА_7, а саме на 1/4 частину гаражного боксу НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 1/2 частину грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаційними виплатами по них, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит» м. Києва у Філії «Центральне регіональне управління» на рахунках: № НОМЕР_7, №НОМЕР_8, №НОМЕР_9, №НОМЕР_10, які 16.03.2012 року видані державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Демчик В.В. ОСОБА_2, визнавши за нею право власності на вкзане майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7
Просить зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2, на гаражний бокс НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на квартиру АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що є інвалідом І групи по зору, дуже важко перенесла смерть свого чоловіка. Відразу після переїзду до неї сина ОСОБА_7, він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ввійшли до неї в довіру та разом почали умовляти відмовитися від прийняття спадщини після смерті чоловіка на користь ОСОБА_7 Під тиском вмовлянь, обіцянок, залякувань залишиться в квартирі самою, збігом тяжких для неї обставин (смерть чоловіка, інвалідність І групи по зору, інші важкі хвороби, погодилася на їх вкрай невигідні для неї умови. На початку січня 2010 року в спірну квартиру разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за їх проханням прийшов приватний нотаріус ОСОБА_4, який склав від її імені та посвідчив заяву про відмову від прийняття спадщини та довіреність на ім»я ОСОБА_2 Вона не розуміла, які документи підписує, оскільки їй їх ніхто не зачитував, на неї кричали і хтось вдарив її книгою по голові. В липні 2011 року від родичів вона дізналася, що в травні 2011 року при загадковиї обставинах помер її син ОСОБА_7 і ОСОБА_2 навмисно приховала від неї цей факт, щоб, скористашись важким станом здоров»я, від її імені підписати відмову від прийняття спадщини після померлого сина і стати єдиною спадкоємицею всього майна. На початку липня 2011 року до неї приїхала мати відповідачки - ОСОБА_9 та почала виганяти із квартири її старшого сина ОСОБА_10 При цьому вона сказала, що власницею спірної квартири та взагалі всього майна і відповідач. В липні 2011 року вона вирішила прийняти спадщину після померлого сина, але не змогла звернутися до нотаріуса, так як її особисті документи зникли із квартири при невідомих обставинах. В зв'язку з чим вона звернулася до Деснянського райсуду м.Києва з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Під час розгляду справи дізналася про договір дарування 1/2 частини квартири від її імені і зрозуміла, що відповідачка разом з ОСОБА_7 та іншими особами після смерті її чоловіка скористалися її тяжкими обставинами і змусили її на вкрай невигідних умовах підписати у нотаріуса документи, внаслідок чого вона була позбавлена права власності на спірні квартиру і частину гаража. Наприкінці травня 2011 року до неї в квартиру прийшли ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_11, ОСОБА_9 і якась жінка, яку їй представили як нотаріуса. На неї кричали, вдарили книгою по голові, вклали в пальці правої руки ручку і змусили підписати хворою рукою якісь документи, які їй не зачитували.
В судовому засіданні позивач та її представник позов на заявлених підставах підтримали, просили визнати недійсними всі підписані відмови від прийняття спадщини, довіреність недійсними, так як вони вчинені під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах а також проти її волі внаслідок застосування до неї фізичного та психічного тиску та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що позов є необґрунтованим і безпідставним.
Батько відповідача після смерті ОСОБА_6 перейшов жити до позивачки, так як вона не могла обходитися без сторонньої допомоги і забажала жити тільки з ним, старший син не виявив бажання доглядати за матір»ю і жодного разу не приходив до матері, не допомагав їй. Сама по собі смерть чоловіка не була для позивачки збігом тяжких обставин, так як відповідачка і її батько постійно піклувалися нею.Оспорювані правочини були вчинені за ініціативою позивачки і ніхто не вмовляв і не примушував позивачку відмовлятися від спадщини та дарувати належну їй частину квартири, ніхто не застосовував до неї фізичного чи психологічного впливу. Всі документи позивачкою підписувалися в нотаріальній конторі, а не в спірній квартирі. Особисті документи позивачки знаходилися у відповідачки, так як та сама їй їх передала для зберігання і, отримавши копію позову про витребування майна, одразу подала письмові пояснення, де зазначила, що передані на зберігання документи вона віддасть тільки в руки бабусі, що і зробила її адвокат, коли бабуся була присутня в судовому засіданні. Заяви про відмову від спадщини позивачка подавала двічі, двічі нотаріуси роз»яснювали позивачці суть і наслідки вчинених нею дій і їх правові наслідки. Відповідачка ніяким чином не порушила права позивачки.
Представник відповідача Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна в судове засідання не з»явився, надав суду письмові заперечення, в яких зазначено, що жодним чином не порушувало прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, тому заперечує в частині зобов»язання Бюро.
Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, просив проводити судове слухання без його участі, надавши письмові пояснення, в яких зазначив, що посвідчення 14 січня 2010 року в приміщенні нотаріальної контори довіреності на ім»я онуки позивачки ОСОБА_2, у відповідності до якої ОСОБА_1 надала повноваження ОСОБА_2 розпоряджатися усім її майном та подарувати належну їй 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 було проведено у повній відповідності до вимог законодавства. Волевиявлення ОСОБА_1 було вільним. 01 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до нього в зв'язку з необхідністю скасування виданого 14.01.2010 року доручення. Він склав відповідну заяву, прочитав зміст, після чого ОСОБА_1 знову власноручно її підписала.
Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, просила цивільну справу розглядати у її відсутності, надавши письмові пояснення, в яких зазначила, що 23.05.2011 року до неї її робочого місця звернулася ОСОБА_1, яка відповіла на всі її запитання щодо її особи та причин звернення. Повідомила, що звертається до нотаріуса тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_7, який проживав разом з нею і вона хоче, щоб належне йому майно успадкувала її онука ОСОБА_2, тобто вона хоче відповитися від спадщини на користь доньки померлого. Після встановлення особи ОСОБА_1, її дієздатності, з»ясування мети звернення, а також після пояснення наслідків відмови від спадщини, ОСОБА_1 підтвердила, що саме цього вона хоче. Поведінка ОСОБА_1 будь-яких сумнівів щодо її доброї волі на вчинення нотаріальної дії, розуміння нею того, з приводу чого вона звертається до нотаріуса та наслідків оформлення відповідної заяви про відмову від спадщини після смерті сина на користь онуки у неї не викликала. Вона підготувала відповідну заяву, роздрукувала її та на прохання ОСОБА_1 прочитала цю заяву їй уголос до підписання. Після прочитання ОСОБА_1 схвалила її і підписала в місці, куди вона поклала її руку з авторучкою, а також поставила свій підпис в реєстрі і написала своє прізвище. Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у неї не було.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 також підтвердили, що після смерті чоловіка позивачки з нею постійно проживав і опікувався нею син ОСОБА_7, але їм не відомі обставини вчинення відмов від спадщини після померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та інших правочинів.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 1958 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_7.
Позивачка та ОСОБА_6 проживали в спірній квартирі АДРЕСА_2, яка належала їм в рівних частках на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 04.04.1996 року.
Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яка складалася: з 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, гаражного боксу НОМЕР_2 в ГБК «Перемога» по АДРЕСА_3, автомашини марки ГАЗ-24, 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11, грошових вкладів, що зберігалися в Столичному відділенні ПАТ КБ «Правексбанк» м.Києва на рахунку № НОМЕР_5, на відсотковому рахунку № НОМЕР_6.
На випадок смерті ОСОБА_6 заповіту не залишив. Тому спадкоємцями за законом були син ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_1 відповідно до ст. 1261 ЦК України.
ОСОБА_7 в установлений законом 6-місячний строк прийняв спадщину після смерті батька, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву.
ОСОБА_1, користуючись своїм правом, передбаченим ст.1273 ч.1 ЦК України в строк, встановлений ст.1270 ЦК України відмовилася від прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_6 на користь їх сина ОСОБА_7 Відповідну заяву посвідчено 14.01.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 8.
Того ж дня - 14.01.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 також було посвідчено Довіреність від імені ОСОБА_1 на ім»я ОСОБА_2, реєстровий № 9. Вказаною Довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 управляти та розпоряджатися усім її майном і майновими правами, у чому б вони не полягали і де б вони не знаходилися, укладати всі дозволені законом договори по управлінню та розпорядженню майном та майновими правами, в тому числі з питань придбання на її ім»я та відчуження будь-якого майна (рухомого і нерухомого), подарувати її синові ОСОБА_7 належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 та інші повноваження. Факт вчинення вказаних нотаріальних дій саме в нотаріальній конторі підтверджується поясненнями третьої особи - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4, показами свідка ОСОБА_9 і спростовують обставини, викладені в позовній заяві щодо посвідчення вказаних правочинів по місцю проживання позивача
01.02.2010 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_1, від імені якої діяла ОСОБА_2 на підставі Довіреності від 14.01.2010 року, було укладено Договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.
22.06.2010 року державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Ларіною О.В. на ім»я ОСОБА_7 були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, на 1/4 частку гаражного боксу НОМЕР_2 в ГСК «Перемога», 1/2 частину автомашини марки ГАЗ-24, реєстраційний номер НОМЕР_11, на 1/2 частину грошових вкладів, що зберігаються в Столичному відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» на рахунку № НОМЕР_5, на відсотковому рахунку № НОМЕР_6 згідно з договором банківського вкладу № 43229 від 27 лютого 2008 року з відповідними відсотками.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася: з квартири АДРЕСА_2, квартири АДРЕСА_1, гаражного боксу НОМЕР_2 в ГБК «Перемога» по АДРЕСА_3, грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаційними виплатами по них, що знаходилися в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» м.Києва у філії «Центральне регіональне управління» на рахунку №НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, №НОМЕР_10
ОСОБА_2 в установлений ст.1270 ЦК України 6-місячний строк прийняла спадщину після смерті батька, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 були його донька ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1.
ОСОБА_1 в порядку ст. 1265 ч.1 ЦК України відмовилася від прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_7 на користь його дочки ОСОБА_2, заяву про це було посвідчено 23.05.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 2329.
16.03.2012 року ОСОБА_2 отримала Свідоцтва про право на спадщину, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, гаражний бокс НОМЕР_2 в ГБК «Перемога» по АДРЕСА_3, грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаційними виплатами по них, що знаходилися в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» м.Києва у філії «Центральне регіональне управління» на рахунку №НОМЕР_12, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, №НОМЕР_10, в тому числі з урахуванням частки майна, від якої відмовилася на її користь мати померлого ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою визнання недійсними її відмови від спадщини після померлого чоловіка, Довіреності та Договору дарування позивачка зазначила вчинення цих правочинів під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, передбачених ст. 233 ЦК України.
Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник) зобов»язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. За своєю юридичною природою довіреність не є правочином, а лише засвідчує факт укладення іншого договору.
Згідно ч. 5 ст. 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.
Згідно ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов»язана стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв»язку з вчиненням цього правочину.
Для визнання Договору дарування недійсним на підставі ст. 233 ЦК України необхідна наявність двох умов, а саме - збігу тяжких обставин, які змусили укласти угоду, а також вкрай невигідні умови угоди для особи, яка її уклала.
Як роз'яснює п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсними» правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Частиною п'ятою статті 1273 ЦК України передбачено, що відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Судовим розглядом беззаперечно встановлено, що, подавши у строк, встановлений для прийняття спадщини, заяву про відмову від частки у спадщині, позивачка безумовно та беззастережно добровільно позбавила себе права на частку у спадщині.
Посилання позивачки на те, що написання нею заяв про відмову від спадщини було вчинено внаслідок тяжкої для неї обставини, якою є смерть її чоловіка та хвороби, безпідставні, оскільки вони позивачкою не доведені та не ґрунтуються на законі, оскільки відмова від права та прийняття частки у спадщині є одностороннім правочином. Така відмова є беззастережною, не є оплатною угодою, та не передбачає надання будь-якого зустрічного еквіваленту.
Встановлено, що написання заяв про відмову від спадщини було волевиявленням позивачки, зміст заяв є зрозумілий і будь-якого роз»яснення не потребує. Після встановлення особи ОСОБА_1, її дієздатності, з»ясування мети звернення, а також після пояснення наслідків відмови від спадщини, ОСОБА_1 підтвердила, що саме цього вона хоче. Поведінка ОСОБА_1 будь-яких сумнівів щодо її доброї волі на вчинення нотаріальної дії, розуміння нею того, з приводу чого вона звертається до нотаріуса та наслідків оформлення відповідної заяви про відмову від спадщини не викликала. Нотаріуси підготували відповідні заяви, роздруковували їх та на прохання ОСОБА_1 прочитували ці заяви їй уголос до підписання, про що зроблені відповідні відмітки на заявах. Після прочитання ОСОБА_1 схвалювала їх і підписувала в місці, куди вони поклала її руку з авторучкою, а також поставила свій підпис в реєстрі і написала своє прізвище. Після оформлення Заяви про відмову від спадщини 14.01.2010 року нотаріусом ОСОБА_4 було оформлено також Довіреність від імені ОСОБА_1 на ім»я ОСОБА_2, текст якої також прочитувався нотаріусом уголос і був схвалений позивачкою. Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 Також судом встановлено, що підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було.
Посилаючись на порушення нотаріусом вимог п.16, п.25 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивач не надала жодного доказу щодо неправомірних дій нотаріусів при складанні та посвідченні її підписів на її заявах про відмову від спадщини та довіреності на ім»я ОСОБА_2 Крім того, формальне порушення вимог про вчинення нотаріальних дій не спростовує висновки суду про наявність у ОСОБА_1З волевиявлення на вчинення таких дій.
Навпаки, перед укладенням договору дарування частини квартири своєму сину, позивачка посвідчує у нотаріуса Заяву про відмову від спадщини, видає довіреність на ім»я відповідачки ОСОБА_2, в якій конкретно уповноважує її подарувати належну їй 1/2 частину спірної квартири своєму сину, що свідчить про цілеспрямоване волевиявлення позивачки щодо долі належного їй майна.
Вказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_11, з показів яких вбачається, що ініціатором поїздок до нотаріуса була позивачка, волевиявлення її було вільне, без примусу і насильства, вона чітко розуміла і казала, що їде відмовлятися від спадщини, хоче, щоб все майно дісталося сину ОСОБА_7 і онучці ОСОБА_2, бажала, щоб все її майно дісталося їм, вона була впевнена в них і не хотіла, щоб щось дісталося старшому сину ОСОБА_10, так як покійний чоловік допоміг йому отримати квартиру, вони допомагали обставити цю квартиру, а він за нею не доглядає, все повинно дістатися тому, хто доглядає за нею.
Крім того, відсутня інша обов»язкова умова визнання угоди недійсною - вкрай невигідні умови угоди для особи, яка її уклала. Такі доводи позивачки спростовуються тим, що, подарувавши свою частину квартири сину, позивачка зберегла за собою право проживання в квартирі, бо в тексті договору дарування відсутня умова про її виселення.
Особливість такої угоди, як дарування, яка за своєю суттю є безоплатною передачею майна і при її укладенні даритель не отримує ніякого матеріального задоволення від обдарованого, тобто у випадку дарування мова не йде про якісь невигідні для дарителя умови (ціна майна, його кількість, якість тощо).
За таких обставин та за відсутності будь-якого причинного зв'язку між смертю чоловіка, станом здоров'я позивачки та написанням нею заяв про відмову від частки у спадщині після померлого чоловіка,видачею відповідачці доручення та укладенню договору дарування, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсною відмови ОСОБА_1 від спадщини після померлого сина в зв'язку з тим, що вона її вчинила внаслідок застосування до неї фізичного та психічного тиску з боку інших осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_9.), не підставах, передбачених ст. 231 ЦК України, позивачка не надала суду доказів застосування тиску з боку зазначених осіб. Навпаки з показів свідка ОСОБА_18, ОСОБА_20 встановлено, що вказані особи піклувалися про позивача, дбали про її здоров'я, харчування, зовнішній догляд. Також вони підтвердили ту обставину, що позивачка знала про смерть сина, але не була присутня на його похоронах за станом здоров»я. Після смерті ОСОБА_6 з позивачкою постійно проживав її син ОСОБА_7, який здійснював догляд за нею і якому допомагала онучка позивачки ОСОБА_2- відповідачка по справі. З 10.05.2011 року по 09.07.2011 року за позивачкою в денний час доглядала найнята сім»єю ОСОБА_2 ОСОБА_18, а з вечора до ранку з позивачкою був чоловік відповідачки ОСОБА_11 Відповідачка також допомагала позивачку купати, переодягати, причісувати, забирала прати брудну білизну.
З 09.07.2011 року старший син позивачки ОСОБА_10 з членами своєї сім»ї першкоджають спілкуванню з позивачкою, взявшись повністю опікуватися позивачкою.
Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_12 про те, що позивач після смерті сина проживала в занедбаній квартирі, жалілася, що хтось з рідних її штовхнув, оскільки вказані покази спростовуються показами самої позивачки в судовому засіданні, яка в силу свого похилого віку, хвороби легко піддається впливу, специфічно сприймає дійсність.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В зв»язку з відсутністю підстав для визнання недійсними відмов ОСОБА_1 від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, відсутні підстави для визнання оспорюваних свідоцтв про право на спадщину за законом та визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 і визнання його пропуску з поважної причини, а також для визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування.
Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник) зобов»язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
В зв»язку з відсутністю підстав для визнання недійсною Довіреності від 14.01.2010 року, відсутні підстави для визнання недійсним Договору дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до ч.2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Не підлягає задоволенню також вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2, на гаражний бокс НОМЕР_2 в ГСК «Перемога», на квартиру АДРЕСА_1 в зв»язку з відстутністю правових підстав та недоведеністю порушення будь-яких прав позивачки з боку відповідача Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 203, 231, 233, 237, 1223, 1236, 1238, 1245, 1261, 1268 - 1275 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішенн
Суддя