"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/33217/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради на ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 04 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 04 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року, відмовлено у задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про розстрочку виконання рішення суду.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, просить ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 04 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року скасувати та задовольнити заяву, якою відстрочити виконання судового рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Торезького міського суду Донецької області від 17 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни другої групи за 2008 рік такими, що не відповідають вимогам частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області здійснити позивачу нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни другої групи за 2008 рік у розмірі 3448 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.
У лютому 2011 року Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради звернулось з заявою про відстрочку виконання постанови Торезького міського суду Донецької області від 17 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 04 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року, у задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заява Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутись до суду, який видав виконавчий Документ, із заявою про відстрочку і розстрочку виконання, заміну та встановлення способу і порядку виконання рішення суд.
Відповідно до норм статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, заміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення суду.
Згідно із частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Таким чином відсутність коштів на рахунку, не дає підстав вважати, що в межах бюджетних асигнувань встановлених, кошторисами, відсутнє бюджетне призначення та відповідне бюджетне зобов'язання щодо здійснення відшкодування витрат Управлінню праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та взагалі витрат на певний бюджетний період.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заявник (бюджетна установа) мав можливість та був зобов'язаний відповідно до Порядку складання, розгляду та затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 включити відповідні бюджетні зобов'язання до кошторису, плану ще у 2009 році, тобто під час надходження постанови суду на виконання.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 04 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман