"18" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/60692/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючий - суддя: Стародуб О.П.,
судді: Заїка М.М., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення підвищення пенсії «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 січня 2006 року по день винесення рішення.
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 08.10.2009р., яка змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011р., позов задоволено частково за період з 06.08.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 08.10.2009р.
З таким рішенням апеляційного суду не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги за касаційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2008 рік, а впродовж 2009 року жодні обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни встановлені не були.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено зв'язку з пропуском позивачем передбаченого статтею 99 КАС України строку звернення до суду.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій в Україні покладені на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається з врахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення апеляційний суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
І.В. Штульман