Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-4619/11/2703
13.09.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Кукурекін К.В. ) від 14.09.2011 у справі № 2а-4619/11/2703
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Карантинна, 16, місто Севастополь, 99008)
про зобов'язання провести перерахунок пенсії
Ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя від 14.09.2011 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про визнання дій протиправними, перерахунок пенсії, виплати недоотриманої пенсії, як працюючому пенсіонеру заявлених за період з 01.01.2009 по 28.02.2011 залишено без розгляду.
Не погодившись з даним рішення суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 14.09.2011 скасувати та прийняти нове рішення по справі.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду у вересні 2011 року з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про зобов'язання провести перерахунок пенсії починаючи з січня 2009 року по теперішній час.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 30.07.2010) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній з 30.07.2010, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом -це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судова колегія вважає, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин, оскільки, позивачу було достовірно відомо про нездійснення перерахунку пенсії починаючи з січня 2009 року, проте позивач не звернувся до суду з дотриманням строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надав обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення.
Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про визнання дій протиправними, перерахунок пенсії, виплати недоотриманої пенсії, як працюючому пенсіонеру заявлених за період з 01.01.2009 по 28.02.2011 підлягає залишенню без розгляду на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зазначає, що при дослідженні доказів, з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, встановлено, що позивач доказів поважної причини пропуску не надав.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що до суду позивач звернувся лише у вересні 2011 року, тобто позивачем було пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів з вимогами щодо визнання дій протиправними, перерахунок пенсії, виплати недоотриманої пенсії, як працюючому пенсіонеру заявлених за період з 01.01.2009 по 28.02.2011.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми процесуального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому ухвала Ленінського районного суду міста Севастополя від 14.09.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частиною першою статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 14.09.2011 у справі № 2а-4619/11/2703 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко