79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.12.12 Справа№ 5015/4591/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство "ТЕХНО-СІЗ", м. Макіївка Донецької області
до відповідача:Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль Львівської області
про: про стягнення 70 616,51 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар : Мак Х.Б.
Представники:
від позивача: не з"явився;
від відповідача: Пилип"як В.Р.- представник, довіреність № 8/38-1 від 01.06.12 року.
Права та обов"язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України суд роз"яснював представникам Відповідача, які брали участь в судових засіданнях. Заяви про відвід судді не надходили.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство "ТЕХНО-СІЗ", м. Макіївка Донецької області до Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль Львівської області про стягнення 70 616,51 грн., у тому числі :64372,32 грн. основного боргу,3243,14 грн. інфляційних нарахувань,3001,05 грн. -три проценти річних; просить позивач відшкодувати йому за рахунок відповідача 1609,50 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 05.11.2012 року розгляд справи призначено на 27.11.2012 року. Рух справи та вимоги до сторін висвітлено в ухвалах суду. Так, з підстав наведених в ухвалах суду від 27.11.12р та від 18.12.12 р розгляд справи відкладався.
В ході розгляду справи до суду поступили наступні документи:
12.11.12 року представником Відповідача в канцелярію суд подано клопотання, яким просить надати можливість ознайомитись з позовною заявою та доданих до неї документів та зняти ксерокопії з цих документів, оскільки не було відповідачем отримано копії позовної заяви та доданих до неї документів ( за вх.№ 25517/12 від 12.11.12 року). 06.12.12 року представник Відповідача в суд з»явився та ознайомився з позовною заявою та доданими до неї документами та зняв необхідні копії, що засвідчив письмовим записом на клопотанні.
23.11.2012 року в канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№26530/12 від 23.11.2012 року), яким позивач просив перенести слухання у справі з 27.11.2012 року на іншу дату, у зв"язку з перебуванням представника ТОВ НВКП "Техно-СІЗ"старшого юрисконсульта Сегіди В.М. на стаціонарному лікуванні.
27.11.2012 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання (вх.№26884/12 від 27.11.2012 року), яким просить відкласти розгляд справи. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що станом на 26.11.2012 року ДП "Львіввугілля"не отримано від ТзОВ НВКП "Техно-Сіз" копії позовної заяви і доданих до неї документів; повідомляє, що відповідачем 14.11.2012 року направлено лист та факс позивачу про отримання належних документів, однак відповіді не поступало. До клопотання представник відповідача не долучив документів, які б підтверджували наведені у клопотанні обставини, а у матеріалах справи є належні та допустимі докази, які спростовують твердження представника відповідача, наведені у клопотанні вих.№14/1751 від 26.11.2012 року. Відтак, у судовому засіданні 27.11.12 року суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з мотивів, наведених відповідачем у клопотанні.
18.12.2012 року за вх.№28862/12 у канцелярії суду зареєстровано поступлення Відзиву на позовну заяву від 17.12.2012 р №4/1742 Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля», у якому повідомляється, що в частині стягнення боргу за виконані роботи на суму 30224,16 грн згідно Договорів на сервісне обслуговування комплексу КАГІ №27 від 01.07.2009р, №ТО-27/2010 від 01.07.2010 р не заперечує. Позовні вимоги в частині обчислення індексу інфляції за весь час прострочення частково заперечує, виходячи з проведеного розрахунку, який додає до відзиву. ( згідно Розрахунку суми боргу з врахуванням індексу інфляції від 17.12.2012 р, що долучений до відзиву, сума боргу з врахуванням індексу інфляції визнається відповідачем в сумі 16904,04 грн).
18.12.12 року за вх.№28863/12 в канцелярії суду зареєстровано поступлення Відзиву на позовну заяву ТзОВ НВКП «Техно-СІЗ»про стягнення заборгованості у сумі 70615,51 грн Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська»Державного підприємства «Львіввугілля»за №28-3/856 від 17.12.2012 р , у якому повідомляється про часткове визнання позову. З підстав наведених у відзиві, та керуючись ст.ст.230,232 ГК України, ст.ст.261,267 ЦК України , ст.ст.22,23 ГПК України відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій ( до таких санкцій відповідач відносить інфляційні нарахування та три проценти річних). Вважає щодо вимог про стягнення зазначених нарахувань , що слід застосувати скорочений ( в один рік) строк позовної давності; стверджує про пропуск строку позовної давності щодо цих вимог і просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних , нарахованих позивачем за прострочку виконання грошового зобов»язання по оплаті виконаних робіт, згідно п.4 ст.267 ЦК України. Основний борг за виконані роботи відповідач визнає..
18.12.12 року за вх..№28864/12 в канцелярії суду зареєстровано поступлення Відзиву за вих..№1-15/1863 від 17.12.2012 року Відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»Державного підприємства «Львіввугілля».. У Відзиві підтверджується укладення між ВП Шахта «Лісова «ДП «Львіввугілля» та ТзОВ «НВПК «Техно-СІЗ» угоди №309 від 01.03.2010 року на суму 27194,40 грн на виконання роботи з сервісного технічного обслуговування КАГІ ( комплекс аерогазовий інформаційний), що знаходиться в експлуатації ВП шахти «Лісова»; підтверджується виконання позивачем для відповідача робіт вартістю 27194,40 грн, згідно акту здачі-приймання робіт №1 від 30.06.2010 року на суму 10877,76 грн, акту здачі-приймання робіт №2 від 30.09.2010 року на суму 8158,32 грн, акту здачі-приймання робіт №3 від 31.12.2010 р на суму 8158,32 грн. У Відзиві пояснюється, що у зв»язку з відсутністю коштів на момент розгляду спору в Господарському суді зазначена сума заборгованості по Договору є непогашеною. У Відзиві підтверджується, що «підстава застосування (нарахування) інфляційних, 3% річних відповідає нормам Закону (ст.625 ЦК України) та умовам п.3.1 Договору.
У судове засідання 18.12.2012 року Відповідач (ДП «Львіввугілля») явку повноважних представників забезпечив. З підстав , наведених у вище перелічених Відзовах, представники відповідача частково визнають заявлені позивачем вимоги .
Позивач в судове засідання 18.12.12 року явку повноважного представника не забезпечив, однак скерував до суду електронне повідомлення, у якому пояснив, що не може забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, у зв"язку із хворобою останнього та через погодні умови просить відкласти розгляд справи на іншу дату або розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 18.12.12 року представник Відповідача подав до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ з відомостями про Відповідача.
20.12.12 року від представника Позивача в канцелярію суду надійшла заява, у якій підтвердив, що сума основного боргу за заявленими вимогами на час розгляду справи складає 64 372, 32 грн. Також, що у провадженні судів, інших органів немає справ зі спору між Позивачем та Відповідачем, а також судових рішень цих органів (за вх.№ 29150/12 від 20.12.12 року).
25.12.12 року від Позивача надійшла телеграма, якою повідомляє, що представник Позивача не може прибути в судове засідання 26.12.12 року на 11-00 год та просить розглянути справу без участі Позивача або завчасно повідомити про перенесення розгляду справи (за вх. № 29494/12 від 25.12.12 року).
У судове засідання 26.12.12 року явку повноважного представника забезпечив лише Відповідач. Позивач в судове засідання 26.12.12 року явку повноважного представника не забезпечив.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.
У відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач із заявами, зокрема про відмову від позову, чи про зменшення розміру заявлених вимог до суду не звертався.
Долучені до позовної заяви документи, належним чином засвідчені позивачем, відповідають вимогам ст.36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір підлягає вирішенню господарським судом в строк не більше двох місяців від дати надходження позовної заяви на розгляд до суду.
Позовна заява ТзОВ Науково-виробниче комерційне підприємство «Техно-СІЗ» за вих.№169 від 23.10.2012 року поступила на розгляд до Господарського суду Львівської області 02.11.2012 року ( зареєстрована за вх.№4986).В порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України сторони до суду із заявами не звертались. Із врахуванням зазначеного підстав та можливості для відкладення розгляду справи в черговий раз суд не вбачає.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, які взяли участь у судових засіданнях, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №996259 , копія якого долучена відповідачем до справи, підтверджується , що Державне підприємство «Львіввугілля» ( ДП «Львіввугілля») в статусі юридичної особи включено до ЄДР, ідентифікаційний код юридичної особи -32323256, місцезнаходження за адресою : 80000, Львівська область, Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Б.Хмельницького, будинок 26.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Ст. 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 4 ст. 28 ГПК України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Самостійно виступати стороною в судовому процесі з розгляду господарського спору відокремлений структурний підрозділ без статусу юридичної особи не може.
Відповідно до ст. 64 ГК України, функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Отож, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
01.03.2010 року між ДП «Львівугілля», іменоване надалі замовник, в особі директора ВП «Шахта «Лісова»Дзіка І.Г., діючого на підставі Положення та Доручення, з однієї сторони , та ТзОВ НВКП «Техно-СІЗ», діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, уклади Договір №309 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ.
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а Виконавець зобов»язується виконувати згідно з умовами цього договору роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, який знаходиться в експлуатації у системі аерогазового контролю ВП «Шахта «Лісова»ДП «Львіввугілля». Перелік робіт та послуг по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ сторони визначили у п.1.2 Договору №309.
Відповідно до п.2.1, вартість робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ згідно п.1.2 цього договору складає 2719,44 грн .( дві тисячі сімсот дев»ятнадцять грн..44 коп. на місяць, в тому числі ПДВ -453,24 грн. Загальна вартість договору складає 27194,40 грн ( двадцять сім тисяч сто дев»яносто чотири грн..40 коп.) , в тому числі ПДВ -4532,40 грн.( п.2.2 договору). Сторони погодили (п.2.3 договору) , що роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіть. Виконавець надає Замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт один раз за відповідний квартал.
Відповідно до п.2.4, сплата коштів за виконані роботи проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця в термін 15 діб після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.
У п.3.1 Договору №309 передбачено, що у разі невиконання п.2.4 цього договору, Замовник сплачує пеню виконавцю в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості фактично виконаних робіт за кожен день з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.4.1 договір стає чинним з 01 березня 2010 року та діє до 31 грудня 2010 року включно.
Сторони підписали Протокол розбіжностей до договору №309 від 01.03.2010 року на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ між ВП «Шахта «Лісова»ДП «Львіввугілля»та ТОВ НВКП «Техно-СІЗ», згідно якого п.3.1 договору викладено у такій редакції : «У разі невиконання п.2.4 цього договору, Замовник несе відповідальність за порушення грошового зобов»язання відповідно до норм ст.625 ЦК України».
Актом №1 від 30.06.2010 року здачі-приймання робіт по договору №309 від 01.03.2010 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Лісова» в березні-червні 2010 р , які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №309 від 01.03.2010 року, вартістю 10 877,76 грн, у т.ч. ПДВ-1812,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті , що до перерахуванню підлягає сума 10877,76 грн.
Актом №2 від 30.09.2010 року здачі-приймання робіт по договору №309 від 01.03.2010 року сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ в ВП «Шахта «Лісова» в липні-вересні 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №309 від 01.03.2010 року, вартістю 8 158,32 грн, у т.ч. ПДВ 1359,72 грн. Підтвердили у Акті , що до перерахуванню підлягає сума 8158,32 грн.
Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті , що до перерахуванню підлягає сума 8158,32 грн.
Актом №3 від 30.09.2010 року здачі-приймання робіт по договору №309 від 01.03.2010 року сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ в ВП «Шахта «Лісова» в жовтні-грудня 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №309 від 01.03.2010 року, вартістю 8 158,32 грн, у т.ч. ПДВ 1359,72 грн. Підтвердили у Акті , що до перерахуванню підлягає сума 8158,32 грн.
Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті , що до перерахуванню підлягає сума 8158,32 грн.
Акти№№1,2,3 підписані уповноваженими особами від виконавця та замовника, завірені печатками замовника та виконавця.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем за сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ за Договором №309 від 01.03.2010 року станом на 01.10.2012 року склала 27194,00 грн (10877,76 грн +8158,32 грн+8158,32 грн).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та три відсотки річних.
Із врахуванням інфляційних втрат, заборгованість по Акту №1 за період 15.07.2010 р -01.10.2012 року склала 11976,41 грн.
По Акту №2 , із врахуванням інфляційних втрат, заборгованість за період 15.10.2010р-01.10.2012 р склала 8639,66 грн.
По Акту №3, із врахуванням інфляційних втрат, заборгованість за період 15.01.2011р-01.10.2012 р склала 8500,97 грн.
Три проценти річних за прострочку виконання грошового зобов»язання від суми боргу по Акту №1, за період 15.07.2010 р -01.10.2012 року згідно розрахунку позивача, складає 724,19 грн..
Три проценти річних за прострочку виконання грошового зобов»язання від суми боргу по Акту №2 , за період 15.10.2010р-01.10.2012 р, згідно розрахунку позивача, складає 481,45 грн.
Три проценти річних за прострочку виконання грошового зобов»язання від суми боргу по Акту №3 , за період 15.01.2011р-01.10.2012 р згідно розрахунку позивача, -419,76 грн.
Відповідач у відзиві , а його представники у судових засіданнях визнають суму основного боргу за Договором №309 від 01.03.2010 року 27194,40 грн , згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №№1,2,3; визнають інфляційні нарахування та нарахування
трьох процентів річних згідно розрахунків позивача; пояснюють причини невиконання зобов»язання по оплаті виконаних робіт відсутністю коштів.
24 березня 2009 року між ДП «Львіввугілля», іменоване надалі «замовник», в особі директора ВП «Шахта «Межирічанська»Марченка Н.Д. , діючого на підставі Положення і довіреності №3 від 02.01.2009 року, з одного боку, і ТзОВ НВКП «Техно-СІЗ», іменоване надалі «виконавець», в особі генерального директора Романенко В.І. , діючого на підставі Статуту, з другого боку, укладено Договір №43/09 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ.
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а Виконавець зобов»язується виконувати згідно з умовами цього договору роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, який знаходиться в експлуатації у системі АГК ВП «Шахта «Межирічанська»ДП «Львіввугілля». Перелік робіт та послуг по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ сторони визначили у п.1.2 Договору №43/09.
Відповідно до п.п.2.1.1 вартість комплексу робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ , що передбачені п.1.2 договору складає 6953,76грн .( шість тисяч девятсот п»ятдесят три грн..76 коп) в квартал, в тому числі ПДВ -1158,96 грн. Загальна вартість договору складає 27815,04 грн ( двадцять сім тисяч вісімсот п»ятнадцять грн.04 коп.) , в тому числі ПДВ - 4635,84 грн.( п.2.2 договору). Сторони погодили (п.2.3 договору) , що роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіть.
Відповідно до п.2.4, оплата виконаних робіт проводиться замовником щоквартально на поточний рахунок виконавця по факту виконання робіт протягом 15 днів.
У п.3.1 Договору №43/09 передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання умов даного договору Сторони несуть матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства України.
Відповідно до п.4.1 . договір стає чинним з 01 квітня 2009 року і діє по 31 березня 2010 року включно.
Актом №1 від 30.06.2009 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська» у другому кварталі 2009 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №43/09 від 24.03.2009 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №1, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №2 від 30.09.2009 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська» у третьому кварталі 2009 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №43/09 від 24.03.2009 року, вартістю 6953,76грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №2, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №3 від 31.12.2009 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська» у четвертому кварталі 2009 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №43/09 від 24.03.2009 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №3, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №4 від 31.03.2010 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська» у першому кварталі 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №43/09 від 24.03.2009 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №4, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Акти підписані уповноваженими особами від виконавця та замовника, завірені печатками замовника і виконавця.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем за сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ за Договором №43/09 від 24.03.2009 року склала 27815,04 грн (6953,76 грн+6953,76 грн.+6953,76 грн). Банківською випискою по рахунку позивача за 16.03.2010 року підтверджується часткова, в сумі 20861,28 грн. , оплата виконаних робіт. Станом на 01.10.2012 року сума основного боргу склала 6963,76 грн (27815,04 грн -20861,28 грн).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та три відсотки річних.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та згідно розрахунків позивача, за період 16.04.2010р - 01.09.2012р від суми боргу 6953,76 грн. позивач нарахував відповідачу 618,88 грн. інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 497,24 грн. А всього, з урахуванням основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, позивач по зазначеному договору заявив до стягнення суму заборгованості 8069,88 грн (6953,76 грн +618,88 грн+497,24 грн.).
Відповідач у відзиві, а його представники у судових засіданнях не заперечили наявність суми основного боргу за договором (6953,76 грн), не висловили заперечень чи зауважень щодо розрахунків інфляційних втрат (618,88 грн) та трьох процентів річних в розмірі 497,24 грн., однак стверджують що інфляційні втрати та три проценти річних за своєю правовою природою є штрафними санкціями, а відтак, що термін нарахування «штрафних санкцій»за договором №43/09 від 24 березня 2009 року припинився 15 жовтня 2010 року ( п.6 ст.232 ГК України) та що відповідно до п.4 ст.267 ЦК України має місце сплив строку позовної давності, про застосування якої заявляє відповідач, а зазначене є підставою для відмови у позові. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій відмовити.
14 липня 2008 року між ДП «Львіввугілля»в особі ВП «Шахта «Степова», іменоване надалі «замовник», в особі директора Кіх Я.В., діючого на підставі Положення і довіреності №7 від 02.01.2008 року, з одного боку, і ТзОВ НВКП «Техно-СІЗ», імененоване надалі «виконавець», в особі генерального директора Романенко В.І. , діючого на підставі Статуту, з другого боку, укладено Договір №30-102 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ.
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а Виконавець зобов»язується виконувати згідно з умовами цього договору роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, який знаходиться в експлуатації у системі АГК ВП «Шахта «Степова»ДП «Львіввугілля». Перелік робіт та послуг по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ сторони визначили у п.1.2 Договору №30-102.
Відповідно до п.п.2.1.1 вартість комплексу робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ , що передбачені п.1.2 договору складає 6953,76грн .( шість тисяч девятсот п»ятдесят три грн..76 коп) в квартал, в тому числі ПДВ -1158,96 грн. Загальна вартість договору складає 27815,04 грн ( двадцять сім тисяч вісімсот п»ятнадцять грн.04 коп.) , в тому числі ПДВ - 4635,84 грн.( п.2.2 договору). Сторони погодили (п.2.3 договору) , що оплата виконаних робіт проводиться замовником щоквартально на розрахунковий рахунок по факту виконання робіт. Роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт (п.2.4).
У п.3.1 Договору №30-102 передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання умов даного договору Сторони несуть матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства України.
Відповідно до п.4.1 . договір стає чинним з 01 .07.2008 р і діє по 30.06.2009р включно.
Актом №1 від 30.09.2008 року здачі-приймання робіт по договору №30-102 від 14.07.2008 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у третьому кварталі 2008 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №30-102 від 14.07.2008 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №1, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №2 від 31.12.2008 року здачі-приймання робіт по договору №30-102 від 14.07.2008 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у четвертому кварталі 2008 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №30-102 від 14.07.2008 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №2, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №3 від 31.03.2009 року здачі-приймання робіт по договору №30-102 від 14.07.2008 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у першому кварталі 2009 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №30-102 від 14.07.2008 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №3, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №4 від 30.06.2009 року здачі-приймання робіт по договору №30-102 від 14.07.2008 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у другому кварталі 2009 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №30-102 від 14.07.2008 року, вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №4, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Акти підписані уповноваженими особами від виконавця та замовника, завірені печатками замовника і виконавця. .
Вартість виконаних робіт за сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ за Договором №30-102 від 14.07.2008 року склала 27815,04 грн.
01 липня 2009 року між ДП «Львіввугілля», іменоване надалі «замовник», в особі директора ВП «Шахта «Степова» Кіх Я.В., діючого на підставі Положення і довіреності №5 від 02.01.2009 року, з одного боку, і ТзОВ НВКП «Техно-СІЗ», імененоване надалі «виконавець», в особі генерального директора Романенко В.І. , діючого на підставі Статуту, з другого боку, укладено Договір №27 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ.
Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а Виконавець зобов»язується виконувати згідно з умовами цього договору роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, який знаходиться в експлуатації у системі АГК ВП «Шахта «Степова»ДП «Львіввугілля». Перелік робіт та послуг по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ сторони визначили у п.1.2 Договору №27.
Відповідно до п.п.2.1.1 вартість комплексу робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ , що передбачені п.1.2 договору складає 6953,76грн .( шість тисяч девятсот п»ятдесят три грн..76 коп) в квартал, в тому числі ПДВ -1158,96 грн. Загальна вартість договору складає 27815,04 грн ( двадцять сім тисяч вісімсот п»ятнадцять грн.04 коп.) , в тому числі ПДВ - 4635,84 грн.( п.2.2 договору). Сторони погодили (п.2.3 договору) , що роботи рахуються виконаними при підписанні сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт. Оплата виконаних робіт проводиться замовником щоквартально на розрахунковий рахунок виконавця по факту виконання робіт протягом 10 банківських днів після виставлення рахунку.
У п.3.1 Договору №27 передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання умов даного договору Сторони несуть матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства України.
Відповідно до п.4.1 . договір стає чинним з 01 .07.2009 р і діє по 30.06.2010р включно.
Згідно Протоколу розбіжностей по договору №27 від 01 липня 2009 року між ДП «Львіввугілля»в особі ВП «Шахта «Степова»та ТОВ НВКП «Техно-СІЗ»п.3 договору викладено у такій редакції:
3 «Відповідальність сторін».
3.1. При невиконанні п.2.4 договору замовник сплачує пеню виконавцю в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості фактично виконаних робіт за кожен день з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.
3.2. У разі порушення умов цього договору щодо якості робіт, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін Акту виявлення неякісно виконаних робіт , виконавець сплачує на користь замовника штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості неякісно виконаних робіт.
3.3. За порушення строків виконання зобов»язань з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно виконаних робіт, а за кожен день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
3.4. Сплата пені не звільняє сторони від виконання своїх зобов»язань за цим договором у повному обсязі.
3.5 Усі спори між сторонами пов»язані із цим договором вирішуються згідно чинного законодавства.
Актом №1 від 31.12.2009 року здачі-приймання робіт по договору №27 від 01.07.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у третьому і четвертому кварталах 2009 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №27 від 01.07.2009 року, вартістю 13907,52 грн., у т.ч. ПДВ- 2317,92 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №1, що до перерахуванню підлягає сума 13907,52 грн.
Актом №2 від 31.03.2010 року здачі-приймання робіт по договору №27 від 01.07.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у першому кварталі 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №27 від 01.07.2009 року, вартістю 6953,76 грн., у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №2, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Актом №3 від 31.06.2010 року здачі-приймання робіт по договору №27 від 01.07.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у другому кварталі 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №27 від 01.07.2009 року, вартістю 6953,76 грн., у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №3, що до перерахуванню підлягає сума 6953,76 грн.
Загальна вартість робіт за договором №27 від 01.07.2009 року склала 27815,04 грн.
01 липня 2010 року між ДП «Львіввугілля», іменоване надалі «замовник», в особі директора ВП «Шахта «Степова» Кіх Я.В., діючого на підставі Положення і довіреності №5 від 11.01.2010 року, з одного боку, і ТзОВ НВКП «Техно-Сіз», імененоване надалі «виконавець», в особі генерального директора Романенко В.І. , діючого на підставі Статуту, з другого боку, укладено Договір №ТО-27/2010 на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ.
Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов»язується виконати згідно з умовами цього договору та «Керівництва з експлуатації КАГІ 00.00.000 КЕ» роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, що знаходиться в експлуатації у системі аерогазового контролю ВП «Шахта «Степова»ДП «Львіввугілля», а замовник зобов»язується приймати та оплачувати ці роботи. Перелік робіт та послуг по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ сторони визначили у п.1.2 Договору №ТО-27/2010.
Відповідно до п.2.1 вартість робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ , що передбачені п.1.2 договору складає на квартал 8158,32 грн, у т.ч. ПДВ-1359,72 грн. Загальна вартість договору складає 32633,28 грн. , в тому числі ПДВ -5438,88 грн. (п.2.2 договору). Сторони погодили (п.2.3 договору) , що роботи рахуються виконаними при підписанні сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт. Виконавець надає замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт один раз за відповідний квартал. Відповідно до п.2.4 договору, сплата коштів за виконані роботи проводиться замовником на поточний рахунок виконавця в термін один місяць після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.4.1 . договір стає чинним з 01 .07.2010 р і діє по 30.06.2011р включно.
Актом №1 від 30.09.2010 року здачі-приймання робіт по договору №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у липні-вересні 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року, вартістю 8158,322 грн., у т.ч. ПДВ- 1359,72 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №1, що до перерахуванню підлягає сума 8158,32 грн.
Актом №2 від 31.12.2010 року здачі-приймання робіт по договору №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Степова» у жовтні-грудні 2010 року, які передбачені регламентом робіт згідно п.1.2 договору №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року, вартістю 8158,322 грн., у т.ч. ПДВ- 1359,72 грн. Сторони дійшли згоди, що підтвердили у Акті №2, що до перерахуванню підлягає сума 8158,32 грн.
Вартість виконаних робіт за договором №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року, склала 16 316,64 грн.
Загальна вартість робіт, виконаних за договорами №30-102 від 14.07.2008 року , №27 від 01.07.2009 року, №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року склала 71946,72 грн ( 27815,04 грн +27815,04 грн +16316,64 грн).
По зазначених договорах відповідач перерахував позивач в рахунок оплати виконаних робіт 41722,56 грн, що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок з рахунку позивача за 08.09.2009 року, за 06.05.2010 р, за 06.01.2010р, за 09.06.2010 р. Із врахуванням оплат сума боргу складає 30224,16 грн (71946,72 грн -41722,56 грн).
Позивач повідомляє суд, що відповідач виконав по договору № 30-102 від 14.07.2008 року свої зобов»язання повністю, а по договору № 27 від 01.07.2009 року підстав для нарахування за ст.. 625 ЦК України немає, відтак відповідач повинен сплатити тільки основний борг у сумі 13907, 52 грн., а за договором № ТО-27/2010 від 01.07.2010 року на підставі ст. 625 ЦК України, крім основного боргу у розмірі 16 316, 64 грн. позивач має право на компенсацію з урахуванням індексу інфляції станом на 01.10.2012 року у розмірі -701, 62 грн, а також 3% річних -878, 41 грн. Згідно розрахунку позивача від суми основного боргу 8158,32 грн. за період 01.11.2010р - 01.10.2012р сума боргу з урахуванням інфляційних втрат нарахована в сумі 8598,87 грн. ( акт №1 від 30.09.2010р); від суми боргу 8158,32 грн за період 01.02.2011р-01.10.2012р сума боргу з урахуванням інфляційних втрат нарахована в сумі 8419,39 грн (акт №2 від 31.12.2010р). Три проценти річних по обидвох актах , згідно Довідки-розрахунку №6, долученого позивачем до матеріалів справи, нараховані в сумі 878,41 грн.
Відповідач у відзиві , а його представники у судових засіданнях позовні вимоги в частині стягнення боргу за виконані роботи на суму 30224,16 грн згідно Договорів на сервісне обслуговування комплексу КАГІ №27 від 01.07.2009 р , №ТО-27/2010 від 01.07.2010р не заперечують. Позовні вимоги в частині обчислення індексу інфляції за весь час прострочення оплати виконаних робіт по Договору №ТО-27/2010 частково заперечують, виходячи з проведеного відповідачем розрахунку, який доданий до відзиву від 17.12.2012р №4/1742 ( вх..№28862/12 від 18.12.12 р ). Відповідно до Розрахунку суми боргу з врахуванням індексу інфляції, який доданий відповідачем до відзиву, сума боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 8598,87 грн. ( акт виконаних робіт №1 від 30.09.2010 р до договору №ТО-27/2010) відповідає сумі боргу з урахуванням індексу інфляції, що нарахований позивачем ( довідка-розрахунок №5 у позовних матеріалах). За розрахунком
позивача сума боргу з урахуванням інфляційних в сумі 8419,39 грн ( за період 01.02.2011р-01.10.2012р ( акт виконаних робіт №2 до договору №ТО-27/2010), відповідно ж до розрахунку відповідача сума боргу з інфляційним нарахуванням розрахована в сумі 8305,17 грн.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. (ст.11 ЦК України).
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта
(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договори , які є підставою заявлених позивачем вимог, має всі ознаки договорів підряду.
У відповідності з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто законодавець передбачає обов'язкову оплатність договору підряду.
Матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ позивачем і прийняття їх відповідачем (замовником) без зауважень та претензій щодо строків виконання та якості виконаних робіт, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт , які перелічені вище в рішенні та знаходяться у матеріалах справи. Вартість виконаних позивачем, однак не оплачених відповідачем робіт складає 64 372,32 грн. Відповідає визнає наявність основного боргу перед позивачем за виконані роботи в сумі 64 372,32 грн., яка заявлена позивачем до стягнення у позовній заяві .
Згідно зі ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.
За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ч.2 ст.625 ЦК України , наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов»язання.
За своєю правовою природою інфляційні нарахування та три проценти річних не підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. , як і не підпадають під визначення неустойки у формі штрафу (ч.2 с.549 ЦК України).
Відповідно, заперечення відповідача щодо вимог про стягнення нарахованих інфляційних та трьох процентів річних, що наведені у відзиві №28-3/856 від 17.12.2012 р (вх..№28863/12) з тих підстав, що ці нарахування є штрафними санкціями, а відповідно за договором №43/09 від 24 березня 2009 року термін нарахування штрафних санкцій припинився 15.10.2010 р, є безпідставними та такими , що не відповідають чинному законодавству.
Слід зазначити, що у даному позові позивач не заявив вимог про стягнення неустойки ( у формі пені чи штрафу) по жодному із договорів на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ, на підставі яких заявив позовні вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність -це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.
Позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги , право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново . Час , що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до п.2.4 Договору №43/09 від 24.03.2009 року, оплати виконаних робіт проводяться замовником шоквартально на поточний рахунок виконавця по факту виконання робіт протягом 15 днів. Факт виконання робіт в силу умов в п.2.3 договору підтверджується підписаним сторонами актом приймання-здачі виконаних робіт.
Актом №1 від 30.06.2009 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська «вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. ; Актом №2 від 30.09.2009 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська вартістю 6953,76грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. ; Актом №3 від 31.12.2009 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська» у четвертому кварталі 2009 року вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн. ; Актом №4 від 31.03.2010 року здачі-приймання робіт по договору №43/09 від 24.03.2009 року, сторони підтвердили виконання роботи по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ у ВП «Шахта «Межирічанська»у першому кварталі 2010 року вартістю 6953,76 грн, у т.ч. ПДВ- 1158,96 грн.
Відповідно, по Акту №1 відповідач повинен був оплатити виконані роботи в строк до 16.07.2009 р ; по Акту №2- в строк до 16.10.2009 р; по Акту №3 -в строк до 16.01.2010 р ; по Акту №4 -в строк до 16.04.2010 року.
16 березня 2010 року відповідач частково оплатив виконані за договором роботи в сумі 20861,28 грн. Дії відповідача по частковому погашенню боргу за виконані по договору №43/09 від 24.03.2009 року роботи 16.03.2010 року належать до дій в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України , що свідчать про визнання зобов»язаною особою боргу, а відтак є підставою для переривання перебігу строку позовної давності. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Після переривання перебіг загальної позовної давності в три роки починається спочатку.
Станом на час прийняття рішення у справі відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 6953,76 грн. основного боргу (заперечує лише вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, оскільки помилково розцінює їх як штрафні санкції, а відтак, вбачає що до цих вимог має бути застосовано скорочений строк позовної давності в один рік.
Як вже зазначено судом вище зазначені нарахування інфляційних та трьох процентів річних за правовою природою не є неустойкою, відповідно, застосування відповідачем скороченого строку позовної давності до вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних є безпідставним. Щодо цих вимог підлягає застосуванню загальний (три роки) строк позовної давності, який , враховуючи наведене вище, дату поступлення позовної заяви на розгляд до господарського суду Львівської області, визнання вимоги позивача за зазначеним договором про стягнення основного боргу і відсутність в порядку п.4 ст.267 заяв щодо вимоги про стягнення основного боргу, - не є пропущеним позивачем.
Стосовно часткового заперечення відповідача щодо заявлених вимог про стягнення інфляційних нарахувань за виконані, однак не оплачені згідно договору №ТО-27/2010 від 01.07.2010 року роботи , а саме нарахувань інфляційних від вартості робіт за Актом здачі-приймання робіт №2 на суму 8 158,32 грн. то , перевіривши наведений відповідачем розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу за виконані роботи по Акту №2, суд виявив у розрахунку відповідача допущену арифметичну помилку ( відзив від 17.12.2012 р №4/1742 з розрахунком суми боргу з врахуванням індексу інфляції).
За прострочку виконання грошового зобов»язання по оплаті виконаних робіт , вартістю 8158,32 грн по Акту №2 від 31.12.2010 року за Договором №ТО-27/2010 від 01.07.2010 р , позич правомірно (із врахуванням умов в п.2.4 договору) нарахував відповідачу інфляційні нарахування за період, що зазначений у розрахунку. Однак, за період з лютого .2011 р - по вересень включно 2012 року індекс інфляції складає 103,21% а не 101,8% як помилково вказав відповідач у розрахунку. Враховуючи діючі індекси інфляції у період лютий 2011 р -вересень включно 2012 року основний борг із врахуванням інфляційних робіт за Актом №2 складає 8420,20 грн. Позивач у розрахунку ( довідка-розрахунок №5) вказав суму боргу з урахуванням інфляційних р нарахувань в сумі 8419,39 грн.
Господарський суд розглядає спір в межах заявлених позивачем вимог. В порядку ч.4 ст.22 ГПК позивач не збільшував позовні вимоги в частині нарахованих інфляційних на суму боргу по Акту №2 за виконані роботи за договором №ТО-27/2010 від 01.07.2010 р.
Із врахуванням наведеного, заперечення відповідача щодо інфляційних нарахувань на суму боргу по Акту №2 за договором в сумі 114,22 грн. (різниця між розрахунком позивача і відповідач), є безпідставними.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Із врахуванням наведеного вище позов підлягає задоволенню повністю.Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-
Вирішив:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль Львівської області
( 80 000, вул. Б.Хмельницького, 26, м.Сокаль, Львівска область, код ЄДРПОУ 26359891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство "ТЕХНО-СІЗ", м. Макіївка Донецької області (86108, вул.Лихачова, 60, м.Макіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 32087543) 64 372, 32 грн. основного боргу, 3243, 14 грн. інфляційних нарахувань, три проценти річних в розмірі 3001,05 грн, 1609, 50 грн. судоврнр збору.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В судовому засіданні 26.12.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення , із врахуванням вихідних та святкових днів 30.12.12р, 31.12.12 р., 01.01.12 р, виготовлено та підписано 02.01.2013 р
Суддя Кітаєва С.Б.