Справа №2-4\12
17 грудня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - Луценко О.М.,
при секретарі - Березюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на повнолітнього непрацездатного сина у зв'язку із захворюванням гепатитом «В», -
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на повнолітнього непрацездатного сина у зв'язку із захворюванням гепатитом «В». Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.
Його батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали шлюб у квітні 1985 р., у 1991р. вони розірвали шлюб, в цьому ж році він був визнаний інвалідом дитинства та залишився проживати з матір'ю, оскільки після розірвання шлюбу батько почав проживати окремо від них. Увесь час позивач важко хворів, постійно мав потребу в медикаментах. У березні 2005р. стан здоров'я різко погіршився, його мати змушена залишити роботу й цілодобово перебувати з ним. У листопаді 2007р.позивач був визнаний інвалідом 1-ої групи безстроково. Мати позивача не працює, одержує тільки допомогу по догляду за інвалідом першої групи 64грн. 70коп.Крім того йому необхідний постійний сторонній догляд, як за інвалідом першої групи. Жодна з доглядальниць, побачивши його важкий стан, не хотіла брати на себе відповідальність і перебувати з ним. Він отримує мізерну пенсію по інвалідності в розмірі 290,00грн. В червні 2008р. стан здоров'я позивача погіршився та в результаті лабораторних дослідженнях аналізу крові встановлено захворювання « Гепатит В», що підтверджується сертифікатом лабораторних досліджень № 1169505 від 11.06.2008р., а також біохімічним дослідженням № 281 від 18.06.2008р. та виписками з амбулаторної картки позивача. В зв'язку з даним захворюванням позивачу були назначені дорогі медичні препарати, а також аналізи та дослідження на які були витрачені грошові кошти в розмірі 1372,00грн., що підтверджується чеком № 74990, медичної лабораторії «Діла»на суму 105,00гривень; сертифікатом про лабораторні дослідження та квитанцією ТОВ «Українського діагностичного центру»на суму 332,00грн.; результати дослідження № 281 та квитанція№098747 на суму 785,00грн.; медичний висновок від 18.06.2006р. та квитанція №47 на суму 150,00грн. Після отримання всіх результатів лабораторних досліджень, доцентом кафедри інфекційних хвороб НМУ ОСОБА_4 були призначено лікування та прописані медикаменти. Сума цього лікування склала 8902грн.30коп., що підтверджується випискою із амбулаторної картки позивача від 20.06.2008р. та аптечним чеком № НОМЕР_1. У період, коли відбувалося вищевказане лікування його мати доглядала за ним й не мала можливості працювати, а виходить не мала доходу.
Його батько ОСОБА_2 працював начальником відділу міліції м. Чединь Пермського Краю( Росія), мав звання полковника й одержував заробітну плату до 30000руб. Зараз він знаходиться на пенсії та має безліч пільг, надбавок, а його дохід дозволяє йому надавати допомогу позивачу. У зв'язку з цим просив суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрачені додаткові витрати на лікування гепатиту «В»в розмірі 10274грн.30коп.еквівалент 1368 Евро08 Евроцента, що підтверджуються документами доданими до позовної заяві.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві та надала уточнення позовних вимог відповідно до яких просила суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача у зв'язку із захворюванням гепатитом «В»разові додаткові витрати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 420грн.63коп.
В судове засідання відповідач не з'явився. Російська Федерація й Україна є учасниками міжнародної Конвенції про правову допомогу й правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993р. Конвенція ратифікована законом України 10.12.1994 року. ОСОБА_2 відповідно до вимог Мінської конвенції «Про правову допомогу й правовим відносинам по цивільних, сімейних і кримінальних справах»від 22.01.1933, ратифікованої 10.12.1994р., відповідач був у належному порядку й вчасно -24.08.2012р. сповіщений про дату судового засідання. Суд визнав можливим проводити розгляд справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
У шлюбі батьки позивача прожили до жовтня 1991р., після чого розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2(а.с.55).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.07.2005р. встановлено другу групу інвалідності та в подальшому в листопаді 2007р. встановлена перша група інвалідності «безстроково», що підтверджується актом огляду МСЕК№024255. Також встановлено, що ОСОБА_1 з моменту повноліття з 02.07.2005р. дотепер є непрацездатним та має потребу в постійному сторонньому догляді, що підтверджується Висновком лікарської комісії про необхідність постійного стороннього нагляду та довідкою до акту огляду МСЕК.
Згідно довідки від 05 травня 2008року позивач отримує соціальну пенсію інваліда з дитинства першої групи в розмірі 290грн. 95коп.( а. с. 49).
Згідно довідки форми №3 позивач проживає разом з матір'ю -ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 ( а. с. 53).
Мати позивача ОСОБА_3не працює у зв'язку з тим, що здійснює постійний догляд за сином ОСОБА_1, що підтверджена трудовою книжкою НОМЕР_3( а. с. 47-48), довідкою Київського міського центра зайнятості та іншими документами. Таким чином, мати позивача не має ніякого джерела доходу, який би дозволив їй забезпечувати себе й сина. Сума допомоги, що вона одержує по догляду за інвалідом 1-й групи становить 64грн.70коп. її розмірі підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення № 04-2488( а. с.18).
Сімейним кодексом України передбачено участь батьків у додаткових витратах на дитину.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно ст.. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, чина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно п.18. постанови Пленуму Верховного суду «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення додаткові витрати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 420грн.63коп. є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що в червні 2008р. стан здоров'я позивача погіршився та в результаті лабораторних дослідженнях аналізу крові встановлено захворювання «Гепатит В», що підтверджується сертифікатом лабораторних досліджень № 1169505 від 11.06.2008р., а також біохімічним дослідженням № 281 від 18.06.2008р. та виписками з амбулаторної картки позивача.
В зв'язку з даним захворюванням позивачу були назначені дорогі медичні препарати, а також аналізи та дослідження на які були витрачені грошові кошти в розмірі 1372,00грн., що підтверджується чеком № 74990, медичної лабораторії «Діла»на суму 105,00гривень; сертифікатом про лабораторні дослідження та квитанцією ТОВ «Українського діагностичного центру»на суму 332,00грн.; результати дослідження № 281 та квитанція№098747 на суму 785,00грн.; медичний висновок від 18.06.2006р. та квитанція №47 на суму 150,00грн. Після отримання всіх результатів лабораторних досліджень, доцентом кафедри інфекційних хвороб НМУ ОСОБА_4 були призначено лікування та прописані медикаменти. Сума цього лікування склала 8902грн.30коп., що підтверджується випискою із амбулаторної картки позивача від 20.06.2008р. та аптечним чеком № НОМЕР_1, а саме «ЛИВ-Гард»-507,00грн.; «Коллоідне срібло»- 582,00грн., Біціклол -6780,00грн., «Ербісол»уколи -686,80грн.; «Енгістол»-59,00грн., «церебрум»-159,80грн, убіхінон -109,70грн., шприці -18,00гривень. Загальна сума додаткових витрат становить 10274,30грн., однак за цей час сума зазначена в позовній заяві піддалася значній інфляції.
Таким чином, сума позовних вимог по справі від 09.01.2009р. з урахуванням індексу інфляціїза2009р.,2010р.,2011р.зрозрахунку:за2010р.:12636грн.53коп.Х109,1=1378645,423/100=13786грн.45коп.,за2011р.:13789грн.45коп.Х1442062,67/100=14420грн.63коп.
При індексації національними судами сум, стягнених судовими рішенням, застосовується офіційний індекс споживчих цін і компенсуються інфляційні витрати. Європейський суд вважає заяву позивачів про індексацію суми, яка стягується судом важливим засобом правового захисту( Рішення Європейського суду від 10.07.2007р. у справі»Немакина проти Російської Федерації»( Nemakina v. Russia), скарга №14217/04*( Опублікована в «Бюлетні Європейського Суду по правах людини»№11/207); Рішення Європейського Суду від 03 травня 2007р. у справі «Деркач проти Російської Федерації»( Derkach v. Russia),скарга № 3352/05*( Там же №2/2008).; Рішення Європейського Суду від 15.05.2007р. у справі «Якименко проти Російської Федерації»( Yakimenko v. Russia), скарга №23500/04*( Там же № 9/2007) і Рішення Європейського Суду від 22.11.2005р. у справі «Сармина й Сармин проти Російської Федерації»(Sarmina and Sarmin v. Russia), скарга № 58830/00*( Там же № 1/2007).
Як вбачається зі змісту даних рішень і листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97г. «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»можна зробити висновок, що при застосуванні індексу інфляції варто мати на увазі, що втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінювання коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною частиною суми основного боргу. Крім того витрати на лікування повнолітнього непрацездатного сина прирівнюються до аліментних платежів, згідно ч.2 ст.184 Сімейного кодексу України «розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону».
Згідно ст..17 ч.1 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду по прав людини»суди України застосовують при розгляді справ «Конвенцію про захист прав людини й основних свобод».
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 420,63грн.підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. ст.. 184,185,197,198,200,201 СК України, ст.. ст.. 10, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, нормами Мінської конвенції «Про правову допомогу й правовими відносинами по цивільних, сімейних і кримінальних справах»від 22.01.1993р., ратифікованої 10.12.1994р., практикою Рішень Європейського Суду, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на повнолітнього непрацездатного сина у зв'язку із захворюванням гепатитом «В»задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітнього непрацездатного ОСОБА_1 у зв'язку із захворюванням гепатитом «В»разові додаткові витрати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 420( чотирнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень63копійки.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.
Суддя: О.М.Луценко
26.12.2012 Справа № 2-4/12