Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 1620/3190/2012
№ провадження 1/1620/243/2012
28 грудня 2012 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі :
головуючої -судді Альошиної Н.М.,
при секретарі Сахненко Н.Ю.,
з участю прокурора Корсун В.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород кримінальну справу по обвинуваченню;
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргород Полтавської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючому у ФГ фуражиром в АДРЕСА_3, перебуваючого в цивільному шлюбі, в силу ст.89 КК України не судимого,зареєстрований: АДРЕСА_2, проживаючий в АДРЕСА_3.
За ст. 185 ч.1, ч.2 КК України
Встановив;
Підсудний ОСОБА_1 27 червня 2012 р. близько 17.00 год в м. Миргороді поблизу будинку по вул. Гоголя 162 проходячи повз територію літнього майданчика магазину «Продукти», де в цей час за столиком, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння спав потерпілий ОСОБА_2 Поряд з ним на поверхні столу знаходились його мобільні телефони марки «Нокіа». Підсудний під дією раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів , скориставшись тим , що за ним ніхто не спостерігає, зайшов на територію літнього майданчика магазину та зі столу таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 1100»вартістю 120 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора МТС вартістю 10 грн , мобільний телефон марки «Нокіа 3120С» вартістю 350 грн в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «ЛАЙФ»вартістю 15 грн. та флеш-карткою об'ємом 2 Гб близько 35 грн. з підключеною послугою інтернет -зв'язку на суму 20 грн., які належали потерпілому. З викраденим майном підсудний зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на суму 550 грн .
В ніч на 12.07.2012 р. в м. Миргороді підсудний ОСОБА_1, перебуваючи на запрошення в будинку потерпілої ОСОБА_3 АДРЕСА_1 випадково побачив, що остання в своїй сумочці зберігає гроші. Під дією раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає так як всі мешканці будинку заснули, підсудний таємно викрав з сумки ОСОБА_3 гроші в сумі 900 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 900 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, чистосердечно розкаявся та показав, що дійсно ним 27 червня 2012р., та 12.07. 2012р. скоєно крадіжки чужого майна. Викрадене він відшкодував потерпілим, які до нього претензій не мають та надав заяву від потерпілого ОСОБА_2 обсяг обвинувачення відповідає викладеному в обвинувальному висновку та не заперечував проти скороченого розгляду справи.
Судом з'ясовано правильність розуміння підсудним ОСОБА_1 обставин, у вчиненні яких він обвинувачується, та зважаючи на думку прокурора, підсудного суд приймає їх до уваги без повного дослідження доказів тих фактичних обставин, які ним не оспорюються відповідно до ст. 299 КПК України, роз'яснивши при цьому підсудному наслідки скороченого розгляду справи.
Таким чином, проаналізувавши покази підсудного в судовому засіданні суд приходить до висновку про доведеність його винності у скоєнні умисних та протиправних дій, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), що є кваліфікуючою ознакою скоєного ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ст.185 ч. 1 КК України.
Кваліфікація протиправних дій підсудного ОСОБА_1, які виразились в таємному викраденні чужого майна ( крадіжки), вчиненої повторно, є вірною за ст. 185 ч.2 КК України .
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що є злочинами середньої тяжкості, а також особу підсудного, який щиро розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, він має постійне місце проживання зі своєю сім'єю та постійне місце роботи.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного є щире розкаяння у скоєному та сприяння розкриттю злочину, викрадене відшкодоване потерпілим, а тому тяжких наслідків від скоєного не наступило.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного при розгляді справи не встановлено.
Враховуючи встановлене в ході судового слідства, суд вважає за можливе з урахуванням ступеню тяжкості скоєних злочинів, характеризуючих даних підсудного, його розкаяння та відшкодування збитків потерпілим, його виправлення без реального відбування покарання, та відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього виконання обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст.323,324 КПК України (1960р.), ст. 11 розділу11 Перехідних положень КПК України 2012р., суд -
З А С У Д И В;
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочинів за ст. 185 ч.1;185 ч.2; КК України та призначити покарання:
За 185 ч.1 КК України у виді 1(одного) року позбавлення волі;
За ст. 185 ч.2 КК України у виді 1(одного) року 6 місяців позбавлення волі;
Згідно ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого злочину більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально -виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Строк оскарження вироку до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Н. М. Альошина