Справа № 2-821/11
19 листопада 2012 року
Рівненський міський суд
головуючий Герасимчук М.К.,
при секретарі Дащук І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в порядку ст. 31 ЦПК України, звернулись до суду з позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_3 завдану його злочинними діями матеріальну шкоду в розмірі 69 404 грн., розмір встановленого індексу інфляції - 121 654 грн. та у відшкодування моральної шкоди по 5 000 грн. кожній.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що 13 квітня 1995 року Розпорядженням міського голови № 457-р зареєстроване яксуб"єкт підприємницької діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Манас". Згідно установчих документів засновниками товариства є ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 33,3 % частки кожного у статутному фонді. У зв"язку зі смертю ОСОБА_4 13 серпня 2001 року його правонаступником стала ОСОБА_2 З 12 лютого 1996 року директором ТзОВ "Манас" за контрактом призначено ОСОБА_3 терміном на сім років.
20 березня 1996 року ТзОВ "Манас" на аукціоні, за 2 млрд. 800 млн. (28 000 грн.), придбало у приватну власність нежиле приміщення по вул.Гагаріна, 75 в м.Рівне,площею 214 кв.м.
07 травня 2002року, ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, без згоди та відома засновників, реалізував належне ТзОВ "Манас" приміщення по вул.Гагаріна, 75 в м.Рівне для власного підприємства "Архі" за ціною 490 грн., при балансовій вартості 30 000 грн., експертна оцінка якого становить 104 107 грн. 24 травня 2002 року спірне приміщення ПП "Архі" реалізовано ОСОБА_3 по ціні 5 000 грн. для його сусідки по місцю проживання ОСОБА_6 12 червня 2002 року, остання, за проханням ОСОБА_3, продала спірне приміщення ОСОБА_7 за ціною 104 107 грн. Кошти за приміщення були сплачені для ОСОБА_3 і використанні ним для власних потреб.
Доводять, що ОСОБА_3 незаконно заволодів нежилим приміщенням ТзОВ "Манас" та коштами від його реалізації на суму 104 107 грн., чим завдав засновникам та співвласникам матеріальної шкоди у розмірі по 34 702 грн. кожному, а в сумі 69 404 грн. позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_8 З урахуванням індексу інфляції з червня 2002року по квітень 2012 року, який складає 121 654 грн., загальний розмір матеріальних збитків становить 191 058 грн.
По даному факту порушено кримінальну справу. Постановою Рівненського міського суду від 28 березня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів,передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України та у відповідності до ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності.
Крім того позивачі вказують, що скоєним ОСОБА_3 злочином їм заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку зі втратою нерухомого майна, порушенні права власності, доведенні до банкрутства ТзОВ"Манас" та його ліквідації, що позбавило можливості займатись господарською діяльністю. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди оцінюють по 5 000 грн. кожному.
В судовому засіданні представник позивачів - адвокат ОСОБА_9. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_10 в судовому засіданні, підтримавши заперечення проти позову та заперечення на заяву про зміну позовних вимог, визнав позовні вимоги безпідставними, просив в їх задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справу, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
У відповідності до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду № 3 від 31 березня 1989 року "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз'ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.
Судом встановлено, що 23 червня 2004 року заступником прокурора м.Рівне порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем. Постановами слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Рівне від 21 червня 2004 року потерпілими по справі визнані ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно обвинувального висновку ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч. 2 ст.364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Зокрема, зі змісту обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України вбачається, що ОСОБА_3, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, 07 травня 2002 року реалізував належне ТзОВ "Манас" по вул. Гагаріна, 75 в м.Рівне на ціною 490 грн., експертна оцінка якого становить 104 107 грн. для власного приватного підприємства "Архі". 24 травня 2002 року придбане приміщення підприємством "Архі" реалізовано ОСОБА_3 по ціні 5 000 грн. для його сусідки по місцю проживання ОСОБА_6 12 червня 2002 року, остання, за проханням ОСОБА_3, продала вказане приміщення ОСОБА_7 за звичайною його ціною - 104 107 грн. Договори купівлі-продажу від 12 червня 2002 року ОСОБА_6 уклала та підписала на прохання ОСОБА_3, кошти за приміщення були сплачені для ОСОБА_3 і в подальшому їм використанні для власних потреб.
Під час судового розгляду кримінальної справи, 27 березня 2012 року державним обвинувачем в порядку ст. 277 КПК України змінено обвинувачення. За новим обвинуваченням ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 2 ст. 212, ч.2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України. ч. 5 ст. 191 КК України з обвинувачення виключено.
Постановою Рівненського міського суду від 28 березня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів,передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України та у відповідності до ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином - залишено без розгляду.
У своєму позові, поданому в порядку цивільного судочинства, позивачі доводять, що відповідач своїми злочинними діями, які виразились в незаконному заволодінні нежилим приміщенням ТзОВ "Манас" по вул. Гагаріна, 75 в м.Рівне та коштами від його реалізації на суму 104 107 грн., заподіяв їм майнову та моральну шкоду.
Однак, з вищевказаних письмових доказів та матеріалів кримінальної справи неможливо встановити обставин, які стосуються характеру і розміру заподіяної злочином шкоди, визначити причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і заподіяною ним шкодою для потерпілих. Постановою Рівненського міського суду від 28 березня 2012 року, яка набрала чинності, не встановлено заподіяння ОСОБА_3 майнової шкоди для потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_2
За вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, доводи позову, про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, є безпідставними.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 212-215ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 завданої злочинними діями матеріальної шкоди - 69 404 грн., встановленого індексу інфляції - 121 654 грн. та моральної шкоди 10 000 грн. відмовити за безпідставністю.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дні проголошення.
Головуючий -