Справа № 1108/3437/12
Провадження № 1/1108/216/12
27.12.2012 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді Квітки О.О.,
при секретарі -Петрук Г.Ю.,
за участю прокурорів -Клюкіна А.П., Кожухаря Є.В., Дьолога В.В.,
потерпілого -ОСОБА_1,
представника потерпілого -ОСОБА_2,
захисника підсудного -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грузьке Кіровоградського району, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України,
встановив:
приблизно о 23 год. 06 липня 2012 року ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на вулиці Мухамедієва в с. Грузьке Кіровоградського району та області разом з ОСОБА_1, де в ході розмови між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс кулаком удар в обличчя ОСОБА_1, від чого він упав на асфальтне покриття та вдарився головою. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_4, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому потиличної кістки справа в області основи задньої черепної ямки, гематоми голови, епісклерального крововиливу лівого ока, саден лівого ліктьового суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1514 від 05.10.2012 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 повідомив, що вину свою визнає та щиро кається. Пояснив, що приблизно о 23 год. 06 липня 2012 року біля зупинки в селі Грузьке наніс удар кулаком в ніс ОСОБА_1, від чого останній упав на асфальт. Він стверджував, що удар був тільки один і окрім нього ніхто потерпілого не бив.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 06 липня 2012 року разом із своєю дружиною ОСОБА_2 та подружжям ОСОБА_5 відпочивав на святі Івана Купали біля ставу в селі Грузьке. Приблизно о 22 год. повернулися додому, щоб залишити свого малолітнього сина, посиділи ще за столом, а потім знову пішли на став. Дружини йшли попереду, а він разом із ОСОБА_5 позаду. На зупинці сиділа пара -хлопець та дівчина. Він підійшов та попросив підкурити, але в цей час хлопець ударив його кулаком в ніс. Внаслідок чого він упав на спину та ударився головою об асфальт, втратив свідомість. Стверджував, що окрім підсудного ОСОБА_4, після того, як він упав, його били й інші особи. Однак в ході судового слідства змінив свої показання та повідомив суду, що його ударив один тільки ОСОБА_4. Просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
Допитана як свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ввечері 06 липня 2012 року вона була разом із ОСОБА_4 на зупинці громадського транспорту в селі Грузьке. До них підійшли два незнайомих хлопця, один з яких почав ображати та принижувати ОСОБА_4. У відповідь на це ОСОБА_4 ударив цього хлопця, внаслідок чого він упав. Потім вона зразу взяла ОСОБА_4 за руку та пішла разом із ним від зупинки. Окрім них, на зупинці громадського транспорту нікого не було. Що було далі із хлопцем, який залишився лежати на зупинці громадського транспорту вона не знає.
Свідок ОСОБА_5 надав показання аналогічні показам потерпілого ОСОБА_1. Також пояснив, що після того, як ОСОБА_1 ударив невідомий йому хлопець, він підійшов до нього, але цей хлопець замахнувся, щоб ударити і його. Він ухилився від удару, але в цей час до нього почали бігти незнайомі чоловіки, а наздогнавши почали наносити удари. Так деякий час невідомі йому чоловіки продовжували його бити, а він намагався втекти від них. Що було в цей час із потерпілим ОСОБА_1 він не бачив. До правоохоронних органів з приводу побиття незнайомими хлопцями він не звертався.
З протоколу огляду місця події від 07.07.2012 видно обстановку на зупинці по вул. Мухамедієва в с. Грузьке (а.с.8-10).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 28.09.2012 із підозрюваним ОСОБА_4 видно, за яких обставин останній наносив удар потерпілому (а.с.36-38).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 29.09.2012 із потерпілим ОСОБА_1 видно, за яких обставин йому наніс удар ОСОБА_4 (а.с.39-41).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1514 від 05 жовтня 2012 року у потерпілого ОСОБА_1 були тілесні ушкодження у вигляді: перелому потиличної кістки справа в області основи задньої черепної ямки, гематоми голови, епісклерального крововиливу лівого ока, саден лівого ліктьового суглобу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (а.с.44-45).
Згідно із висновку спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам у ОСОБА_4 алкогольної залежності не виявлено, лікування не потребує (а.с.63).
Аналізуючи зібрані докази та оцінюючи їх разом суд вважає, що в судовому засіданні повністю підтвердився факт нанесення підсудним необережного тяжкого тілесного ушкодження, а тому він повинен нести відповідальність за ст. 128 КК України.
При визначені покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та особу підсудного.
Злочин невеликої тяжкості, необережний.
Підсудний за місцем проживання характеризуються посередньо (а.с. 68), на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 70, 71), працездатний (а.с.76).
Обставинами, що пом'якшують вину, є щире каяття у вчиненному, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує вину, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи особу підсудного, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного застосувавши щодо нього покарання у вигляді громадських робіт.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне задовольнити частково зважаючи на таке.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути із підсудного 3000 грн. матеріальної шкоди та 10000 моральної. Однак, на підтвердження матеріальної шкоди додано чеки із аптеки на загальну суму 1 721,47 грн..
Згідно з вимогами ст.23 ЦК України та відповідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер і тривалість страждань позивача, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках. Так, з вини підсудного ОСОБА_1 терпів фізичний біль та моральні страждання, перебував на лікуванні у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
Тому суд вважає за необхідне задовольнити потерпілому цивільний позов в такому обсязі: матеріальну шкоду на суму 1 721,47 грн., а моральну шкоду на суму 10 000 грн.
Судових витрат та речових доказів у справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321 -324 КПК України (в ред. 1960 р.), суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 128 КК України і призначити покарання у виді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 47 коп. матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області, а засудженим у той же строк із моменту отримання копії вироку.
Суддя /підпис/
Відповідно до оригіналу.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області О.О. Квітка