28 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/4040/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
за участю представників позивача Кацевича В.К., Пасенка С.А.,
представника відповідача Остапюка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0002312201,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі - ТзОВ «ТД «Аванта», підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0002312201.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що актом позапланової документальної виїзної перевірки від 14 листопада 2012 року № 6119/22-1/35495114 зафіксовано порушення з боку ТзОВ «ТД «Аванта» пункту 1 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочину між ТзОВ «ТД «Аванта» з громадянином Голіковим С.І., а також порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: у декларації з податку на прибуток за 2010 рік кошти в сумі 800 000,00 грн., які надійшли 16 листопада 2010 року на розрахунковий рахунок ТзОВ «ТД «Аванта» з рахунку громадянина Голікова С.І. з призначенням платежу «за прості іменні інвестиційні сертифікати згідно з договором від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1», не включено до складу валових доходів, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200 000,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки Луцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0002312201, яким ТзОВ «ТД «Аванта» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 250 001,25 грн. (з них 200 001,00 грн. основний платіж та 50 000,25 грн. штрафні санкції).
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0002312201 прийняте Луцькою ОДПІ без урахування фактичних обставин та з грубим порушенням норм чинного законодавства України, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У 2010 році підприємство відобразило витрати та доходи від придбання та продажу іменних інвестиційних сертифікатів відповідно до норм податкового законодавства та на підставі належним чином оформлених первинних документів.
Так 05 березня 2010 року на виконання договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/016-03-10/1 ТзОВ «ТД «Аванта» продало громадянину Голікову С.І. 6 308 500 штук іменних інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного недиверсифікованого виду закритого типу «Рітейл Інвест» загальною вартістю 6 308 500,00 грн. 15 листопада 2010 року згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № Б/150-11-10/1 ТзОВ «ТД «Аванта» продало Голікову С.В., який на цей момент уже був учасником венчурного фонду відповідно до частини сімнадцятої статті 4 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», цінні папери у кількості 800 000 штук на суму 800 000,00 грн.
Суму доходів і витрат від продажу Голікову С.В. цінних паперів за договором купівлі-продажу від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1 підприємство у 2010 році відобразило у податковій звітності згідно з вимогами пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Висновок податкового органу про необхідність оподаткування доходів ТзОВ «ТД «Аванта» у сумі 800 000,00 грн. за підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (доходи з інших джерел, а не від продажу цінних паперів) з тих підстав, що за договором № Б/150-11-10/1 Голіков С.І. придбав цінні папери венчурного інвестиційного фонду на суму, меншу за 1 500 мінімальних заробітних плат, суперечить статтям 4, 25 Закону України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».
Позивач не погоджується з висновками Луцької ОДПІ про нікчемність правочину між ТзОВ «ТД «Аванта» та Голіковим С.І., який не спрямований на реальне настання правових наслідків. Але такими висновками відповідач сам собі суперечить, оскільки детально описує в акті обставини, перевірені доказами, щодо виконання сторонами договору від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1. Разом з тим, правочин, який укладено без наміру створення правових наслідків, обумовлених ним, є фіктивним, який визнається недійсним у судовому порядку. За наявності сумнівів у реальності настання правових наслідків відповідач має право звернутися до суду про визнання правочину недійсним, а не визнавати його нікчемним з цих підстав, оскільки це є порушенням компетенції податкового органу.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позов підтримують з наведених у позовній заяві підстав. Суду додатково пояснюють, що відповідно до виписки з реєстру іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 15 листопада 2010 року за Голіковим С.І. облікувались іменні інвестиційні сертифікати сумарною номінальною вартістю 29 533 000,00 грн., що значно перевищує 1 500 мінімальних заробітних плат на дату придбання 15 листопада 2010 року іменних інвестиційних сертифікатів на суму 800 000,00 грн. А тому у декларації про доходи за 2010 рік в рядку 7.1 додатка К3 до рядка 01.4 відображено доходи у сумі 800 000 грн. від продажу іменних інвестиційних сертифікатів Голікову С.І. на підставі договору від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1 та акту прийому-передачі цінних паперів. Від операцій з цінними паперами за 2010 рік отримано прибуток у сумі 162 612,00 грн. (в тому числі і від згаданої операції). Цей прибуток був об'єктом оподаткування. Висновки про необхідність включення 800 000,00 грн. до рядка 01.6 «інші доходи, крім, визначених у 01.1-01.5» є необґрунтованим, оскільки у цьому рядку відображаються доходи, отримані відповідно до підпунктів 4.1.2-4.1.6, крім підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Але таких доходів підприємство не отримувало. Правомірність відображення доходів і витрат у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік підтверджена актом планової виїзної перевірки № 1632/23-2/35495114 за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року. Цим актом відображено, що у рядку 01.4 декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік не встановлено завищення та заниження задекларованих показників, так само як і рядку 01.6 декларації (а.с.104-108, 138-139).
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає. В обґрунтування заперечення пояснив, що позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ «ТД «Аванта» встановлено факт отримання доходу від Голікова С.І. у сумі 800 000,00 грн. У платіжному документі вказано, що кошти сплачуються відповідно до договору від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1 за іменні інвестиційні сертифікати. Отримані доходи позивач оподаткував за правилами статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак перевіркою встановлено, що відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1 500 мінімальних заробітних плат, що в грошовому еквіваленті станом на 15 листопада 2010 року становить 1 360 500,00 грн. Оформлюючи операцію купівлі-продажу на суму 800 000,00 грн., сторонами не дотримано умови частини сімнадцятої статті 4 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», такий правочин суперечить закону та є нікчемним згідно з пунктом 1 статті 203 Цивільного кодексу України. Нікчемний правочин не створює правові наслідки. Отримані позивачем кошти слід відобразити у рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік як доходи з інших джерел відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Задекларовані показники у декларації з податку на прибуток підприємств свідчать про заниження рядка 01.6 декларації на 800 000,00 грн., що призвело до заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету на 200 000,00 грн. А тому і було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002312201 про донарахування грошового зобов'язання за встановленим фактом. Дане рішення вважає законним і обґрунтованим та у задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повістю з наступних мотивів і підстав.
Судом встановлено, що з 04 жовтня по 07 листопада 2012 року Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТД «Аванта» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року. Актом перевірки від 14 листопада 2012 року № 6119/22-1/35495114 зафіксовано порушення ТзОВ «ТД «Аванта» пункту 1 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину між позивачем та Голіковим С.І., який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: у декларації з податку з податку на прибуток підприємств за 2010 рік підприємство не включило до складу валових доходів кошти у сумі 800 000,00 грн., які надійшли 16 листопада 2010 року з рахунку громадянина Голікова С.І. з призначенням платежу «за прості іменні інвестиційні сертифікати згідно договору від 15 листопада 2010 року», в результаті чого занижено податок на прибуток на 200 000,00 грн. (а.с.13-81)
На підставі висновків акта перевірки Луцькою ОДПІ 20 листопада 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002312201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 250 001,25 грн., з них 200 001,00 грн. основний платіж та 50 000,25 грн. штрафні санкції (а.с.12).
Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, Луцька ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірність податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0002312201 з огляду на таке.
15 листопада 2010 року між ТзОВ «ТД «Аванта» як продавцем та громадянином України Голіковим С.І. як покупцем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/150-11-10/1, відповідно до якого продавець зобов'язався продати покупцю належні йому на праві власності іменні інвестиційні сертифікати Закритого акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» (пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу «Рітейл інвест») у загальній кількості 800 000 штук на суму 800 000,00 грн., а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити їх вартість (а.с.85).
На виконання умов вказаного договору іменні інвестиційні сертифікати передані покупцю на підставі передавального розпорядження від 15 листопада 2010 року (а.с.97), що засвідчується актом приймання-передачі цінних паперів (а.с.87). Голіков С.І. оплатив в безготівковій формі обумовлену вартість цінних паперів 800 000,00 грн., що зокрема вбачається із копій банківських виписок ТзОВ «ТД «Аванта» від 16 листопада 2012 року, де значиться призначення платежу «за прості іменні інвестиційні сертифікати згідно з договором від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1" (а.с.98). В акті перевірки відсутні зауваження Луцької ОДПІ до вказаних вище первинних документів. Згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку зареєстрованої особи Голікова С.І. станом на 16 листопада 2010 року за ним облікувалося на 800 000 цінних паперів більше, ніж станом на 15 листопада 2010 року (а.с.83, 109). Факт руху активів позивача (коштів та цінних паперів) відповідач також не заперечує.
З дослідженого в судовому засіданні акта перевірки, пояснень представника відповідача суд встановив, що підставою для визначення ТзОВ «ТД «Аванта» грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств стали висновки Луцької ОДПІ про нікчемність правочину, укладеного між ТзОВ «ТД «Аванта» та фізичною особою Голіковим С.І. щодо іменних інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Рітейл інвест» на суму 800 000,00грн. При цьому податковий орган вважає, що зазначений правочин не спричинив юридичних наслідків, обумовлених ним, оскільки він суперечить Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Кожне оформлення правочину фізичною особою щодо набуття статусу учасника венчурного фонду на суму менше 1 500 мінімальних заробітних плат є таким, що суперечить вимогам діючого законодавства. А тому відсутні підстави для оподаткування доходів, отриманих від реалізації фізичній особі цінних паперів венчурного інвестиційного фонду на суму 800 000,00 грн. (менше 1 500 мінімальних заробітних плат) згідно з підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Доходи підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону (а.с.56-58).
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону України визначено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Кошти, отримані у вигляді доходів з інших джерел, враховуються у рядку 01.4 декларації з податку а прибуток підприємств. За таким порядком Луцькою ОДПІ донараховано податкове зобов'язання.
Суд не погоджується з такими доводами Луцької ОДПІ.
Статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено порядок оподаткування операцій особливого виду. Зокрема, відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 цього Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.
Позивач не заперечує, що у 2010 році не вів окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами, однак ця обставина не вплинула на результати оподаткування. Про це зазначено в акті перевірки від 18 березня 2011 року № 1632/23-2/35495114 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «ТД «Аванта» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року (а.с.112, 117, 119,121).
ТзОВ «ТД «Аванта» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік № 9006721238 (а.с.131-134) у рядку 7.1 додатку К3 до рядка 01.4 (а.с.134) за результатами операцій з цінними паперами відобразило загальну суму доходів звітного періоду 77 179 047,00 грн., а у рядку 7.2 додатку К3 до рядка 01.4 - загальну суму витрат звітного періоду у сумі 77 016 435,00 грн. Чистий прибуток від операцій з цінними паперами становить 162 612,00 грн. Показник рядка 7 додатка К3 декларації відображено у рядку 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами). Згідно з наданими позивачем розшифровками рядків 7.1 та 7.2 додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік № 9006721238 на формування показників цих рядків мали вплив операції з купівлі-продажу ТзОВ «ТД «Аванта» цінних паперів, в тому числі їх продаж Голікову С.І. за договором від 15 листопада 2010 року № Б/150-11-10/1 (а.с.110-111).
Луцькою ОДПІ безпідставно не було враховано, що 05 березня 2010 року між ТзОВ «ТД «Аванта» як продавцем та громадянином України Голіковим С.І. як покупцем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/016-03-10/1 (а.с.84), за яким продавець передав покупцю належні йому на праві власності іменні інвестиційні сертифікати Закритого акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Карпати-інвест» (пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу «Рітейл інвест») у загальній кількості 6 308 500 штук на загальну суму 6 308 500,00 грн., а покупець прийняв їх та оплатив обумовлену договором вартість. Зазначені обставини були досліджені Луцькою ОДПІ під час перевірки та підтверджуються копіями передавального розпорядження від 09 березня 2010 року (а.с.94), акта приймання-передачі від 09 березня 2010 року (а.с.86), банківської виписки (а.с.95).
Відповідно до частини сімнадцятої статті 4 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» недиверсифікований ІСІ (інститут спільного інвестування) закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб і активи якого можуть включати цінні папери, емітовані пов'язаними особами компанії з управління активами такого фонду, є венчурним фондом. Фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат. Учасником пайового інвестиційного фонду є юридична або фізична особа, яка придбала інвестиційний сертифікат цього фонду. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» учасником пайового інвестиційного фонду є юридична або фізична особа, яка придбала інвестиційний сертифікат цього фонду. Прийняття (акцепт) пропозиції (укладення з компанією з управління активами договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду) здійснюється інвестором шляхом придбання інвестиційного сертифіката пайового інвестиційного фонду за грошові кошти.
Станом на 15 листопада 2010 року, тобто, на день укладення договору № Б/150-11-10/1 купівлі-продажу цінних паперів на суму 800 000,00 грн., Голіков С.І. був учасником пайового венчурного фонду. За ним облікувалися іменні інвестиційні сертифікати сумарною номінальною вартістю 29 533 000,00 грн. (це більше 1 3600 500,00 грн. - 1 500 мінімальних заробітних плат станом на 15 листопада 2010 року), що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку зареєстрованої особи Голікова С.І. (а.с.109).
Суд звертає увагу, що Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» не встановлено обмеження щодо кількості договорів, на підставі яких фізична особа придбає мінімально необхідну кількість інвестиційних сертифікатів. Ставши учасником венчурного фонду та власником мінімальної кількості інвестиційних сертифікатів, фізична особа може придбати інвестиційні сертифікати цього ж фонду на суму менше 1500 мінімальних заробітних плат. Таким чином, при укладені договору № Б/150-11-10/1 сторони не припустились порушення умов Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» та норм цивільного законодавства.
З наведених підстав суд вважає, що позивач правильно здійснив оподаткування операцій з цінними паперами на підставі статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновки Луцької ОДПІ про необхідність включення 800 000,00 грн., що надійшли від Голікова С.І. як доходу з інших джерел згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 є помилковими.
Донарахування Луцькою ОДПІ податкового зобов'язання у зв'язку із отриманням позивачем коштів у сумі 800 000,00 грн. призводить до подвійного оподаткування одних і тих же сум (кошти враховані у рядку 01.4 як різниця доходу і витрат з операцій з цінними паперами та, за висновками відповідача, підлягає включенню до рядка 01.6 як доходи з інших джерел). Таке донарахування є протиправним і суперечить встановленому порядку визначення об'єкта оподаткування. Крім того, суд звертає увагу на помилковість розрахунків Луцької ОДПІ при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0002312201: актом перевірки визначено про заниження податку на прибуток на 200 000,00 грн. (800 000,00 грн. х 25%; ставка податку на прибуток становить 25%), а рішенням донараховано 200 001,00 грн. основного платежу та 50 000,25 грн. - штрафних санкцій (розмір штрафної санкції 25% від основного платежу).
Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та наведені норми законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств - 200 001,00 грн. основного платежу та 50 000,25 грн. штрафних санкцій, у зв'язку із чим рішення Луцької ОДПІ є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 2 146,00 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжним дорученням від 06 грудня 2012 року № 45833 (а.с.2).
Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0002312201.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» судові витрати у сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В.Каленюк