Іменем України
06.12.12Справа №2а-2721/12/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації прав на нерухоме майно»Севастопольської міської Ради про визнання дій про відмову в державній реєстрації протиправними та зобов'язати здійснити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації прав на нерухоме майно»Севастопольської міської Ради про визнання дій про відмову в державній реєстрації протиправними та зобов'язати здійснити певні дії. Вказує, що відповідно до договору дарування від 09.02.2012 року донька позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала в дар від ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. Договір дарування був укладений в письмовій формі, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі під № 136. Звернувшись до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на належну квартиру її доньки, позивач отримала рішення про відмову в проведенні реєстрації. Вважає дії відповідача з цього приводу протиправними.
Просить визнати дії про відмову в державній реєстрації протиправними та зобов'язати здійснити певні дії.
Ухвалою від 20 листопада 2012 року відкрито провадження у справі. Ухвалою від 20 листопада 2012 року підготовче провадження закінчено та справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.29).
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с.28).
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації прав на нерухоме майно»Севастопольської міської Ради про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомості та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності.
Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження», Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2002 року № 7/5.
Згідно п. 1.3. Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Вказане свідчить, що КП «БТІ та ДРОНМ»на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином КП БТІ та ДРОНМ відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень здійснюючим державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі закону, й виходячи із суб'єктного складу та характеру правовідносин, дана справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне: 09 лютого 2012 року між ОСОБА_3 (далі -Дарувальник) та малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі -Обдарована), від імені якої, як її законного представника діє мати -ОСОБА_1 було укладено договір дарування квартири (далі -Договір), посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.8-9).
Відповідно до п.1 Договору, Дарувальник передає безоплатно у власність Обдарованої належну йому на праві приватної власності АДРЕСА_2.
Рішенням Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради від 13 листопада 2012 року ОСОБА_4, від імені якої, як її законний представник діє мати -ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_2, з підстав того, що з інформаційної бази БТІ вбачається, що ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя від 08.06.2012 року у справі № 2703/5305/2012 вжито заходи забезпечення позову, а саме -заборонено відчуження або передача під заставу квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3. Крім того, 11 вересня 2012 слідчим відділу РПСХД СУ УМВС України в м. Севастополі проведено виїмку інвентарної справи на зазначене майно. Відомості, які б свідчили про скасування вказаної заборони відсутні; заявником не надані; матеріали інвентарної справи не повернуто (а.с.7).
Відповідно до ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі -Кодекс № 435) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі -Положення) це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно з п.п. 1.3 п. 1 Положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі -Закон № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону № 1952 передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно з п.п. 3.4 п. 3 Положення, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.
Підпунктом 3.5 пункту 3 Положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Пунктом 1 додатку № 2 Положення встановлено, що переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.
Суд, зазначає, що договір дарування квартири від 09 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі -Обдарована), від імені якої, як її законного представника діє мати -ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в розумінні Цивільного кодексу України та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно є документом, що підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомості та підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Суд зазначає, що рішення про відмову в державній реєстрації прав, обґрунтовано наявністю ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя від 08.06.2012 року у справі № 2703/5305/2012, відповідно до якої вжито заходи забезпечення позову, а саме -заборонено відчуження або передача під заставу квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3. Крім того, 11 вересня 2012 слідчим відділу РПСХД СУ УМВС України в м. Севастополі проведено виїмку інвентарної справи на зазначене майно. Відомості, які б свідчили про скасування вказаної заборони відсутні; заявником не надані; матеріали інвентарної справи не повернуто.
Судом встановлено, що на час прийняття ухвали Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.06.2012 року у справі № 2703/5305/2012 про вжиття заходів забезпечення позову, а саме -заборони відчуження або передачу під заставу квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3, вказана квартира вже не належала ОСОБА_3, оскільки була відчужена останнім 09 лютого 2012 року за договором дарування.
Крім того, листом від 27 листопада 2012 року за вих. 13452 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради було повідомлено ОСОБА_3 про те, що інвентаризаційну справу за адресою: АДРЕСА_2 було повернуто до відповідача 14 листопада 2012 року (а.с.31). Зі змісту постанови слідчого (а.с.11), карну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України -закрито, справу порушено за фактом підробки документу. Факт скоєння вказаного злочину у передбаченому законом порядку не встановлено (не надано суду обвинувального вироку суду), тому норми ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України у межах розгляду даної справи, застосуванню не підлягають.
Отже на підставі вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок, що Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, було відмовлено ОСОБА_4, від імені якої, як її законний представник діє мати -ОСОБА_1 у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про відмову ОСОБА_4 від імені якої, як її законний представник діє мати -ОСОБА_1 у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_2, викладену у рішенні від 13 листопада 2012 року, протиправними.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак