Справа № 1625/5331/12
Провадження 1-в/1625/23/12
"19" грудня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого судді Рябішина А.О.
при секретарі: Дзюбенко Р.Д.
з участю прокурора: Горобець О.М.
представника адміністрації : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні КВК №29 в с.Божківське спільне подання Крюківської виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області № 29 та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення
Засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, раніше судимого 12.02.2002р. Лохвицьким районним судом Полтавської області за ст.15,185ч.3,75 КК України до 3 років п/волі умовно з іспитовим строком 1 рік; 24.09.2004р. тим же судом за ст.185ч.3,310ч.1,75 КК України до 3 років п/волі умовно з іспитовим строком 1 рік, в силу ст.89 КК України не судимий, за даною справою засудженого 22.07.2008 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ст.286ч.2,75,76 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки умовно з іспитовим строком 3 роки. Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 24.02.2009 року скасовано умовне засудження з випробуванням, призначено покарання за ст.286ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки
Адміністрація Крюківської виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області №29 та спостережна комісія при Полтавській райдержадміністрації звернулись до суду із спільним поданням про застосування щодо засудженого ОСОБА_2 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що він відбув встановлені законом 1/2 строку покарання і довів своє виправлення.
В судовому засіданні представник адміністрації подання підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у поданні.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив подання задовольнити посилаючись на те, що в даний час він не допускає порушень режиму утримання і вважає, що довів своє виправлення.
Заслухавши думку прокурора, який заперечував з приводу задоволення подання, думку представника адміністрації, пояснення засудженого, вивчивши матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
За змістом ч.ч.2,3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений за вчинення необережного тяжкого злочину сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув не менше половини строку покарання.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м"яким" судом має враховуватись ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці. При цьому судом має бути враховано ставлення засудженого до додержання вимог режиму, праці та навчання за весь період відбування покарання.
Як встановлено судом засуджений відбуває покарання за вчинення тяжкого необережного злочину та відбув більше 1/2 частини строку .
В той же час із матеріалів подання та особової справи засудженого вбачається, що він за період відбування покарання у вказаній установі допустив двадцять шість порушень режиму утримання, за які на нього було накладено двадцять п'ять стягнень правами начальника установи. Більшість вчинених порушень давали підстави для визнання засудженого адміністрацією установи злісним порушником режиму утримання в розумінні положень ст.133 Кримінально-виконавчого Кодексу України. Кількість вчинених засудженим порушень, їх характер та системність на думку суду, свідчили про його вперте небажання ставати на шлях виправлення.
Той факт, що засуджений не допускає в останній період порушень режиму утримання не може бути переконливим доказом того, що він довів своє виправлення. Цей факт свідчить лише про підлаштування засудженого до вимог адміністрації установи із метою отримати право на умовно-дострокове звільнення.
За таких обставин суд вважає, що висновок адміністрації установи та спостережної комісії про те , що засуджений довів своє виправлення , зроблений на формальному ставленні до даних про особу засудженого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. 133 КВК України , ст. 372, 395, 537, 539 КПК України суд, -
В задоволенні спільного подання адміністрації Крюківської виправної колонії №29 в Полтавській області та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 -відмовити;
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя:ОСОБА_3