Копія
Справа № 2270/7156/12
27 грудня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретарі Розумняк О.В.
за участі: позивача: представника відповідача: ОСОБА_3, Кобери Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови №148362 від 19.04.2012 р., яка винесена на підставі Акта перевірки від 19.04.2012 р.
У судовому засіданні позивач надав пояснення, позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у матеріалах позову.
Представник відповідача не визнала пред'явлені позовні вимоги, надала суду пояснення, детально позицію відповідача стосовно пред'явлених позовних вимог викладені у письмових запереченнях на позов, які долучені до матеріалів справи, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.
Заслухавши доводи позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.03.2012 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Житомирській області здійснено перевірку автотранспортного засобу MERCEDES-BENZ 313, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3. За результатами перевірки складено Акт, у якому зазначено порушення: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Старокостянтинів-Київ; у транспортному засобі знаходилось 8 пасажирів, при цьому, наданий для перевірки договір не відповідає вимогам постанови КМУ №1184, п. 56 "Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту". Також було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: послуги надавались без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Водій із Актом був ознайомлений, однак, надавати письмові пояснення відмовився.
На підставі зазначеного Акта перевірки 19.04.2012 року, т.в.о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області Цюрупою В.О. винесена постанова №148362 про застосування до СПД ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
У Акті перевірки від 27.03.2012 р. вказано водія транспортного засобу - ОСОБА_6, документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія НОМЕР_3, видане 04.05.2007 р. МРВ ДАІ.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. витребувано інформацію з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області щодо таких питань: 1) кому видалося посвідчення водія НОМЕР_3, видане 04.05.2007 року МРВ ДАІ; 2) чи видавалось посвідчення водія ОСОБА_6, якщо так, то зазначити серію, номер та дату видачі.
Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області у відповіді від 21.12.2012 р. №5/56-16421 на вказану ухвалу зазначено, що згідно автоматизованої бази даних "Посвідчення водія" УДАІ МВС України в Хмельницькій області станом на 21.12.2012 р. посвідчення водія НОМЕР_3, видане 04.05.2007 року ОСОБА_7. Окрім цього, зазначено: згідно автоматизованої бази даних "Посвідчення водія" УДАІ МВС України в Хмельницькій області станом на 21.12.2012 р. громадянин ОСОБА_6 посвідчення водія не отримував.
У судовому засіданні досліджено копію договору №33 від 27.03.2012 р., у відповідності із яким, договір укладено між приватним підприємцем ОСОБА_3 - "Виконавець" та ОСОБА_9 "Замовник", у відповідності із яким Виконавець зобов'язувався якісно і вчасно надати послуги перевезення по визначеному маршруту. Оригіналу вказаного договору суду надано не було.
Суд зважає на те, що представником відповідача не доведено, що саме договір №33 від 27.03.2012 р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 був досліджений посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Житомирській області на предмет невідповідності вимогам Постанови КМУ №1184 п. 56 "Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", оскільки жодних реквізитів та/або індивідуальних ознак, за якими можна було б ідентифікувати договір, який наданий для перевірки, у Акті перевірки не зазначено, а представником відповідача суду не представлено.
Окрім цього, відсутність оригіналу договору унеможливлює детальне дослідження даного договору судом, так як копії є нечіткими, достовірно відтворити текс якого є проблематично, а тому суд критично ставиться до даного доказу.
Суд вважає суттєвою ту обставину, що жодних доказів того, що зазначена особа у Акті перевірки - ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах із позивачем суду представлено не було. Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того факту, що позивач особисто здійснював нерегулярні пасажирські перевезення, повноважень на здійснення таких перевезень іншим особам не делегував, а тому суду незрозумілі підстави притягнення ОСОБА_3 до відповідальності.
Окрім цього, Акт перевірки водієм не підписаний, жодних інших підтверджень щодо достовірності здійснення пасажирського перевезення 27.03.2012 р. по автодорозі Київ-Чоп автотранспортним засобом MERCEDES-BENZ 313, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 відповідачем не представлено, а судом віднайдено не було.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до закріпленого у ст. 11 КАС України принципу змагальності, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 КАС України "Обов'язок доказування", у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не доведено, а судом не встановлено правомірність та обґрунтованість прийняття постанови №148362 від 19.04.2012 р., оскільки відомості, які відображені у Акті перевірки, висвітлені недостовірно, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття рішення, яке не відповідає дійсності. Беручи до уваги те, що посадовими особами відповідача було допущено низку порушень щодо проведення перевірки та застосування до позивача фінансових санкцій, а також те, що факт вчинення порушення належним чином не підтверджений достатніми та допустимими доказами, внаслідок чого винесено неправомірне рішення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 104, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати дії т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області Цюрупи В.О. щодо винесення постанови про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій на підставі акта перевірки від 19.04.2012 р. протиправними.
Скасувати постанову т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області №148362 від 19.04.2012 р. про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2012 року
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк