Справа № 1715/14330/12
06 листопада 2012 року
Рівненський міський суд
головуючий Герасимчук М.К.,
при секретарі Дащук І.І.,
з участю прокурора Цвіркуна А.С.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, мешк. АДРЕСА_1, -
за ст. 186 ч. 2 КК України, -
16 червня 2012 року, біля 00 год. 20 хв., ОСОБА_2, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, а саме, штовхнувши ОСОБА_3 на землю та нанісши один удар кулаком в обличчя, кілька ударів кулаком по тулубу, заподіяв останній легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в ділянці зовнішнього кута лівого ока, в ділянці над верхньою губою зліва, в ділянці дуги нижньої щелепи справа, на правій вушній раковині, на правому передпліччі, на правій гомілці, на правому стегні та відкрито викрав її жіночу сумочку, в якій знаходилися мобільний телефон "Нокіа С2-06" вартістю 762 грн. 25 коп. з сім-картою мобільного оператора "Київстар" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн., гаманець вартістю 36 грн., 504 грн., заподіявши майнову шкоду на суму 1332 грн. 25 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчинені злочину, за обставин, вказаних у вироку. Суду показав, що 16 червня 2012 року, вночі, поблизу будинку АДРЕСА_2, внаслідок конфлікту з ОСОБА_3, штовхнув її на землю та вирвав сумочку. При цьому наніс удар кулаком в голову та декілька ударів по різних частинах тіла. Не заперечив що заподіяв останній легкі тілесні ушкодження. Повністю відшкодував заподіяну шкоду. Розкаявся у вчиненому.
При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів у порядку ч.3 ст. 299 КПК України ОСОБА_2 та інші учасники судового розгляду погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення підсудним злочину за обставин, вказаних у вироку. При цьому вони завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності їх позиції у суду немає.
Наведеними доказами встановлена винність ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.
Його дії вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно і повністю відшкодував заподіяну шкоду.
За наявності наведених обставин, що пом'якшують покарання винного та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, суд вважає за можливе застосувати до підсудного покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Керуючись ст. 323- 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити з випробуванням на 1 рік.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну залишити попередній - підписку про невиїзд.
Судові витрати, пов'язані з виконанням товарознавчої експертизи в розмірі 176 грн. 40 коп. - віднести за рахунок держави.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 діб.
Суддя -