20 грудня 2012 року м. Київ К/9991/92773/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2010 та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,
встановила:
У березні 2010 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, щодо виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог п.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії та додаткові пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог п.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2007 по 01.02.2010, із врахуванням сум, які були виплачені позивачу. В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 2 групи.
Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Визначаючи період, за який управління Пенсійного фонду України повинно перерахувати позивачу розмір пенсії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач зобов'язаний проводити виплату пенсій у спосіб та в розмірах, які встановлені законодавством, чинним на момент здійснення таких виплат.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області неодноразово звертало увагу в судах першої та апеляційної інстанції на пропущення строку звернення до суду позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку пенсії за період з 05 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року.
Також, суди попередніх інстанцій вірно обмежили дану виплату кінцевою датою так, як відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно, але допущено помилку в частині дати до якої слід повести перерахунок пенсії позивачу -судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - зміні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії - скасувати.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії змінити в частині періоду за який потрібно провести перерахунок пенсії та замість з «01.01.2007 по 01.02.2010»зазначити з «05.03.2009 по 28.02.2010».
В іншій частині постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2010 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман