Справа № 2603/4725/12
іменем України
13.11.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ново - Білицький психоневрологічний інтернат для чоловіків про скасування розпорядження органу приватизації та визнання недійсним свідоцтва про право власності, -
Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування розпорядження органу приватизації та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Обґрунтовуючи вимоги позиву, посилається на те, що прокуратурою Деснянського району м. Києва було проведено перевірку додержання житлових прав повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки. При перевірці ними було встановлено, що відповідно до довідки Ф№3 від 21.03.1998 р., виданої ЖЕК №1302 КП «Житлоремфонд», та довідки ЖЕК №302 КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної в м.Києві ради»від 27.04.2012 р. ОСОБА_1-1964 р.н., з 02.04.1980 р. по 26.03.1998 р. був зареєстрований в кв. АДРЕСА_1. Відповідно до путівки Головного управління соціального захисту населення КМДА, ОСОБА_1 направлений на державне утримання до Ново - Білицького психоневрологічного інтернату. 28.10.1998 р. на підставі заяви ОСОБА_2, була приватизована АДРЕСА_1. Вказана квартира приватизована в рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, без урахування інтересів інваліда 2 групи ОСОБА_1 Таким чином, при приватизації АДРЕСА_1, не були враховані права та інтереси тимчасово відсутнього ОСОБА_1 на отримання у власність вказаного житлового приміщення, яке за ним зберігається протягом усього часу перебування в установі соціальної допомоги. Оскільки про існування розпорядження органу приватизації Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 6644 від 06.11.1998 р. прокуратурі району стало відомо у квітні 2012 року, були пропущені строки позовної давності, яки вони просили поновити. За вказаних обставин та враховуючи, що інваліда 2 групи ОСОБА_1 знято з реєстраційного обліку у АДРЕСА_1, у зв'язку з влаштуванням до психоневрологічного інтернату, вони звернулись до суду за захистом його прав, та просили суд винести рішення про задоволення вимог позову.
В судовому засіданні помічник прокурора Деснянського району м. Києва підтримала позовні вимоги, та просила про їх задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та просила в задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що вони діяли в межах закону.
Представник третьої особи - Ново - Білицького психоневрологічного інтернату для чоловіків, підтримав позовні вимоги, та просив про їх задоволення, оскільки дійсно були порушені права інваліда 2 групи ОСОБА_1
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав частково, посилаючись на те, що при проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_2 не було вчинено жодної протиправної дії. ОСОБА_2 ніколи не мала, не має та не буде мати наміру порушувати у будь-який спосіб права свого брата ОСОБА_1, зокрема щодо права на спірну квартиру.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність
Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для розгляду справи у відсутність представника позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що прокуратурою Деснянського району м. Києва проведено перевірку додержання житлових прав повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки.
ОСОБА_1 - 1964 року народження, з 02.04.1980 р. по 26.03.1998 р. був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до путівки Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації № 15, дійсної до 09.04.1998 р., ОСОБА_1 як інвалід 2 групи направлений на державне утримання до Ново - Білицького психоневрологічного інтернату. Наказом від 09.04.1998 р. № 101 ОСОБА_1 зараховано до Ново - Білицького психоневрологічного інтернату.
Пунктом 5 ч. З ст. 71 Житлового кодексу УРСР визначено, що жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку влаштування непрацездатних осіб у будинку - інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
На підставі заяви ОСОБА_2 від 28.10.1998 р. на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та довідки житлово - експлуатаційної контори № 1302 КП «Житлоремфонд» від 28.10.1998 р., про склад сім'ї мешканців ізольованої квартири АДРЕСА_1, розпорядженням органу приватизації Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 6644 від 06.11.1998 р., вказана квартира приватизована в рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, без урахування інтересів інваліда 2 групи ОСОБА_1
Згідно з п.п. 20, 21 «Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженого Державним комітетом України по житлово - комунальному господарству від 15.09.92 № 56, при оформленні заяви на приватизацію квартири громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до листа КМ БТІ № 16528 (И-2012) від 23.04.2012 р., АДРЕСА_1, на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло.
Згідно листа Ново-Білицького психоневрологічного інтернату для чоловіків № 109-02 від 27.03.2012 р. ОСОБА_1 проживає у цьому інтернаті.
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження .
При приватизації квартири АДРЕСА_1 не були враховані цивільні права та інтереси тимчасово відсутнього інваліда 2 групи ОСОБА_1 на отримання у власність вказаного житлового приміщення, яке за ним зберігається протягом усього часу перебування в установі соціальної допомоги, що є підставою для представництва прокуратурою району інтересів ОСОБА_1 у суді.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Оскільки про існування розпорядження органу приватизації Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 6644 від 06.11.1998 р., прокуратурі Деснянського району м. Києва, стало відомо у квітні 2012 року, у зв'язку з проведенням перевірки за дорученням прокуратури м. Києва, позовну давність пропущено з поважних причин, а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 267 ЦК України, вона підлягає відновленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 62, 88, 212 -215 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, ст. ст. 47, 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 71 ЖК УРСР, ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати розпорядження органу приватизації Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації №6644 від 06.11.1998 р. про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати недійсним видане на підставі нього свідоцтва про право власності на житло.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги.