Справа № 1109/8961/12
Номер провадження 2/1109/3662/12
11 грудня 2012 року м. Кіровоград
Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванова Д.Л.,
при секретарі - Логвинюк О.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
12 вересня 2012 ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 478, 80 грн. - матеріальної та 5000 моральної шкоди, завданої в результаті отримання тілесних ушкоджень від нападу собаки.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона працює листоношею поштового відділення зв'язку № 9 державного підприємства « Укрпошта « та обслуговує мешканців, які проживають, в тому числі по АДРЕСА_4.
20 липня 2012 року, близько 12.00 год. вона доставляла пошту та розносила пенсію мешканцям мікрорайону, які проживають по АДРЕСА_4, неподалік будинку ОСОБА_2 на неї несподівано напала дворова собака біло - коричневого кольору і вкусила її за ногу, свідками цієї події були мешканці прилеглих домоволодінь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка допомогла їй, надала першу медичну допомогу і повідомила, що це була собака ОСОБА_2
Одразу ж після цієї події вона повідомила начальника поштового відділення та звернулась до травмпункту за медичною допомогою, в результаті нападу собаки ОСОБА_2 їй спричиненні легкі тілесні ушкодження, що призвело до втрати нею працездатності та подальшого лікування в поліклінічному відділенні Кіровоградської міської лікарні.
Вказує, що на придбання ліків та медичних матеріалів вона витратила 188, 80 грн., крім того в результаті нападу собаки був пошкоджений її верхній одяг ( брюки ) вартістю 290, 00 грн. та заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000, 00 грн., у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 добровільно відшкодувати заподіяну шкоду змушена звернутися до суду з даним позовом про захист порушених прав та законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України до початку розгляду справи по суті сторонам роз'яснено їх процесуальні права, а також про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі і крім обставин викладених в позовній заяві пояснила суду, що після нападу на неї собаки, вона зверталась до ОСОБА_2 з цього приводу, розмовляла з її сусідами та мешканцями вулиці, які їй розповіли, що і раніше були випадки, коли собака ОСОБА_2 через незамкнені ворота або через дірки в огорожі вибігала на вулицю і кусала прохожих, після останньої події, яка відбулася з нею, дірка в огорожі ОСОБА_2 через яку могла вискочити її собака була замощена, вважає, що собака ОСОБА_2 через її безвідповідальність створює реальну небезпеку для неї особисто та оточуючих, а спричиненні їй збитки та моральна шкода підлягають стягненню в примусовому порядку.
Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнала, заперечувала проти його задоволення і крім обставин викладених в письмових поясненнях зазначила, що прямих доказів, які б свідчили про те, що на ОСОБА_1 напала саме її собака, а не бродячі, які бігають по вулицям немає і ніхто з сусідів в цей день її собаку на вулиці не бачив, більш того, ОСОБА_6, після того як ОСОБА_5 завела ОСОБА_1 до себе у двір і перев'язувала їй рану, підійшла до моїх воріт і переконалась, що її собака знаходиться на прив'язі, вважає, що ОСОБА_1 представила в суд підроблені заяви від сусідів, дає неправдиві покази, які не відповідають дійсності і в такий спосіб за її рахунок бажає збагатитись ( а.с. 29, 30 ).
Разом з цим не заперечує, що ОСОБА_1 зверталась до неї і вона готова була сплатити їй кошти за ліки, однак ОСОБА_1 сама відмовилась від цього і сказала, що ніяких претензій до неї не має, а потім звернулась до суду.
Не заперечує ОСОБА_2 і факт нападу її собаки на дівчинку та сусіда ОСОБА_7, які відбулись раніше до цього, вказуючи на те, що за спричинену шкоду вона розрахувалась і з цього приводу до неї ніяких претензій ніхто не пред'являє.
Допитаний за клопотанням ОСОБА_2 свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що 20 липня 2012 року після того як ОСОБА_1 вручила їй пенсію, вона вийшла за нею на вулицю, собак не було, через деякий час вона почула крик, зрозуміла що собака вкусила поштарку, під час цієї події нікого з сусідів на вулиці вона не бачила.
Зазначає, що собака ОСОБА_2 завжди знаходиться на прив'язі у дворі, що на поштарку могла напасти одна з бродячих собак, яких вона помітила неподалік напередодні ( а.с. 34 ).
Викликаний судом свідок ОСОБА_9 показала суду, що на прохання поштарки ОСОБА_1, будучи головою квартального комітету завірила підписи мешканців мікрорайону ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на заявах про події, які відбулись 20 липня 2012 року на АДРЕСА_4, їй відомо, що собака ОСОБА_2 раніше напала на її сусіда ОСОБА_7 і вкусила його за ногу.
Допитаний за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_4 показав суду, що 20 липня 2012 року близько 12. 00 год. він сидів на лавочці біля свого будинку і почув крик ОСОБА_1, собака, яка на неї напала забігла у двір до ОСОБА_2, на вулицю вийшла ОСОБА_6, яка допомогла поштарці підвестися і повела її до будинку ОСОБА_5
Зазначає, що собака ОСОБА_2 раніше нападала на людей і напала на поштарку.
Свідок ОСОБА_11 допитана за клопотанням ОСОБА_1 пояснила слідуюче, що вона являється депутатом Кіровської районної ради, собака ОСОБА_2 тероризує мешканців АДРЕСА_4, створює небезпеку, нападала на сусідку ОСОБА_15, порвала їй чоботи, на вчительку, вибігала з двору через дірку в огорожі, її колишній власник, який орендував у ОСОБА_2 гараж займався її тренуванням.
Після нападу собаки на ОСОБА_1, вона допомагала їй промити та перев'язати рану, з цього приводу зверталась в міськвиконком, стверджує, що це собака ОСОБА_2 вкусила поштарку за ногу.
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_2 на АДРЕСА_1, два роки тому назад, вечері її собака напала на нього, у зв'язку з чим він звертався за медичною допомогою та в міліцію, в минулому році собака ОСОБА_2 покусала вчительку, були випадки коли він переходив вулицю і через відчинені ворота собака вибігала, коли він йде на роботу, то змушений АДРЕСА_4 обходить через вул. Комарова, боїться нападу собаки.
Допитаний за клопотанням ОСОБА_2 свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 20 липня 2012 року вона допомагала ОСОБА_3 фарбувати фасад будинку, на вулиці побачила поштарку, яка лежала на землі, коли вони підійшли, то остання повідомила їм, про те, що її вкусила собака, після чого ОСОБА_3 разом з поштаркою пішли до будинку ОСОБА_5, а вона підійшла до калітки ОСОБА_2 і перевірила, що ворота були зачинені, а собака в цей час знаходилась на подвір'ї ( а.с 36 ) .
Крім того зазначила, що зранку собака ОСОБА_2 була на прив'язі, пошкодження в огорожі вона раніше не помічала.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що ніяких заяв 27 липня 2012 року про події, які відбулись на АДРЕСА_2 липня 2012 року вона не писала і до голови квартального комітету з цього приводу ніколи не зверталась, вважає, що її підпис і заява були підробленні ОСОБА_1, свої письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи - підтверджує ( а.с. 4, 31 - 33 ).
З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, свідків, зваживши їх доводи, дослідивши в судовому засіданні представлені сторонами докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 2011 року працює листоношею поштового відділення зв'язку № 9 державного підприємства « Укрпошта « та обслуговує мешканців мікрорайону Олексіївка, які проживають по АДРЕСА_4 ( а.с. 19, 20, 22 ).
Відповідач ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_3 утримує собаку біло - коричневого кольору, звичайної дворової породи.
20 липня 2012 року близько 12. 00 год. ОСОБА_1 доставляла пошту та розносила пенсію мешканцям мікрорайону, на АДРЕСА_4, неподалік будинку ОСОБА_2 на неї накинулась собака.
В результаті цього нападу ОСОБА_1 спричиненні легкі тілесні ушкодження у виді укушеної рани задньої поверхні лівого стегна, забійної гематоми, що підтверджується довідкою № 69 з травмопункту від 20 липня 2012 року ( а.с. 5 ).
Як вбачається з копії лікарняного листа, довідки поліклінічного відділення Кіровоградської міської лікарні № 1 та медичної картки, ОСОБА_1 з 23 липня по 10 серпня 2012 року була непрацездатна і знаходилась на лікуванні ( а.с. 6 - 13, 119 - 123 ).
За результатами дослідчої перевірки по зверненню ОСОБА_1 та дирекції « Укрпошти « по факту нападу собаки з будинку № 12 по АДРЕСА_4, в порушенні кримінальної справи ДІМ Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_12 02 липня 2012 року було відмовлено.
В подальшому заступником прокурора Кіровського району м. Кіровограда О. Санжаковою 05 вересня 2012 року вказана постанова дільничного інспектора скасована, матеріали спрямовані для організації додаткової перевірки, стосовно ОСОБА_2 у її присутності оформлено протокол за ст. 154 КУпАП ( а.с. 16, 17, 152 - 157 ).
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтвердили факт нападу собаки на ОСОБА_1 неподалік будинку ОСОБА_2 та спричинення їй тілесних ушкоджень.
При цьому свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 категорично стверджують, що на поштарку напала і вкусила за ногу собака ОСОБА_2, свідок ОСОБА_6, яка разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одразу ж вийшли на вулицю після нападу зазначає, що собака ОСОБА_2 після цього знаходилась в дворі та була на прив'язі.
В письмовій заяві ОСОБА_10, підпис якої завірений головою квартального комітету ОСОБА_9 вказує про те, що 20 липня 2012 року на прохання ОСОБА_2 вона пересвідчилась, що ворота в її домоволодінні були закриті, а собака знаходилась на прив'язі ( а.с. 35 ).
Відповідно до п.п. «Г» пункту 6 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, власник собак, котів та хижих тварин зобов'язаний тримати сторожових собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише у закритих дворах, що виключають можливість втечі, про наявність собак застерігати написом.
Факт того, що собака ОСОБА_2.опинилася поза межами огородженої території її домоволодіння вказує на неналежне виконання нею своїх обов'язків визначених у вищезазначених Правилах.
Крім того і сама ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала, що факти нападу її собаки на прохожих і раніше мали місце, не виключає, що така подія за участі її собаки відбулась і з ОСОБА_1, якій вона мала наміри заплатити гроші на лікування.
Відповідно до ст. 27 ЦПК доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 59, 60 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ствердження відповідача ОСОБА_2 про відсутність прямих доказів того, що саме її собака опинилася поза межами огородженої території її домоволодіння і напала на ОСОБА_1, що на її думку виключає її вину у неналежному утриманні собаки спростовуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які об'єктивно узгоджуються з показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_7, доводи ОСОБА_1 про спричинення їй тілесних ушкоджень собакою ОСОБА_2 на принципах змагальності та диспозитивності цивільного судочинства залишились ОСОБА_2 нічим не спростованими, достовірні дані які б свідчили про протилежне - відсутні.
Враховуюючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що в результаті бездіяльності ОСОБА_2 у створенні можливості нападу собаки, яка їй належить ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження, завдано моральну шкоду.
Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України, під джерелом підвищеної небезпеки розуміється діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів а обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Із аналізу вищезазначеної норми права вбачається, що утримання не кожної собаки, а лише службової собаки та собак бійцівських порід є діяльністю пов'язаною із використанням джерела підвищеної небезпеки.
Оскільки суд не має даних щодо породи собаки, то вважає, що відповідальність ОСОБА_2 має наступати на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 1167 України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 не заперечувала, що під час лікування від отриманої травми, в аптеці, крім ліків та медичного матеріалу придбала інші медикаменти ( нафтизин, тропикамид, вестибо, мефамистин ) у зв'язку з іншими захворюваннями, а тому на її користь з ОСОБА_2 підлягає стягненню вартість придбаних нею ліків та матеріалів на суму - 102, 82 грн.
Згідно висновку ТОВ « Пектораль « вартість пошкоджених брюк ОСОБА_1, оглянутих судом під час розгляду справи становить - 226, 00 грн., які також підлягають стягненню на її користь.
Згідно положень ст. ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у фізичному болю та стражданнях, яких фізич на особа зазнала з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В даній конкретній ситуації суд погоджується з доводами ОСОБА_14 в тій частині, що в результаті нападу собаки вона пережила страх за своє життя та здоров'я, у зв'язку з травмою перенесла фізичний біль, втратила працездатність та перенесла моральні страждання, що безпосередньо негативно вплинуло на її стан здоров'я, а також звичайний, сформований спосіб життя.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена ОСОБА_1 сума на відшкодування моральної шкоди є явно завищеною і не відповідає розміру перенесених нею моральних страждань, тому вважає необхідним стягнути на її користь 500,00 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України судовий збір від сплати якого ОСОБА_1 була звільнена у встановленому законом порядку підлягає стягненню з ОСОБА_2 пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 13 - 16, 20, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 27, 57 - 60, 88, 212 - 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 - 328, 82 грн. матеріальної та 500,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_3 на користь держави 321, 90 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов