Справа № 1621/2354/12
4/542/1/13
03 січня 2013 року Cуддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Івко В.М.,
при секретарі -Зимівець Ю.А.,
з участю прокурора -Дашівського С.І.,
заявниці -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушення кримінальної справи,
встановив :
22.11.2012 року ОСОБА_1, жителька села Вісичі, вул. Миру, 32-А, Новосанжарського району Полтавської області звернулася до суду зі скаргою на постанову прокурора прокуратури Новосанжарського району юриста 1 класу ОСОБА_2 від 30.10.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 382, 388 КК України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, прохає постанову скасувати, як незаконну, а матеріали повернути прокурору Новосанжарського району для проведення додаткової перевірки.
В судовому засіданні заявниця підтримала заяву.
Прокурор заперечує проти задоволення скарги, вважає, що підстави для цього відсутні, так як перевірка проведена в повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами перевірки, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова (відмовний матеріал прокуратури Новосанжарського району №1-30пр-11), заслухавши пояснення ОСОБА_1А, думку прокурора, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 236-2 КПК України, за результатами розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя приймає відповідне рішення, в залежності від того чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 1 ст. 99 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи за відсутності підстав для її порушення.
Частина 2 статті 94 КПК України містить умови за яких, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Склад кожного конкретного злочину законодавчо визначений КК України.
При цьому слід зважати на те, що складом кожного злочину є -об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Для того, щоб пересвідчитись у наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи, особа, яка проводить дізнання, повинна провести всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, як це передбачено ст. 22 КПК України.
При проведенні перевірки заяви ОСОБА_1, вимоги зазначеного законодавства дотримані не повністю.
Згідно матеріалів перевірки, 11.04.2011 року до прокуратури Новосанжарського району звернулася в. о. начальника ВДВС Новосанжарського райуправління юстиції ОСОБА_4, з поданням про вирішення питання щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, 02.10.1967 р. н., жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 382 КК України за ухилення від виконання рішення суду.
Як зазначено в поданні, боржник не виконує рішення суду про повернення ОСОБА_1 59 голів свиней, переданих йому на виконання ухвали суду від 15.07.2010 року про забезпечення позову.
За результатами розгляду подання та проведеної перевірки, прокурором прокуратури Новосанжарського району ОСОБА_2 винесена постанова від 30.10.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ст. ст. 382, 388 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину.
У винесеній прокурором постанові фактично відсутній правовий аналіз зібраних письмових доказів у справі, та не дана належна оцінка доказам у їх сукупності, відносно диспозицій ст. 382 КК України -умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, та ст. 388 цього ж Кодексу -розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна, або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном яке описано, чи порушення обмеження (обмежень) права користування таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірене.
Фактично в ході всієї перевірки, так і не встановлено місцезнаходження 59 голів свиней, незважаючи на те, що вони були передані ОСОБА_3 на зберігання, як і не встановлені самі причини невиконання ОСОБА_3 ухвали суду від 10.01.2011 року про скасування заходів забезпечення позову, де зазначено про зобов'язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 59 голів свиней.
Не дана належна правова оцінка діям ОСОБА_3, який пояснює перегін свиней на зважування лише тим, що йому необхідно було знати вагу свиней, що зробив він це без відома виконавчої служби, хоча напередодні свині, разом із приміщеннями були передані йому на зберігання і він, на зауваження ветлікаря ОСОБА_5, як і інші члени комісії, відмовився від зважування свиней, хоча про це було зазначено в ухвалі суду.
Не перевірені пояснення ОСОБА_6 стосовно того, що після передачі державним виконавцем свиней ОСОБА_3, останній помістив їх у приміщенні сараю та замкнув на замок.
Прокурором не дана правова оцінка акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, складеному 13.08.2010 року в с. Вісичі вул. Миру, 32 «А», Новосанжарського району, державним виконавцем Гаврищук О.М., згідно з яким, вилучено у ОСОБА_1 і передано ОСОБА_3 -приміщення гаража №16, приміщення свинарника №12, №14, та поголів'я свиней у кількості 59 шт. (голів), що дане майно описане та арештоване, що даний документ підписаний всіма учасниками цієї процесуальної дії, в т. ч. і самим ОСОБА_3
Не дана правова оцінка твердженням начальника управління ДВС ГУЮУ у Полтавській області ОСОБА_7, стосовно викладеного ним у листі від 29.12.2012 року №12021 на адресу прокурора Новосанжарського району, що ніби-то ухвала Новосанжарського районного суду від 15.07.2010 року №2-837, пред'являлася для виконання стягувачем лише у частині передачі поголів'я свиней та приміщень свинарників та гаражу, а для виконання в частині накладення арешту на майно не пред'являлась.
Прокурором не взято до уваги, що в зазначеній ухвалі суду, прямо сказано про накладення арешту на майно, і жодних винятків про це не зазначено, і саме така ухвала була прийнята на виконання ВДВС, і саме такі дії були вчинені державним виконавцем, відповідно до положень п. 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту України від 15.12.1999 року №74/5, згідно з яким, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користуватися майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.
Звідси всі пояснення працівників та керівника виконавчої служби, що ніби-то ними не проводився арешт майна, а лише відбулася передача майна ОСОБА_3, є надуманими, такими,що не узгоджуються з фактичними обставинами справи та суперечать положенням діючого законодавства.
Слід зазначити, що державний виконавець не наділений правом на свій розсуд трактувати зміст судового рішення і, за необхідності, він має право звернутися за роз'ясненням його змісту до суду.
Крім того, державний виконавець передав зазначене арештоване майно під розписку ОСОБА_3, і передав його саме на виконання ухвали суду від 15.07.2010 року про забезпечення позову, як про це і зазначено у виконавчому листі №2-143/12.
Не встановлені та не опитані водії автомобілів НОМЕР_1 та АЗЛК 2141 д.н.з. НОМЕР_2 та інші особи, які зафіксовані у відеозаписах та відображені в протоколі огляду відеозапису від 29.02.2012 року.
Не перевірені пояснення ОСОБА_1, що 14.08.2010 року ОСОБА_3 вигнав 38 голів свиней і перегнав їх до ПАФ "1 Травня", де розмістив у загоні, а 16.08.2010 року перегнав ще 20 поросят із свинарника №12. (а.с. 28-30)
Таким чином, з цього слідує, що перегін свиней проводився у два етапи.
Взагалі не перевірені твердження заявниці про тривалий період утримання свиней ОСОБА_3 на території ПАФ"1 Травня" та його проживання там до квітня 2011 року.
Не дана правова оцінка поясненням ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, про те, що після перегону свиней у агрофірму «Перше травня», ОСОБА_3, назад він їх не переганяв.
Крім того, не дана належна юридична оцінка діям працівників ВДВС Новосанжарського райуправління юстиції при виконанні ухвали Новосанжарського районного суду від 15.07.2010 року №2-837/10 на відповідність їх вимогам законодавства України.
Прокурором не взято до уваги, що навіть припустивши що, як поснюючи Лемак і Страшко, вони переганяли свині назад у приміщення свинарника, тоді де ж вони поділися, чому вони були відсутні на час виконання ВДВС в/листа №2-143 від 15.03.2011 року про повернення майна ОСОБА_1
Якщо хтось вчиняв дії, направлені на позбавлення ОСОБА_3 доступу до описаного майна, то які заходи він вчиняв зі свого боку - звертався до органів влади, правоохоронних органів, виконавчої служби і т. п.
Також не перевірені пояснення ветлікаря ОСОБА_5 стосовно того, що на її зауваження про необхідність зважування свиней під час їх передачі ОСОБА_3,як про це зазначено в ухвалі суду, державним виконавцем було відмовлено в цьому, з посиланням на обмаль часу для цього.
Таким чином, як слідує із вищевикладеного, обставини справи, які б давали підстави для прийняття законного та обгрунтованого рішення, встановлені не повністю, а тому винесена прокурором постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 330.10.2012 року є передчасною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 236-2 КПК України 1960 року,-
постановив :
Скаргу задовольнити.
Постанову прокурора прокуратури Новосанжарського району юриста 1 класу ОСОБА_2 від 30.10.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 382, 388 КК України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України -скасувати та повернути матеріали прокурору Новосанжарського району для проведення додаткової перевірки.
На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області.
Суддя (підпис)
З оригіналом вірно
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_10