Іменем України
05.12.12Справа №2а-2731/12/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність земельної ділянки,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність земельної ділянки. Вказує, що позивач є членом СТ «Сельхозхімія»та користується земельною ділянкою НОМЕР_1 з 05.05.2007 року. Під час виготовлення технічної документації 25.05.2012 року ОСОБА_1 дізналась про існування розпорядження Нахімовської РДА № 70 від 16.01.1998 року, яким також передано в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,0674 га, яка розташована на території ОК «СТ «Сельхозхімія». Вважає, що вказане розпорядження порушує її права як добросовісного користувача вказаною земельною ділянкою.
Просить визнати розпорядження таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_1 загальною площею 0,0674 га, яка розташована на території ОК «СТ «Сельхозхімія».
Ухвалою від 22 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 22 листопада 2012 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання, 05 грудня 2012 року позивачем було подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримає у повному обсязі, просить задовольнити (а.с.22).
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с.21).
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне. ОСОБА_1 є членом садівничого товариства «Сельхозхімія»з 2007 року. У неї в користуванні знаходиться земельна ділянка НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, СТ «Сільхозхімія», площею 0,0674 га (а.с.14).
Під час підготовки документів було з'ясовано, що Нахімовською районної державною адміністрацією 16 січня 1998 року було прийнято розпорядженням № 70 «Про передачу в приватну власність членам садівничого товариства «Сільхозхімія»індивідуальних садових ділянок»(а.с.6-7). Відповідно до п. 43 додатку №1 до розпорядження № 70 від 16 січня 1998 року земельна ділянка НОМЕР_1 в СТ «Сільхозхімія»передана в приватну власність ОСОБА_2 (а.с.8-9). Замість якого відповідно до виписки з протоколу № 1 від 01.06.2007 року «Збору уповноважених СТ «Сільхозхімія»позивач був прийнятий до членів зазначеного товариства замість ОСОБА_2 (а.с.16).
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 07 квітня 2005 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.15).
На час розгляду справи земельна ділянка фактично знаходиться у позивача в користуванні.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно положень ст. 22, 23 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Позивач має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя від 16 січня 1998 року № 70 в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки не втратило силу, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.
Судом встановлено, що розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя від 16 січня 1998 року № 70 прийняте законно, в межах її повноважень, у спосіб що передбачений законом, але враховуючи те, що ОСОБА_2 помер, зазначене розпорядження в частині передачі останньомй у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0674 га в СТ «Сільхозхімія»не реалізував, що не дає можливості позивачу приватизувати цю ділянку. Отже суд дійшов до висновку, що в цієї частині розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як визначено положеннями ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що втратив чинність пункт 43 в додатку № 1 до розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя № 70 від 16 січня 1998 року в частині передачі земельної ділянки НОМЕР_1 в межах Садівничого товариства «Сільхозхімія»ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак