"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/93685/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області про стягнення грошової допомоги,
встановила:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області про стягнення грошової допомоги.
Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 27 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2010 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області на рішення Міловського районного суду Луганської області від 27 травня 2010 року залишено без розгляду.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до положень статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області з пропуском процесуального строку подало апеляційну скаргу на рішення Міловського районного суду Луганської області від 27 травня 2010 року без заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 72 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку..
Оскільки Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області звернулось до Апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на рішення Міловського районного суду Луганської області від 27 травня 2010 року з пропуском строку на апеляційне оскарження та без заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області правомірно була залишена без розгляду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно виходив з положень статтей 72, 294 Цивільного процесуального кодексу України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації Луганської області про стягнення грошової допомоги -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман