Справа № 1713/1677/12
25 грудня 2012 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Івчук Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Острозі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, -
встановив:
до Острозького районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання за нею права власності на садибний житловий будинок з надвірними будівлями, мотивуючи свої вимоги тим, що під час перебування у шлюбі - 18.09.1976р. її чоловік ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Острозького району та зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 208, придбав житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по вул.Центральна, 46 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області, та після смерті в 2000 р. чоловіка, вона, як спадкоємець за законом, успадкувала належну йому 1/2 частину садибного житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул.Центральна,46 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області, та інша 1/2 частина даного будинковолодіння належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя. З приводу оформлення спадкових прав вона звернулася до нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане нерухоме майно їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа. З метою отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в с.Могиляни по вул.Центральна, 46 на ім'я покійного чоловіка ОСОБА_3 вона зверталася із заявою до відповідача, проте ОСОБА_2 сільська рада відмовила у задоволенні заяви, вказуючи на те, що свідоцтво про право власності на померлих не видається. Позивачка вказує, що її чоловік як голова домогосподарства за життя не зареєстрував право власності на будинок та після його смерті за відсутності передбаченого чинним законодавством правовстановлюючого документу на нерухоме майно, вона позбавлена можливості в позасудовому порядку оформити право власності на житловий будинок за собою. Позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину даного житлового будинку з надвірними будівлями, як частку у спільному майні подружжя, а також визнати за нею право власності на іншу 1/2 частину цього ж житлового будинку з надвірними будівлями, як за спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка. Судові витрати просить покласти на неї.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилася, в поданих до суду письмових заявах підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили розгляд справи здійснювати у їх відсутності.
Представник відповідача -ОСОБА_2 сільської ради у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 14.06.1974 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 14.06.1974 р. та відміткою у паспорті позивачки, та під час перебування у шлюбі - 18.09.1976 р. чоловік позивачки згідно договору купівлі-продажу, посвідченого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Острозького району та зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 208, придбав житловий будинок, що знаходиться в с.Могиляни Острозького району Рівненської області.
Згідно даних погосподарського обліку (погосподарська книга № 3, особовий рахунок № 252) вищевказаний житловий будинок відносився до робітничого двору, головою якого рахувався ОСОБА_3, на даний час такий будинок обліковується за ним та знаходиться за адресою с.Могиляни, вул.Центральна (Леніна), 47 Острозького району, що підтверджується випискою з погосподарського обліку від 03.12.2012р, довідками ОСОБА_2 сільської ради Острозького району №831 від 01.10.2012р., №947 від 26.10.2012р. та №1081 від 03.12.2012р.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про власність»(в редакції, яка діяла на час існування правовідносин, що регулювали власність робітничого двору), майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.
Згідно ч.1 ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (в редакції, яка діяла на час набуття подружжям нерухомого майна) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, а відтак, виходячи з рівності прав щодо спільної сумісної власності подружжя, позивачці та її чоловікові як подружжю належав житловий будинок в рівних частках, тобто кожному з них як подружжю належало по 1/2 частці будинковолодіння.
З матеріалів справи судом встановлено, що право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до переконання, що вимога позивачки про визнання за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться в с.Могиляни, вул.Центральна, 46 та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При вирішення позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування, суд виходив з наступного.
01.08.2000р. помер чоловік позивачки - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ГЮ №084548 від 01.08.2000 року.
Згідно довідки Острозької районної державної нотаріальної контори Рівненської області №287/01-16 від 25.10.2012р., після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу №371 за 2012 рік, спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 - дружина спадкодавця; згідно даних спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця в нотаріальних конторах або сільських радах не посвідчувалося; відомості про інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, окрім ОСОБА_1, в Острозькій районній державній нотаріальній конторі відсутні.
Разом з тим, з довідок ОСОБА_2 сільської ради Острозького району № 1078 від 03.12.2012р., №1080 від 03.12.2012р. вбачається, що позивачка після смерті чоловіка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом з ним однією сім'єю, вела спільне господарство та на даний час доглядає за житловим будинком і обробляє земельну ділянку, та вказані дії згідно ст. 549 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) свідчать про прийняття нею спадщини.
Оскільки інших родичів першого ступеня споріднення, окрім позивачки, у ОСОБА_3 судом не встановлено, та беручи до уваги, що позивачка проживала разом ОСОБА_3 однією сім'єю, будучи його дружиною, а відтак згідно ст.529 ЦК УРСР, ст.1261 ЦК України має право на спадкування 1/2 частини житлового будинку як спадкоємець за законом першої черги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина -ОСОБА_1, відомості щодо інших спадкоємців, які прийняли спадщину, в ході судового розгляду не встановлено, що об'єктивно підтверджується матеріали справи та довідкою Острозької районної державної нотаріальної контори від 25.10.2012р. №287/01-16.
Судом встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на садибний житловий будинок, частина якого належала спадкодавцю, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. Крім того, позивачка зверталася до відповідача ОСОБА_2 сільської ради з проханням видати свідоцтво про право власності на ім'я померлого чоловіка на садибний житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по вул.Центральна, 46 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області, проте їй було відмовлено. Обґрунтовуючи відмову видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_3, відповідач зазначив, що свідоцтво про право власності на померлих громадян не видається, що й спонукало позивачку звернутися до суду за захистом свого права.
Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що покійний ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 18.09.1976 р. набув у власність 1/2 частку садибного житлового будинку, що розташований по вул.Центральна, 46 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області, право на спадкування якої за законом має позивачка, що підтверджується положеннями ст.ст.529, 549 ЦК УРСР, ст. 1261 ЦК України та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та належним чином прийняла спадщину, а тому є спадкоємцем за законом та має право на перехід до неї права власності на 1/2 частку садибного житлового будинку з надвірними будівлями по вул.Центральна, 46 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області.
Інших осіб, які вправі претендувати повністю або частково на садибний житловий будинок з надвірними будівлями судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, обраний позивачкою спосіб захисту своїх прав відповідає чинному законодавству.
Отже, вимога позивачки про визнання за нею, як за спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, права власності на 1/2 частину садибного житлового будинку в с.Могиляни, вул.Центральна, 46 , також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину садибного житлового будинку, який складається з : коридору - 1-1, житлової - 1-2, житлової - 1-3, кухні - 1-4, житлової - 1-5, житлової - 1-6, загальною площею 70,8 кв.м., вартістю 41 073 грн., та надвірних будівель : веранда -а - вартістю 3090 грн., ганок - а-1, вартістю 426 грн., сарай -Б - вартістю 15459грн., погріб - Г, вартістю 2801 грн., огорожа № 1, вартістю 4898 грн., ворота - № 2, вартістю 302 грн., огорожа - №3 , вартістю 564 грн., колодязь - К, вартістю 1903 грн., колонка - Д, вартістю 5470 грн., вбиральня - В, вартістю 610 грн., загальною вартістю 76 596 грн., які розташовані в с.Могиляни Острозького району Рівненської області по вул.Центральна, 46.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину садибного житлового будинку, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, який складається з: коридору - 1-1, житлової - 1-2, житлової - 1-3, кухні - 1-4, житлової - 1-5, житлової - 1-6, загальною площею 70,8 кв.м., вартістю 41 073 грн., та надвірних будівель : веранда -а - вартістю 3090 грн., ганок - а-1, вартістю 426 грн., сарай -Б - вартістю 15459грн., погріб - Г, вартістю 2801 грн., огорожа № 1, вартістю 4898 грн., ворота - № 2, вартістю 302 грн., огорожа - №3 , вартістю 564 грн., колодязь - К, вартістю 1903 грн., колонка - Д, вартістю 5470 грн., вбиральня - В, вартістю 610 грн., загальною вартістю 76596 грн., які розташовані в с.Могиляни Острозького району Рівненської області по вул.Центральна, 46.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_4