Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-104/117/12
13.09.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лущеко Л.Г. ) від 15.06.2012 у справі № 2а-104/117/12
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Островського 3, місто Білогірськ, Автономна Республіка Крим,97600)
про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
В квітні 2012 року Березін Олег Олександрович звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання противоправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим від 18 січня 2012 року за №15/05-175 про припинення виплати пенсії Березіну Олегу Олександровичеві з 01 січня 2012 року.
Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи залишено без задоволення.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Білогірським районним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що згідно відомостей, вказаних в посвідченні серія А №711102, виданому 02 липня 1991 року Білогірським районним військовим комісаріатом, Березін О.О. є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1987-1988 роках. Також, відомості про участь Березіна О.О. в ліквідаційних заходах містяться у військовому квитку НЛ №2889635, де відбито, що позивач в період з 25 грудня 1987 року по 29 травня 1988 року був привернутий до вказаних робіт в тридцятикілометровій зоні відчуження. Окрім цього, відомості про участь позивача в ліквідації підтверджені довідкою за №51210, виданою архівною установою на підставі архівних даних.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що посвідчення видане на ім'я ОСОБА_1, яке підтверджує його особливий статус, не було перереєстроване у встановленому законом порядку.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Як свідчать матеріали справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим, отримує пенсію відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 21 жовтня 2009 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим із заявою про призначення пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796-ХІІ).
Відповідно до статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з підпунктом "г" пункту 7 "Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії" відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком надаються документи, які засвідчують особливий статус особи:
- посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону);
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посвідчення, яке видане позивачу не відповідає вимогам Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, оскільки воно перереєстровано Білогірським районним військовим комісаріатом 21.10.2009, а згідно з пунктом 10 вищезазначеного Порядку видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проводиться Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Таким чином, право на призначення пенсії з 25 липня 2009 року у позивача було відсутнє.
19 січня 2012 року Радою Міністрів Автономної Республіки Крим Березіну Олегу Олександровичу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії А № 083821 від 19.01.2012. З 08.02.2012 на підставі зазначеного посвідчення позивачу була призначена пенсія.
Окрім цього, позивач добровільно написав заяву від 08.02.2012 про утримання 20 % з пенсії в рахунок погашення виниклої переплати пенсії, копія якої міститься в матеріалах справи, та свідчить про визнання позивачем незаконного призначення та виплати пенсії з 25.07.2009 по 01.01.2012 та згоди про добровільне її утримання.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Враховуючи те, що посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною десятою статті 183-2, статтями 195, 197, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 у справі № 2а-104/117/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає в порядку частини десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко