Іменем України
10.12.12Справа №2а-2086/12/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Маненковій А.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (довіреність № 1206 від 15.11.2012 року); позивача ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 2-м відділом Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму 05 серпня 1997 року); представника відповідача (Севастопольської міської державної адміністрації) Камардіна В.В. (довіреність № 7600/24/2/-12 від 31.10.2012 року), представника відповідача (Севастопольської міської Ради) Сирського С.В. (довіреність № 03-15/4 від 03.01.2012 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третьої особи Севастопольського комунального дошкільного навчального закладу № 69 Севастопольської міської Ради про визнання протиправними та скасування рішення № 2831 від 10.04.2012 та розпорядження № 228-ОД від 23.04.2012,
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 звернулися до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення № 2831 від 10.04.2012 та розпорядження № 228-ОД від 23.04.2012.
Ухвалою від 10 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, також цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи залучено Севастопольську загальноосвітню школу інтернат 1-3 рівнів № 7 .
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Севастополя № 151 від 27.09.2012 року «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ», проведений повторно автоматичний розподіл справ, у зв'язку з недопустимістю повторної участі у розгляді справи судді Дудкіної Т.М.
Ухвалою від 28 вересня 2012 року справу прийнято до провадження суддею Майсак О.І. та призначено справу до попереднього судового розгляду.
Ухвалою від 07 листопада 2012 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, також цією ухвалою замінено третю особу Севастопольську загальноосвітню школу інтернат 1-3 рівнів № 7, на належну -Севастопольський комунальний дошкільний навчальний заклад № 69 Севастопольської міської Ради. Ухвалою від 28 листопада 2012 року прийнято відмову позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від адміністративного позову; провадження у справі № 2а-2086/12/2770 в частині позовних вимог позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третьої особи Севастопольського комунального дошкільного навчального закладу № 69 Севастопольської міської Ради про визнання протиправними та скасування рішення № 2831 від 10.04.2012 та розпорядження № 228-ОД від 23.04.2012 закрито.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити. Вказують, що при прийнятті Севастопольською міською Радою рішення № 2831 від 10.04.2012 року та прийнятті Севастопольською міською державною адміністрацією розпорядження № 228-ОД від 23.04.2012 року, відповідачами було порушено вимоги ст. 53 Конституції України, Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 228 «Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів», вимоги Закону України «Про освіту», Закон України «Про місцеве самоврядування», Постанову Кабінету Міністрів України від 07.08.2010 року № 778, якою затверджено Положення про загальноосвітній навчальний заклад, п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2010 року № 315 «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік».
Позивач ОСОБА_6 до початку судового засідання надала телефонограму № 292 від 10.12.2012 року про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (том 2 а.с.50).
Представник відповідача (Севастопольська міська Рада) з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивачі у своєму позові не вказали, у чому саме на їх думку полягає порушення оскарженими рішенням Севастопольської міської Ради та розпорядженням Севастопольською міської державної адміністрації прав свобод та інтересів кожного з позивачів. Також вказує, що думка позивачів про те, що оскарженими актами відповідачів порушено пункт 54 Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2012 року № 315 не заснована на змісті даного акту, його виді, та є помилковою. Створення, реорганізація і ліквідація комунальних навчально-виховних закладів відносить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Представник відповідача (Севастопольська міська державна адміністрація) з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що позивачі у своєму позові не вказали, у чому саме на їх думку полягає порушення оскарженими рішенням Севастопольської міської Ради та розпорядженням Севастопольською міської державної адміністрації прав свобод та інтересів кожного з позивачів. Також вказує, що посилання позивачів на те, що оскарженими актами відповідачів порушено пункт 54 Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2012 року № 315 не засновано на змісті даного акту, його виді, та є помилковою. Зокрема, позивачі не вказують, яке конкретне їх право, що встановлено статтею 53 Конституції України, частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту»порушено оскарженими актами. Також вказує, що всі діти позивачів навчаються у школах. Створення, реорганізація і ліквідація комунальних навчально-виховних закладів відносить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Представник третьої особи, до початку судового засідання надала клопотання про розгляд справи за її відсутності (том 2 а.с.25).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне: Рішенням Севастопольської міської Ради від 18.01.2011 року № 151 затверджено «Регіональну програму розвитку дошкільної освіти м. Севастополя на 2011 -2015 роки»(том 2 а.с.35-38).
Розпорядженням Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації № 15 від 26.04.2011 року, рекомендовано провести аналіз діяльності школи -інтернату І-ІІІ ступенів № 7 і стану навчально-виховного процесу в даній установі з 27 по 29 квітня 2011 року та інш. (том 2 а.с.45).
Відповідно до розпорядження управління освіти і науки № 15 від 26.04.2011 року робочою групою експертної ради Управління освіти і науки Севастопольської міської держаної адміністрації було проведено аналіз діяльності школи -інтернату І -ІІІ ступенів № 7 та стану учбово-виховного процесу, про що було складено висновки (том 1 а.с.149-154).
Відповідно до протоколу № 1 батьківських зборів від 11.11.2011 року, було вирішено продовжити навчання учнів школи-інтернату № 7 до закінчення 2011-2012 навчального року; з метою подальшого комплектування класів і планування фінансування навчальних установ на 2012 рік до 10.12.2011 року зібрати заяви батьків про організацію подальшого навчання їх дітей у навчальних закладах міста (том 1 а.с.10).
Згідно з протокольним рішенням батьківських зборів Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату № 7 І-ІІІ ступенів з українською мовою навчання від 10.12.2011 року, батьківські збори Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату № 7 І-ІІІ ступенів ухвалили, порушити клопотання перед Президентом України Віктором Януковичем сприяти ухваленню органами влади виваженого і доцільного рішення щодо визначення терміну і порядку реформування Севастопольської загальноосвітньої шкоди-інтернату № 7 І-ІІІ ступенів з українською мовою навчання і організованому влаштуванню вихованців у навчальний заклад з українською мовою навчання та працевлаштуванню вчителів; просити Прем'єр -міністра Миколу Азарова взяти під урядовий контроль будівництво Севастопольського українського колегіуму, скоротити його терміни, що допоможе вирішити зазначені освітні питання; звернутися до голови Севастопольської міської державної адміністрації Володимира Яцуби і голови Севастопольської міської Ради Юрія Дойнікова з вимогою переглянути попереднє рішення, вишукати можливість переорієнтувати одну з мало наповнених шкіл міста в заклад з українською мовою навчання для задоволення і розвитку мовних, розумових і фізичних здібностей школярів, що нині виховуються в Севастопольській загальноосвітній школі-інтернаті № 7 І-ІІІ ступенів та організовано перебазувати дітей і працевлаштувати вчителів (том 1 а.с.22).
Управлінням освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації 29.12.2011 року було видано наказ № 1242 «Про введення в дію рішення колегії Управління освіти і науки СМДА»(том 1 а.с.215).
Відповідно до протоколу № 4 засідання колегії управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації від 29.12.2011 року, загальноосвітня школа -інтернат № 7 як учбово-виховний заклад, що здійснює навчання на українській мові, не забезпечує надання якісних освітніх послуг на державній мові (том 1 а.с.216-218). Також на колегії управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації 29.12.2011 року рекомендовано: в.о. директора Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернат І-ІІІ ступенів № 7 Мількевич О.С.: здійснити аналіз учбового контингенту з питань подальшого навчання в учбових закладах міста до 30.12.2011 року; забезпечити повільний перевід учнів в учбові заклади міста, зокрема з українською мовою навчання з дотриманням законодавства в сфері загальної середньої освіти та соціального захисту вихованців до 31.05.2012 року: підготувати проект реорганізації Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернат І-ІІІ ступенів № 7 в дошкільний заклад № 69 на розгляд сесії міської Ради до 01.03.2012 року; директору Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернат І-ІІ ступенів № 4 Котовій Т.В. передбачити утворення класів з українською та російською мовами навчання на базі школи -інтернату № 4 (за бажанням батьків) с метою забезпечення прав дітей на навчання на українській мові з 01.09.2012 року та інш.
10.04.2012 року Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 2831 «Про припинення Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів № 7 Севастопольської міської Ради шляхом перетворення її в Севастопольський дошкільний навчальний заклад № 69 Севастопольської міської Ради та затвердження його статуту»(том 1 а.с.8).
23.04.2012 року Севастопольською міською державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 228-ОД «Про заходи щодо припинення Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів № 7 Севастопольської міської Ради шляхом перетворення її у Севастопольський комунальний дошкільний навчальний заклад № 69 Севастопольської міської Ради»(том 1 а.с.9).
На виконання п. 1.2 розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 23.04.2012 року № 228-ОД та на підставі клопотання Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 4 від 22.06.2012 року № 105, Управлінням освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації було видано наказ № 636 від 06.08.2012 року «Про відкриття двох класів з українською мовою навчання в Севастопольській загальноосвітній школі -інтернат І-ІІ ступенів № 4 Севастопольською міської Ради», відповідно до якого наказано з 01.09.2012 року відкрити на базі Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернат І-ІІ ступенів № 4 Севастопольською міської Ради два додаткових класу: українською мовою навчання: 4 клас, 9-А клас (том 1 а.с.148).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про загальну середню освіту»від 13.05.1999 року № 651-XIV (далі -Закон № 651), загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання.
Статтею 9 Закону № 651 передбачено, що відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь - початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь - основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.
До загальноосвітніх навчальних закладів належать: школа I - III ступенів; спеціалізована школа (школа-інтернат) I - III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназія (гімназія-інтернат) - навчальний заклад II - III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; колегіум (колегіум-інтернат) - навчальний заклад II - III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю; ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу); школа-інтернат I - III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальна школа (школа-інтернат) I - III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; санаторна школа (школа-інтернат) I - III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат); вечірня (змінна) школа II - III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання; навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 651 державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів(вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 6 статті 11 Закону № 651 визначено, що ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводиться в порядку, встановленому законодавством України.
Статтею 29 Закону № 651 визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані: забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання; постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв; виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 651 Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів в галузі освіти, обов'язкове виконання Державного стандарту загальної середньої освіти всіма навчальними закладами системи загальної середньої освіти, розташованими на їх території; беруть участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти; створюють умови для одержання громадянами повної загальної середньої освіти; у разі ліквідації в установленому законодавством порядку загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на комунальній формі власності, вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших загальноосвітніх навчальних закладів.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі -Закон № 280) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно п. 30 ст. 26 Закону № 280 реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про освіту»від 23.05.1991 року № 1060-XII (далі -Закон № 1060) передбачено, що державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Частиною 4 статті 18 Закону № 1060 встановлено, що потреба у державних і комунальних навчальних закладах усіх освітніх рівнів з різними мовами навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які надаються учнями (для неповнолітніх - батьками або особами, які їх замінюють), студентами при вступі до навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час періоду навчання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 228 затверджено Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів (далі -Положення № 228). Це Положення відповідно до Закону України «Про освіту»(стаття 16) визначає порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів усіх типів незалежно від їхнього статусу та належності. якими передбачені підстави, повноваження та спосіб, у який проводиться ліквідація навчальних закладів.
Відповідно до п. 8 Положення № 228, ліквідація навчально-виховних закладів провадиться засновниками або органами, за рішенням яких їх створено, в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п. 1.2 п. 1 Статуту Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернату І-ІІІ ступенів № 7 Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 2769 від 01.03.2005 року, засновником навчального закладу є територіальна громада міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради. Форма власності - комунальна.
Згідно з п.п. 14.1, 14.2 п. 14 Статуту, навчальний заклад припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав і обов'язків іншим особам -правонаступникам або в результаті ліквідації. Ліквідація і реорганізація навчального закладу здійснюється за рішенням Власника або уповноваженого ним органу, а у випадках, передбачених чинним законодавством України -за рішенням суду.
З урахуванням вищевикладених нормативно -правових актів судом робиться висновок, що відповідач Севастопольська міська Рада є засновником Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернату І-ІІІ ступенів № 7 Севастопольської міської Ради, отже прийняття оскаржуваного рішення № 2831 від 10.04.2012 року Севастопольською міською Радою здійснено в межах наданих повноважень.
Суд зазначає, що на органи місцевого самоврядування не розповсюджуються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2010 року № 315 «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік», оскільки пунктом 2 Постанови доручено Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити під час складання проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»врахування Декларації, затвердженої цією постановою. Севастопольська міська Рада та її виконавчі органи, відповідно до вимог діючого законодавства належать до органів місцевого самоврядування та не відносяться до органів центральної виконавчої влади.
Крім цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та іншими чинними законодавчими актами України не встановлені обмеження для органів місцевого самоврядування щодо можливості проведення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів.
Судом встановлено, що робочою групою експертної ради Управління освіти і науки при проведенні аналізу діяльності Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернату І-ІІІ ступенів № 7 Севастопольської міської Ради та стану учбово-виховного процесу були встановлені сутечі порушення в діяльності школи-інтернату І-ІІІ ступенів № 7 що не дає можливості надання якісних послуг та не позволяє атестувати заклад, встановлено стійке зниження кількості учнів у закладі, відсутність 1, 3, 10, 11 класів.
З урахуванням вищевикладених нормативно-правових актів, судом робиться висновок, що прийняття Севастопольською міською Радою рішення № 2831 від 10.04.2012 року та прийняття Севастопольською міською державною адміністрацією розпорядження № 228-ОД від 23.04.2012 року було здійснено на підставі виваженого, повного аналізу шкільної мережі Севастопольської загальноосвітньої школи -інтернату І-ІІІ ступенів № 7 Севастопольської міської Ради з метою упорядкування навчальних закладів та контингенту учнів загальноосвітніх шкіл міста; з врахуванням покращення умов і рівня навчання учнів вказаної школи, оскільки матеріально-технічна база даної школи не обновлялася 14 років та з врахуванням фінансових можливостей бюджету м. Севастополя з утримання шкільної мережі та доцільність утримання в подальшому не завантажених, відповідно до їх проектної потужності, навчальних закладів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд дійшов висновку про те, що відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень так у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та з дотриманням принципу рівності перед законом.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Постанову складено у повному обсязі 14 грудня 2012 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак