"18" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/63799/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючий - суддя: Стародуб О.П.,
судді: Заїка М.М., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення підвищення пенсії «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період 2008 -2009 роки
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастополського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010, позов задоволено частково за період з 04.11.2008 по 01.10.2009.
З такими рішеннями судів не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги за касаційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2008 рік, а впродовж 2009 року жодні обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни встановлені не були.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено зв'язку з пропуском позивачем передбаченого статтею 99 КАС України строку звернення до суду.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій в Україні покладені на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається з врахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
І.В. Штульман