Справа № 1628/1788/12
Провадження №2/1628/477/12
30.11.2012 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Личковахи О.О.
при секретарі - Лук»яненко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, вказавши, 17 лютого 2012 року він прибув до м.Хорол на базар з метою купівлі автомобіля. Згідно усної домовленості між ним та відповідачем по справі, було укладено усну угоду, згідно якої він купляє у відповідача автомобіль марки «Таврія»за 20500 /двадцять тисяч п»ятсот/ грн.
Наступного дня, 18.02.2012 року до ОСОБА_1 в с.Оболонь Семенівського району прибув ОСОБА_2 та повідомив його, що він повинен сплатити йому завдаток за купівлю автомобіля в сумі 4500грн. Позивач взяв вказану суму і вони поїхали до матері позивача ОСОБА_3, яка в цей час знаходилась на лікуванні у Семенівській ЦРЛ.
Позивач зазначає, що в присутності матері та свідків він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4500 грн., як завдаток за купівлю автомобіля. Через деякий час до позивача знову звернувся відповідач із проханням сплатити йому грошові кошти в сумі 700грн. Позивач погодився та повіз йому в м.Хорол вказану суму і сплатив йому. Решту суми за купівлю автомобіля сторони домовилися, що позивач сплатить через місяць, тобто 18.03.2012 року. Як вказує позивач, пізніше він дізнався, що відповідач продав вказаний автомобіль і після цього попросив ОСОБА_2 повернути йому грошові кошти, які він сплатив йому за купівлю автомобіля.
Позивач вказує, що ніяких грошей відповідач йому не повернув. На його нагадування не реагує, а у відповідь насміхається. Вказані дії відповідача принижують його честь та гідність, впливають на його психіку, позбавляють його можливості займатися роботою. В результаті стан його здоров»я погіршився, стала боліти голова та серце.
Вищевказане свідчить про те, що відповідач добровільно не бажає повернути йому гроші в сумі 5100 / п»ять тисяч сто / грн, тому крім матеріальної шкоди, зазначає позивач, йому заподіяно і моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 5000 /п»ять тисяч/ гривень.
Позивач прохав стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 5200 грн. та відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
20.11.2012 року у судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, вказав, що 18 лютого 2012 року до позивача в с.Оболонь Семенівського району прибув ОСОБА_2 та повідомив його, що він повинен сплатити йому перший платіж за купівлю автомобіля суму у розмірі - 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот) грн. Позивач взяв вказану суму і вони поїхали до матері позивача ОСОБА_3, яка в цей час знаходилась на лікуванні у Семенівській ЦРЛ.
Позивач зазначає, що в присутності матері та свідків він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4500 грн., як перший платіж за купівлю автомобіля. Через деякий час до позивача знову звернувся відповідач із проханням сплатити йому грошові кошти в сумі 700грн. Позивач погодився та повіз йому в м.Хорол вказану суму і сплатив йому. Решту суми за купівлю автомобіля сторони домовилися, що позивач сплатить через місяць, тобто 18.03.2012 року.Пізніше позивач дізнався, що відповідач продав вказаний автомобіль марки „ТАВРІЯ". Тоді ОСОБА_1 запропонував відповідачеві повернути передані йому кошти в якості першого платежу за автомобіль марки „ТАВРІЯ" в сумі 5200,00 (п'ять тисяч, двісті ) грн.
Позивач вказує, що ніяких грошей відповідач йому не повернув. На його нагадування не реагує, а у відповідь насміхається. Добровільно відповідач не бажає повернути позивачеві кошти у розмірі - 5200,00 (п'ять тисяч, двісті ) грн.
Позивач вказує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212.ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У даному випадку питання стоїть про повернення грошових коштів у розмірі - 5200,00 (п'ять тисяч, двісті ) грн.
В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 прохав стягнути на його користь з відповідача суму у прозмірі 5200 грн. та всі судові витрати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та прохав його задоволити.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав та прохав його задоволити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав повністю та прохав у його задоволенні відмовити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав повністю та прохав у його задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю на підставі слідуючого.
В судовому засіданні встановлено, що у первинній позовній заяві від 27.08.2012 року та винесеній на підставі заяви позивача постанові Семенівського РВ УМВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.04.2912 року вказується, що відповідач ОСОБА_2 не повертає позивачу завдаток у сумі 5200 грн. за купівлю автомобіля «Таврія». Дані кошти ОСОБА_1 передав відповідачу, як завдаток та зобов»язувався решту коштів повернути через місяць, але так і не повернув. Відповідач після спливу обговореного строку в 1 місяць продав даний автомобіль «Таврія», а кошти не повертає позивачу вказуючи на ст.571 ЦК України.
Тобто судом зроблено висновок, що як на момент звернення до міліції 12.04.2012 року так і на момент подання первісного позову до Хорольського районного суду 27.08.2012 року, позивач називає передану відповідачу суму грошей «завдатком», а не «першиим платежем», як вказано в уточненому позові 20.11.2012 року, що повністю підтверджує той факт, що вказана сума була попередньо обумовлена сторонами як завдаток, і тільки небажання позивача погодитися з чинним законодавством змушує його назвати вказану суму «першим платежем».
Відповідно до ч.1 ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Відповідно до ч.1 ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у раз|і недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Тому суд відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України приходить до висновку, що між сторонами було усно укладено договір завдатку так як сторони підтвердили це своїми діями, а саме передачею коштів у сумі 5200 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,88,209,213,215,218 ЦПК України, ст.ст. 218,571 ЦК України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: