Справа № 2603/3247/12
іменем України
09.08.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що її подружнє життя з відповідачем не склалося. Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на сімейне життя та обов'язки, які призвели до негативного впливу на стосунки подружжя, і як наслідок, негативно вплинуло на батьківські обов'язки по відношенню до сина. На час, коли відповідач покинув сім'ю, дитині виповнився один місяць, тобто, з жовтня 2009 року вони не підтримують шлюбно - сімейних стосунків. Спільне господарство не ведеться, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. За таких обставин шлюб існує формально, сім"я фактично розпалася і зберегти її неможливо. Спору про поділ майна, що є їх спільною власністю, на даний час немає.
Позовна заява про розірвання шлюбу надійшла до суду у квітня 2012 року. Однак, враховуючи думку відповідача, який заперечував проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сім"ю необхідно зберегти, сторонам надавався строк на примирення, а саме до 17 липня 2012 року, крім того судом було визнано явку позивача обов'язковою.
17 липня 2012 р. в судове засідання ні позивач, ні відповідач не з'явились, заслухавши думку представника позивача, судовий розгляд було відкладено до 09.08.2012 р.
09.08.2012 р. в судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги в повному обсязі, просила шлюб розірвати, посилаючись на викладене у позовній заяві, крім того зазначила, що строк на примирення нічого не надав, відповідач навіть не намагався зробити якісь кроки для збереження сім'ї, а тому позивач наполягає на розірванні даного шлюбу.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що бажає зберегти сім'ю, однак за час, який судом було надано на примирення, згоди з позивачем вони не дійшли, продовжують проживати окремо.
Дослідивши матеріали справи та обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22 травня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, а/з 524 (а.с.5)
Від шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4)
Подружнє життя не склалось, причиною розірвання шлюбних відносин стало те, що шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують і живуть окремо. Спільне господарство не ведуть, при цьому зберегти сім'ю та відновити свої стосунки позивач не бажає. Спору про поділ майна на даний час не має.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім"ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя та їх дитини. Тому є наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 130, 174, 214 ЦПК України, ст.ст. 110 -112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 22 травня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, а/з № 524 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги.
Суддя: