Справа № 2518/2366/2012
Провадження №: 2-а/2518/5985/2012
Іменем України
27 грудня 2012 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В. І.,
за участю секретаря Нерус Н. І.
та позивача,
розглянувши в письмовому провадженні в смт. Ріпки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводу Управління державної автомобільної інспекції м. Суми старшого лейтенанта міліції Мільченка Олександра Олександровича (далі ІДПС ВС УДАІ м. Суми ст. л-т міліції Мільченко О.О.) та Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі УДАІ УМВС України в Сумській області), про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить визнати дії ІДПС ВС УДАІ м. Суми ст. л-та міліції Мільченка О.О. як службової особи щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 081743 від 11.12.2012 року незаконними, скасувати вище зазначену постанову та провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні позивач вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, його пояснення зводяться до того, що він не порушував п. 15.9 ґ) Правил дорожнього руху (далі ПДР), через складні погодні умови автомобіль забуксував та зупинився на перехресті. Звернувся за допомогою до населення, щоб виштовхати автомобіль, і незважаючи на це, на нього безпідставно було складено протокол та винесена оскаржувана постанова. Відповідачі за викликом не з'явилися, про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином, від них не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи, тому суд розглянув справу на наявних даних в письмовому провадженні, без фіксування перебігу засідання технічними засобами, що відповідає ч. 1 ст. 41 та чч. 4, 6 ст. 128 КАС України.
Вислухавши позивача, дослідивши зібрані письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини:
Пункт 15. 9 ґ) ПДР визначає, що на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга зупинка забороняється, отже у випадку порушення цієї норми потрібно доводити прямий умисел особи яка притягається до адміністративної відповідальності на вчинення правопорушення, щоб отримати належні докази для дослідження їх у сукупності уповноваженою службовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення та перевірці рішення судом.
З протоколу відносно позивача та постанови, що ним оскаржується, вбачається, що свідки правопорушення відсутні, інспектором ДПС для його фіксації технічні засоби не застосовувалися, зі змістом протоколу позивач не погодився на місці його складання з підстав, на які посилався і в суді. Оскаржуючи постанову позивач стверджує, що зупинка відбулася з причин, що від нього не залежали, отже протокол на нього було складено безпідставно. Ці пояснення знайшли своє підтвердження в суді внаслідок дослідження письмового пояснення ОСОБА_3, який беззаперечно стверджував, що до нього звернувся працівник міліції за допомогою виштовхати автомобіль, що застряг у снігу і якому він допоміг виштовхати автомобіль. У відповідності до довідки селищного голови розчищення проїжджої частини вулиць селища від снігу в смт. Ріпки 11. 12. 2012 р. розпочато з 10.00 год., тобто опісля складання протоколу працівником ДАЇ на позивача.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Одночасно встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Із оглянутої справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржуваною постановою від 11.12.2012 року на позивача накладене стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 грн. без зазначення порушення якої норми ПДР України він вчинив.
Зважаючи на обставини встановлені в суді у цьому випадку протокол на позивача було складено безпідставно, отже оскаржувана постанова не може бути визнана законною, що тягне її скасування. У решті позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки за ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно - правові справи про накладення адміністративних стягнень.
На підставі ч. 1 ст. 122, ст.ст. 9, 222, 255, 288, 293 Кодексу України про адміністративні пра- во порушення, керуючись ст. ст. 8 - 11, 17, 70, 71, 86, 159-163, 167, 1712 КАС України, суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Постанову СВ1 № 081743 по справі про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2012 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням 300 гривень штрафу визнати незаконною та скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
На відшкодування понесених по справі судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний № облікової картки платника податків не зазначено) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Шляхов