Іменем України
20.12.12Справа №2а-2714/12/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження. Вказує, що 06.04.2010 року головою Севастопольської міської державної адміністрації було прийнято розпорядження № 1041-р «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Проте, 21.07.2011 року головою Севастопольської міської державної адміністрації на підставі протесту прокуратури м. Севастополя видано розпорядження № 895-р, яким скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1041-р. Вважає, що розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації прийнято з порушенням чинного законодавства України.
Просить визнати протиправним та скасувати розпорядження.
Ухвалою від 19 листопада 2012 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового розгляду. Ухвалою від 19 листопада 2012 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.45).
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 29 листопада 2012 року надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.28)
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне: Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1041-р від 06 квітня 2010 року гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
08.06.2011 року за вих. № 05/3-728вих-11 Прокуратурою міста Севастополя на адресу Голови Севастопольської міської державної адміністрації внесений протест в порядку нагляду з вимогою скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 1041-р від 06.04.2010 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»(зворотній а.с.42). Протест обґрунтований тим, що всупереч ст.38, п. 12 Розділу Х Земельного кодексу України, міська державна адміністрація вийшла за межи своїх повноважень.
На підставі вказаного протесту прокуратури м. Севастополі головою Севастопольської міської державної адміністрації 21.07.2011 року було видано розпорядження № 895-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1041-р»(а.с.42).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. .
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Оскільки на даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у місті Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 року № 586-XIV (далі по тексту Закон України № 586)
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Частинами 1 та 3 ст. 43 Закону України № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
На підставі вищевикладених нормативно-правових норм, судом робиться висновок, що голова місцевої державної адміністрації має право видавати розпорядження лише в межах своїх повноважень. При цьому, у нього відсутні будь-які повноваження щодо скасування власних розпоряджень. Отже розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 21.07.2011 року № 895-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1041-р»підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що розпорядження від 21.07.2011 року № 895-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1041-р»прийнято посадовою особою відповідача з перевищенням наданих законом повноважень.
В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції України).
Відповідно до ст. 3 Закону України № 586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.
Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття Севастопольською міською державною адміністрацією розпоряджень № 590-р від 04.05.2011 року, у відповідача були відсутні відомості, що земельна ділянка, яка витребувається гр. ОСОБА_2 знаходиться у постійному користуванні ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство». Також судом встановлено, що на час прийняття вказаних розпоряджень відповідачем, землевпорядна документація, яка надана ОСОБА_2 відповідала нормам діючого законодавства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було надано суду жодних доказів наявності матеріалів щодо перевірки обґрунтованості протестів прокуратури міста Севастополя, щодо спірного розпорядження.
Суд дійшов до висновку, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 21.07.2011 року № 895-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1041-р»прийнято з перевищенням повноважень та необґрунтовано, та відповідачем Севастопольською міською державною адміністрацією не доведено правомірності його видання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 21 липня 2011 року № 895-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1041-р».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак