"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/90157/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.02.2010 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27.10.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії,
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.02.2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 27.10.2011 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату з 01 січня 2010 року пенсії по інвалідності 2 групи до розміру не нижче трьох з половиною мінімальних пенсій за віком. Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області просить постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.02.2010 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27.10.2011 скасувати, та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи з 06.03.2008 безстроково, каліцтво отримане при виконанні обов'язків військової служби.
Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»позивач має право на пенсійне забезпечення за цим Законом, а оскільки позивач є інвалідом війни та відповідно до статті 18, 20 даного Закону він має право на отримання пенсії по інвалідності на умовах і в порядку цього Закону.
Згідно статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осі, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби 2 групи -у розмірі трьох з половиною мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, стосовно вимог щодо проведення перерахунку пенсій передбаченою статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осі, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а також правильно встановив дату з якої потрібно провести даний перерахунок.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.02.2010 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27.10.2011, необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.02.2010 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27.10.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України місті Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман