Копія
Справа № 2270/7323/12
25 грудня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Салюка П.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробування космічних засобів , Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля про визнання неправомірним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля про визнання рішення неправомірним та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що йому не нараховано та не виплачено одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби, а тому просить суд визнати неправомірними рішення відповідача про відмову у виплаті грошової винагороди та зобов'язати Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробування космічних засобів нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби в Збройних Силах.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, інформація про що знаходиться у матеріалах справи. Про причини неявки відповідачами не повідомлено, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Згідно ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно частин 4, 6 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що позивач та відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 КАС України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративного позову та додані докази у їх єдності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем, знаходиться у відрядженні і проходить військову службу в Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів. Станом на 01.08.2012 року термін безперервної військової служби позивача складає 20 років.
07.11.2012 р. ОСОБА_1 був написаний рапорт про виплату йому одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу 20 років, однак 07.11.2012 року йому було відмовлено у такій виплаті, посилаючись на відсутність для цього підстав. Із рішенням про відмову у виплаті позивач був ознайомлений 12.11.2012 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 11.07.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу 20 років, виплачується одноразова винагорода за тривалість безперервної військової служби у розмірі 1,5 окладів за посадою і званням.
Пунктом 32.1 Наказу Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" упорядковано додаткові види грошового забезпечення та встановлено, що: особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, зокрема, за 20 років безперервної військової служби, в розмірі 1,5 окладів грошового утримання.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2011 року №104 встановлено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ і організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань. При цьому, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України, зокрема, на утримання Збройних Сил України.
Крім того, відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року №1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
На підставі наведеного суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної служби в Збройних Силах у розмірі 1,5 окладів за посадою і званням, проте вказана винагорода Центром прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля позивачу не нарахована і не виплачена.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля щодо відмови нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за безперервну службу ОСОБА_1 є неправомірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати неправомірним рішення Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди.
Зобов'язати Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби в Збройних Силах.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2012 року о 11 год. 15 хв.
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк