Іменем України
20.12.12Справа №2а-2815/12/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Маненковій А.І.,
за участю: представника позивача Волосатова В.А. (довіреність № 2203 від 22.03.2011 року); представника відповідача Обухової А.В. (довіреність № 21/9/10-025 від 20.03.2012 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Приватне підприємство «Севастопольський завод «Нові вікна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень. Вказує, що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС відносно Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000030022 від 14.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 227 936,95 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 45 587,39 грн.; № 0000310221 від 14.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 217 082,81 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 43 416,36 грн. Вважає, що вказані рішення прийнято в порушення вимог чинного законодавства.
Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000030022 від 14.11.2012 року та № 0000310221 від 14.11.2012 року.
Ухвалою від 26 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 26 листопада 2012 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС відносно Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000030022 від 14.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 227 936,95 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 45 587,39 грн.; № 0000310221 від 14.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 217 082,81 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 43 416,36 грн. Вважає, що вказані рішення прийнято в порушення вимог чинного законодавства.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що основними постачальниками ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»було ТОВ «Молочний бріз», у зв'язку чим позивач сформував податковий кредит. Проте, перевіркою було встановлено, що у період, який перевірявся, операції з поставки товарів, робіт (послуг) на адресу позивача мають ознаки недійсних, отже правочини, що укладені між вказаними сторонами не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави. Отже спірні податкові -повідомлення рішення прийнято відповідно до норм діючого податкового законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне: Приватне підприємство «Севастопольський завод «Нові вікна»зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС як платник податків і зборів та є платником податку на додану вартість.
30.08.2011 року між ТОВ «Молочний бріз»(далі -Постачальник) та ПП Севастопольський завод «Нові вікна»(далі -Покупець) було укладено договір поставки №09 (а.с.69). Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, профіль алюмінієвий посилюваний нефарбований, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах даного договору. Згідно з п.п. 1.2. п. 1 Договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання накладних на це товар. Підпунктом 3.1 пункту 3 Договору встановлено, що доставка товару здійснюється силами та коштами Постачальника.
17.10.2011 року між ПП Севастопольський завод «Нові вікна»(далі -Покупець) та ТОВ «Молочний бріз»(далі -Постачальник) було укладено договір поставки № б/н (а.с.70). Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар в порядку та на умовах, визначених даним Договором, згідно з узгодженими заявками та видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного Договору. Підпунктом 5.3 пункту 5 Договору встановлено, що Постачальник може здійснити поставку товару окремими партіями відповідно до заявок Покупця. На виконання вказаного договору між сторонами ТОВ «Молочний бріз»та ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»були підписані видаткові накладні № 38 від 31.08.2011 року, № РН-00988 від 24.10.2011 року, № РН-00985 від 19.10.2011 року (а.с.71-73).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -Кодекс № 2755) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
З податкових накладних за серпень 2011 року (а.с.74), жовтень 2011 року (а.с.75-76) які видані позивачу ТОВ «Молочний бріз»вбачається, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Отже, позивач виконав усі передбачені Податковим кодексом України вимоги для формування податкового кредиту.
Відповідач не спростовує дійсності податкових накладних, що видані позивачу ТОВ «Молочний бріз»щодо фактичного виконання умов договорів постачання та сплату позивачем коштів за отримані послуги. Реальність подальшої господарської діяльності ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»підтверджується також актами приймання виконаних будівельних робіт підписаними за жовтень 2011 року, за січень 2012 року між ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»та ВАТ «Монтажне управління № 14»(а.с.77-94) та актом списання товарів № 1 від 31.01.2012 року (а.с.134).
05.10.2012 року начальником ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було видано наказ № 878 «Про створення робочої групи для проведення планової документальної перевірки ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»(а.с.127). 16.10.2012 року начальником ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було видано повідомлення № 481/01-080, № 482/01-080, № 480/01-080, № 483/01-080 на проведення документальної планової документальної перевірки ПП «Севастопольський завод «Нові вікна» (а.с.128-131).
29.10.2012 року начальником ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було видано наказ «Про продовження термінів проведення планової документальної перевірки ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»(а.с.132).
В період з 16.10.2012 року по 05.11.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС була проведена планова виїзна перевірка ПП «Севастопольський завод «Нові вікна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. За результатами перевірки було складено акт від 06.11.2012 року № 1301/22-108/34957559 (а.с.8-51). В ході перевірки було встановлено порушення позивачем зокрема, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 182 349,56 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року -182 349,56 грн.; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ всього у сумі 173 666,25 грн., у тому числі у серпні 2011 року -23 999,58 грн., жовтні 2011 року -149 666,67 грн. та інш.
На підставі акту перевірки від 06.11.2012 року № 1301/22-108/34957559 керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000300221 від 14 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 227 936,95 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45 587,39 грн. та № 0000310221 від 14 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 217 082,81 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 43 416,36 грн. (а.с.67-68).
Зі змісту отриманого акту №156/222/36377665 від 05.09.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Молочний бріз»від Криворізької південної державної податкової інспекції ДПС Дніпропетровської області вбачається, що звіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій придбання та реалізації товарів, робіт, послуг (а.с.113-126). Відповідно до вказаного акту ТОВ «Молочний бріз»анульоване свідоцтво 21.03.2012 року, вже після здійснення господарських операцій з позивачем.
Як вбачається з акту перевірки неможливість проведення перевірок по ланцюгам постачання до кінцевого виробника товарів (робіт) пов'язане з ненаданням платниками податку документів, ліквідацією платника податку, не знаходженням платників податку за місцезнаходженням.
Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктом 200.1. статті 200 Кодексу № 2755 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п.200.6-200.11 ст. 200 Кодексу № 2755 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Кодексу № 2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6. ст. 198 Кодексу № 2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Щодо стверджень відповідача про те, що у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку ТОВ «Молочний бріз»щодо встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, суд зазначає. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги). Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів постачання. Відносини позивача з контрагентом з приводу правочинів, на підставі якого заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість, підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами у повному обсязі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладених правових норма та аналізу правовідносин, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 227 936,95 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45 587,39 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 217 082,81 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 43 416,36 грн., тому податкові повідомлення -рішення № 0000300221 від 14 листопада 2012 року та № 0000310221 від 14 листопада 2012 року Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС підлягають скасуванню.
Постанова складена та підписана 25 грудня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000300221 від 14 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 227 936,95 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45 587,39 грн. та № 0000310221 від 14 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 217 082,81 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 43 416,36 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак