печерський районний суд міста києва
Справа № 6-а-139/12
"24" грудня 2012 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.,
при секретарі - Кондратенко Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі № 2-а-317/06, -
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.04.2006р. задоволено частково вимоги позивачів та стягнуто з Міністерства фінансів України заборгованість по заробітній платі та компенсації за її затримку.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.10.2006р. зазначена постанова залишена без змін.
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі № 2-а-317/06 щодо стягнення коштів з Державної судової адміністрації України замість Міністерства фінансів України на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, мотивуючи це тим, що відповідно до ч.1 ст.145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", передбачено, що організаційне забезпечення судів та суддів здійснює Державна судова адміністрація України, що є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
В судове засідання заявник та інші заінтересовані особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 264 КАС України неявка осіб, які беруть участь у справі не є перешкодою для вирішення питання про зміну способу та порядку виконання рішення. Тому, суд розглянув дану заяву в їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Згідно зі ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено принцип цільового використання коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
П.1 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, міністерства, Конституційний суд України, Верховний суд України, вищі спеціалізовані суди та інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.
Ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Згідно з ч.1 ст.145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", передбачено, що організаційне забезпечення здійснює Державна судова адміністрація України, що є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
Крім, того відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12. Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів судівського самоврядування; здійснює матеріальне і соціальне забезпечення працівників апарату судів та ДСА України; забезпечує у межах своїх повноважень медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів, у тому числі суддів у відставці, працівників апарату судів, уживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
До 2004 року Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік загальнодержавні видатки, списання яких можна проводити за рахунок загальних доходів Державного бюджету України, зокрема на виконання судових рішень про безспірне списання на користь суддів заборгованості з виплат, встановлених законодавством матеріальних та соціально-побутових гарантій суддям, не передбачалось.
У 2004 році Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"від 17.06.2004 року внесено зміни до додатку № 3 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік", яким встановлено розподіл видатків Державного бюджету України на 2004 рік.
Відповідно до зазначеної у вказаному додатку бюджетної програми КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів"в Державному бюджеті на 2004 рік передбачалися видатки у розмірі 1067, 2 тисячі грн. на виконання рішень судів на користь суддів.
Законами України про Державний бюджет України на 2005-2010 роки за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів"передбачались видатки у розмірі 9500 тисяч грн. щорічно, а Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"- 8573,8 тисяч грн. (в редакції від 23.12.2010), та 5634,30 тисяч грн. відповідно до Закону України від 04.11.2011 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Законом України про Державний бюджет України на 2012 рік за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів"передбачено видатки у розмірі 10 000 тисяч грн.
Головним розпорядником коштів державного бюджету, щодо виконання зазначеної бюджетної програми є Державна судова адміністрація України.
Враховуючи викладене, виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених в Державному бюджеті головному розпоряднику бюджетних коштів - Державній судовій адміністрації України, в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Крім того, слід зазначити, що Державна судова адміністрація України самостійно перераховує грошові кошти стягувачам в порядку черговості згідно реєстру виконавчих документів на виконання до державної служби і затвердженого протоколом спільної наради від 30.03.2009року між Міністерством юстиції України та Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець має право звернутися до суду, яки видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Враховуючи наведене, суд, дійшов до висновку, що оскільки відповідно до ч.1 ст.145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", передбачено, що організаційне забезпечення здійснює Державна судова адміністрація України, то подана заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 264 КАС України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, суд, -
Заяву Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі № 2-а-139/06 - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення суду по справі № 2-а-139/06 стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 стягуючи кошти з Державної судової адміністрації України замість Міністерства фінансів України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційний адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.
.
Суддя
Остапчук Т.В.