Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 1616/3690/2012
Провадження № 2-а/1616/252/2012
24.12.2012м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Кононенка С.Д.,
при секретарі - Мацицькій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції Харківського міського управління внутрішніх справ, інспектора ДПС 3 взводу РВПС ДАІ ХМУ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У серпні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної автомобільної інспекції Харківського міського управління внутрішніх справ, інспектора ДПС 3 взводу РВПС ДАІ ХМУ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби 3 взводу РВПС ДАІ ХМУ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення АХ1 №208294 від 18.08.2012 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з»явились, про причину своєї неявки суд не повідомили, хоча завчасно та належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.
За таких обставин відповідно до ч. 4 ст. 128 КпАП України у разі неприбуття відповідача -суб»єкта владних повноважень , належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.08.2012 року біля 17 год. 45 хв. позивач ОСОБА_1 рухався автомобілем по кільцевій дорозі «Е-40» навколо м. Харків з сторони знака «Дергачівський район» до перехрестя з шосе «Харків-Полтава-Київ». Перебував у потоці машин, знаків про обмеження швидкості чи про в»їзд до населеного пункту не було. Рухаючись прямо проїхав під « пелюстковим перехрестям» за яким його зупинили працівники ДАІ. Як пояснив в судовому засіданні позивач він їхав у правій смузі і його випереджали автомобілі, що рухалися у лівій. Тож вони рухалися швидше за нього. Ознайомившись з документами на авто інспектор Сапогін О.І. зазначив, що він перевищив швидкість й показав прилад на якому світилося 10, але фотографії його авто не було. На вимогу пред»явити сертифікат відповідності приладу чи фото з його авто-йому було відмовлено. Крім того, інспектор ДАІ не мав права притягти його до адміністративної відповідальності, так як згідно п. г п.12.6 ПДР на дорогах для автомобілів передбачено швидкість до 110 км/год., він згідно спідометра їхав від 90 до 100 км/год.
Як вбачається з пояснень позивача, незважаючи на його заперечення ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АХ1 №20829. В протоколі було зазначено, що місце події:м. Харків, вул.Клочківська, 370, його заперечення: у м. Харків не в»їжджав й рухався поза населеним пунктом -лишилися поза увагою. Крім того, дана вулиця закінчилася перед «пелюстковим перехрестям», як йому стало відомо пізніше, після того, як перехожі вказали йому, що дана вулиця починається за 800 метрів. Позивач також вважає, що застосування ст.14-1 КУпАП також є недоречним, так як прилад «Беркут» працівник ДАІ тривав у руках й направляв на авто, що рухалися по автостраді. Тож «Беркут» не працював в автоматичному режимі, як передбачено законом. Крім того, працівником ДАІ були порушені вимоги ст.258 КУпАП, а саме: не видавши йому: «матеріали зафіксовані в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом. Він також проігнорував, що в авто перебував пасажир, який би підтвердив, що він не в»їжджав у м. Харків.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При розгляді справи інспектором ДПС ніяких свідків правопорушення не було представлено.
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме цього автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст. 280 КпАП України.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. За змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів на яких зафіксовано показання приладу яким вимірювалась швидкість руху.
Крім того, ні в протоколі ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки у вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідач не надав позивачу документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Беркут 0801059», а також позивач не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах, а тому відповідно до ст. 1, 2, 4, 10, Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, це виключає подальше використання показань приладу в якості доказів у справі про адміністративне порушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водієм ОСОБА_1 були надані пояснення, згідно яких він не згоден із тим, що саме керований мною автомобіль перевищив швидкість.
Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій інспектором ДПС не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких доказів щодо правомірності свого рішення відповідачем суду надано не було.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, він вважає постанову такою, що не відповідає вимогам закону та такою, яка підлягає скасуванню.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-12, 71,159-161 КАС України, ст. ст. 14-1, 33, 247, 268, 287-289 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції Харківського міського управління внутрішніх справ, інспектора ДПС 3 взводу РВПС ДАІ ХМУ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби 3 взводу РВПС ДАІ ХМУ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення АХ1 №208294 від 18.08.2012 року - скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4