18.02.09 Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
25 грудня 2012 року справа № 5028/3/34/2012
Позивач: Комунальне підприємство „Діловий центр" Чернігівської обласної ради, пр-т. Миру, 49а, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, юр. адреса: АДРЕСА_1, 14000, факт. адреса: АДРЕСА_2
Предмет спору: про стягнення 10 231,70 грн.
Суддя В.М.Репех
Представники сторін:
Від позивача : Дейнеко В.І. -дов. № 1 від 04.04.2012 р. юрисконсульт
Від позивача: Шуплякова Л.В. -дов. № 3 від 18.06.2012 р. головний бухгалтер
Від відповідача : не з?явився
Комунальним підприємством "Діловий центр" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10231,70 грн. у відшкодування плати за користування земельною ділянкою пропорційно орендованого майна (за період травень-вересень 2012 року), згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 48/11 від 10.10.2011 р.
Позов мотивовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань, в зв'язку з самовільним зменшенням відповідачем плати за користування земельною ділянкою.
До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов в якому останній проти позову заперечив, посилаючись на відсутність підстав для стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що позивачем здійснено розрахунок суми відшкодування йому плати за землю виходячи з того, що вона складає 4 754,71 грн. в місяць включаючи ПДВ.
В той же час рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.08.2012 року у справі 5028/3/18/2012 вже було встановлено та доведено, що позивач має сплачувати 2 744,93 грн. щомісячно, а не 4 754,71 грн. як це зазначено в позовній заяві. Цим же рішенням суду було доведено факт відсутності правових підстав, щодо нарахування позивачем ПДВ на компенсацію виплат з плати на землю, а борг позивача по платі за землю за минулі роки не підлягає включенню до компенсації за 2012 рік.
Так у відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України сторона не має доводити обставини вже встановлені рішенням суду у господарській справі за участю тих же сторін.
Крім того, відповідач зазначає, що ним щомісяця протягом оспорюваного періоду сплачувалося 827,57 грн., що підтверджується матеріалами справи, а станом на 24.12.2012 року, додатково сплачено 9362,64 грн.
Отже, керуючись вищевикладеним позивач просить суд, провадження у справі в частині стягнення заборгованості по платі за землю припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору, а в частині нарахування ПДВ відмовити в зв'язку з їх безпідставністю.
25.12.2012 року, в судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог № 381-12 від 25.12.2012 року.
В поданій заяві позивач підтвердив факт часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 9362,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 331 від 21.12.2012р., та просить стягнути з відповідача 2394,89 грн. суму ПДВ у відшкодування плати за користування земельною ділянкою пропорційно орендованого майна (за період травень-вересень 2012 року).
Крім того, в поданій заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та зазначає, що загальними положеннями, щодо найму (оренди) визначеного Цивільним кодексом України, зокрема ст. 796 передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівля або споруди, у розмірі необхідному для досягнення мети найму.
Статтею 797 Цивільного кодексу України також передбачено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Позивач також зазначає, що при обчисленні об'єкта оподаткування він як орендодавець має право відносити до складу витрат витрати на сплату земельного податку, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності за умови належного документального оформлення договору придбання землі або договору користування землею.
Так якщо у складі вартості послуги за договором оренди будівлі (споруди, нежилого приміщення), що використовується у господарській діяльності орендаря передбачено відшкодування плати за землю (земельного податку або орендної плати за землю державної та комунальної власності), платником якої є орендодавець то така компенсація як складова частина орендного платежу включається до витрат орендаря на дату нарахування.
Таким чином відповідач на думку позивача повинен відшкодовувати суму земельного податку пропорційно орендованій площі нерухомого майна з у рахуванням ПДВ.
Розглянувши подану заяву та вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що подана заява про зменшення позовних вимог подана у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а відтак підлягає задоволенню.
Розгляд справи проводиться з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
10 жовтня 2011 року, між Комунальним підприємством «Діловий центр»Чернігівської обласної ради (Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 48/11, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Відповідно до умов Договору, Позивач (Орендодавець) зобов'язався передати, а Відповідач (Орендар) прийняти в строкове платне користування частину нежитлових приміщень в будівлі кінотеатру ?Дружба?, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває в господарському віданні комунального підприємства ?Діловий центр? Чернігівської обласної ради.
Загальна площа майна, що передається складає 2089,4 кв.м.
Вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 24.05.2011 року і становить за незалежною оцінкою 7 957 406,72 грн. (без ПДВ) (п. 1.1.,1.1.1.,1.Договору).
Пунктом 1.2. Договору зазначено, що майно, що передається в оренду з метою функціонування широкоформатного кінотеатру «Дружба»
Пунктом 2.1 Договору сторони також погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном в термін зазначений в договорі але не раніше дати підписання сторонами даного Договору та акту приймання -передачі Майна, який є невід'ємною частиною Договору.
Договором п. 3.1 встановлено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить Орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності Орендаря і сплачує за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання -передачі в оренду та акту приймання -передачі майна з орендного користування. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та податок на додану вартість (п.3.2).
Відповідно до п 5.1.13. Договору відповідач зобов'язався відшкодувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованої площі на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.
Факт передачі майна підтверджується актом прийому -передачі в оренду нерухомого майна № 1, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, підписаним 10.10.2011 року в двосторонньому порядку ( 18 арк. спр.)
Строк дії даного Договору ( п. 10.1) з 10.10.2011 року по 08.10.2014 року.
Позивачем на виконання умов Договору виставлялись відповідачу рахунки за період з травня по вересень 2012 р., включно, а саме: рахунок -фактура № СФ -0000478 від 31.05.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ), № СФ -0000586 від 30.06.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ), № СФ -0000702 від 31.07.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ), № СФ -0000802 від 31.08.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ), № СФ -0001002 від 30.09.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ). Загальна сума склала грн. 23773,55 грн. (з ПДВ).
Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем відповідачу рахунків на відшкодування витрат по сплаті податку на землю, що підтверджується листами № 387-12 від 06.06.2012р., № 455-12 від 10.07.2012р., № 532-12 від 09.08.2012р., № 571-12 від 11.09.2012р., № 623-12 від 10.10.2012р.та поштовими квитанціями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Як доказ плати земельного податку за спірний період позивачем надано виписки по рахунку № НОМЕР_2 від 27.06.2012р. на суму 3969,92 грн. де призначенням платежу значиться «земельний податок за травень 2012р., без ПДВ», від 26.07.2012р., на суму 3969,92 грн. де призначенням платежу значиться «земельний податок за червень 2012р., без ПДВ», від 29.08.2012р. на суму 3969,92 грн. де призначенням платежу значиться «земельний податок за липень 2012р., без ПДВ», від 27.09.2012 на суму 3969,92 грн. де призначенням платежу значиться «земельний податок за серпень 2012р., без ПДВ», від 22.10.2012р. на суму 3969,92 грн. де призначенням платежу значиться «земельний податок за вересень 2012р., без ПДВ», копії яких додано до матеріалів справи.
Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем в частині відшкодування витрат по земельному податку сплачена.
Отже, предметом позовних вимог є стягнення 2 394,89 грн. недоотриманої орендної плати що складається з ПДВ, яке було нараховано на земельний податок.
Перевіривши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
У відповідності до ст. 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів і послуг. В даних правовідносинах позивачем товари чи послуги відповідачу не надавалися.
Крім того, відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року N 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповіднодо ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено,що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Дана умова встановлена самим Договором.
Відповідачем забезпечено виконання умов Договору оренди, щодо сплати суми орендної плати за користування приміщенням загальною площею 2089,4 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 та відшкодування плати за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованої площі на рахунок Орендодавця відповідно до його виставлених рахунків, що підтверджується самим Позивачем у заяві про зменшення позовних вимог.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, підставою вимог позивача є ПДВ нараховане на відшкодування земельного податку.
Проте, як зазначалося вище, право на його нарахування та отримання не передбачено умовами Договору укладеного за волевиявленням обох сторін.
Саме п. 5.1.13 Договору сторони передбачили обсяг грошових витрат, на виконання якого позивач і сплачував щомісячно податок на землю у розмірі 2744,93 грн. без включення ПДВ.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2012 року у справі № 5028/3/18/2012, якою залишено в силі Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2012 року у цій же справі встановлено факт безпідставного включення при виставленні рахунків на відшкодування витрат зі сплати податку на землю суми ПДВ.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність дій останнього, що до внесення змін до Договору, що спрямовані зміну відшкодування плати за користування земельною ділянкою.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Так, оскільки спір між сторонами виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, а погашення заборгованості відбулося після звернення позивача до суду судовий збір в розмірі 1232 грн. 77 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок винної сторони.
Керуючись ст.ст.33,35,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2, 14005 (код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Діловий центр»Чернігівської обласної ради, м. Чернігів, проспект Миру, 49 А, 14005 (код 33469496, п/р НОМЕР_2 в АТ «ЕРСТЕ БАНК»м. Київ, МФО 380009) суму сплаченого судового збору в розмірі 1232,77 грн.
Суддя В. М. Репех
25.12.12