ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/15072-2012 19.12.12
За позовом До Третя особа, Про Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс» Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відшкодування шкоди в розмірі 3 119,16 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Безштанько С.М. -дов. № б/н від 06.11.12 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відшкодування шкоди в розмірі 3 119,16 грн.
Ухвалою суду від 26.10.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15072-2012 та призначено її розгляд на 14.11.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
08.11.12 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 26.10.12 р., які було залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 14.11.12 р. представник позивача надав суду частково документи на виконання вимог ухвали суду від 26.10.12 р. у даній справі; оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 14.11.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 01.11.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 05.11.12 р. ухвали суду від 26.10.12 р. у даній справі.
Ухвалою суду від 14.11.12 р. розгляд справи № 5011-37/15072-2012 було відкладено на 28.11.12 р., у зв'язку з нез'явленням у призначене судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду від 26.10.12 р.
У судове засідання 28.11.12 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державну казначейську службу України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оскільки відповідно до положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.11 р., Казначейство України відповідно до покладених завдань: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, ухвалою суду від 28.11.12 р. розгляд справи № 5011-37/15072-2012 було відкладено на 19.12.12. р.; залучено до участі в даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державну казначейську службу України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, зобов'язавши її надати письмові пояснення по суті спору, а також повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвал у даній справі.
У судове засідання 19.12.12 р. представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явились, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача, відповідача та третьої особи про час і місце судового засідання, та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.12 р. у справі № 5011-5/2339-2012 (суддя Ломака В.С.) позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ксаверівський»було задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс»на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ксаверівський»26 002,50 грн. основного боргу, 2 112,44 грн. пені та 1 576,68 грн. витрат на сплату судового збору.
На виконання зазначеного рішення Господарським судом м. Києва було видано наказ № 5011-5/2339-2012 від 20.04.12 р.
10.05.12 р. ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32494455 за наказом Господарського суду м. Києва № 5011-5/2339-2012 від 20.04.12 р. та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання з дня винесення даної постанови.
17.07.12 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс»звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.
31.07.12 р. ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 32494455 у розмірі 2 969,19 грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 32494455 у розмірі 150,00 грн.
ТОВ «Квіти-Сервіс»надало суду у підтвердження сплати заборгованості, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 32494455 платіжне доручення № 150 від 17.07.12 р. на суму 32 810,78 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 5011-5/2339-2012 від 02.10.12 р. вищевказану скаргу ТОВ «Квіти-Сервіс»на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було задоволено частково; визнано неправомірними дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо винесення постанови від 19.06.12 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження під час примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 5011-5/2339-2012 від 20.04.12 р.; в частині вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження було відмовлено та припинено провадження в частині скарги щодо вимог про скасування постанови про накладення арешту та майно ТОВ «Квіти-Сервіс».
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В ухвалі Господарського суду м. Києва № 5011-5/2339-2012 від 02.10.12 р. зазначено наступне: «Таким чином, з наведених обставин вбачається, що несвоєчасним повідомленням боржника (скаржника) про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5011-5/2339-2012 від 20.04.12 р., він був позбавлений права добровільно виконати у встановлений держаним виконавцем семиденний строк рішення суду.
Наведені дії державного виконавця вказують на порушення ним вимог статей 25 Закону України «Про виконавче провадження»та п.п. 4.1.1., п. 4.1. інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р., що призвело до порушення майнових прав боржника.
Враховуючи зазначене, та зокрема те, що арешт на майно боржника державним виконавцем було накладено не на підставі заяви стягувача, а як наслідок ненадання боржником доказів виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем семиденний строк, про який, як зазначалось вище, боржника не було повідомлено, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги скаржника щодо визнання в цій частині неправомірними дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві».
Позивач пояснив суду, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві порушив процедуру виконання наказу Господарського суду м. Києва № 5011-5/2339-2012 від 20.04.12 р. При цьому ТОВ «Квіти-Сервіс»до 07.07.12 р. не мало інформації щодо відкритого виконавчого провадження і як наслідок -пропустило термін для самостійного виконання рішення (строк до семи днів) згідно з ч. 2 п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, як наслідок -ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві порушив права боржника на самостійне виконання рішення суду і безпідставно перейшов до примусового виконання рішення, стягнувши виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від 29 691,62 грн., що становить 2 969,16 грн. та 150,00 грн. витрат на виконавче провадження. Разом -3 119,16 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
За таких обставин ТОВ «Квіти-Сервіс»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відшкодування шкоди в розмірі 3 119,16 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених в цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим законом, іншими нормативно -правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 5 вищенаведеного закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.
У відповідності до норм ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного дня стягувачу та боржнику.
Крім того, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника -у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим законом.
Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
За правилами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження , що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідним листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 даного закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснення ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Спеціальний порядок відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження відсутній, загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з положень вищевказаної норми, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування завданої шкоди.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач під завданою йому відповідачем шкодою розуміє стягнення грошових коштів у сумі 3 19,16 грн., які він не повинен був би сплачувати, якби вчасно отримав документи виконавчого провадження ВП № 32494455 і скористався строком для добровільного виконання рішення у справі № 5-11-5/2339-2012.
Частиною 2 пункту 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»від 01.04.1994 № 02-5/215 передбачено, що у розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що згідно зі статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження»на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду.
Факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен бути встановлений відповідними засобами доказування. Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. у справі № 5011-5/2339-2012 встановлений факт неправомірності дій ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.06.12 р. ВП № 324944555.
Проте, позивачем не надано доказів оскарження дій державного виконавця щодо стягнення з нього виконавчого збору та визнання таких дій неправомірними.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Проте господарський суд не погоджується з позивачем, що зазначені ним грошові кошти у розмірі 3 119,16 грн. є заподіяною шкодою, оскільки учасниками судового процесу не надано суду належних доказів (матеріалів виконавчого провадження ВП № 32494455, письмових пояснень та відзиву).
Крім того, позивач посилається у своїх поясненнях на те, що йому було невідомо про відкриття виконавчого провадження в результаті неналежного повідомлення, внаслідок чого він був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду та у зв'язку з чим було розпочато примусове виконання рішення суду та стягнуто з ТОВ «Квіти-Сервіс»виконавчий збір у розмірі 2 969,19 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 150,00 грн. (разом -3 119, 16 грн.).
При цьому, суд зауважує, що зазначені суми було сплачено позивачем разом із сумою боргу за наказом Господарського суду м. Києва № 5011-5/2339-2012 від 20.04.12 р. у відповідності до платіжного доручення № 150 від 17.07.12 р. на суму 32 810,78 грн. Тоді як постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 32494455 у розмірі 2 969,19 грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 32494455 у розмірі 150,00 грн. було винесено ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 31.07.12 р.
Таким чином, в порушення статей 33, 34 ГПК України, позивач не надав господарському суду належних доказів в обґрунтування наведених ним обставин, не довів протиправності дій відповідача, у зв'язку з чим правові підстави покладати відповідальність на ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відсутні.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 21.12.2012 р.
Суддя Гавриловська І.О.