26 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/3903/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,
за участю представника позивача Осадовського Р.Е.,
представника відповідача Цвілюх Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксібоне» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксібоне» (далі - ТзОВ «Ксібоне») звернулося в суд із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) від 27 лютого 2012 року за №0001452301 та №0001422301.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту №630/23-2/33075078 від 8 лютого 2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Ксібоне» з питань здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Альтернатива» (далі - ТзОВ «ПК «Альтернатива») за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року». Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договір поставки №22-07Д від 22 липня 2011 року між ТзОВ «ПК «Альтернатива» та ТзОВ «Ксібоне», відповідно до частини першої, п'ятої статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону; статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «ПК «Альтернатива» на загальну суму 71 886 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 71 886 грн.; пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України ТзОВ «Ксібоне» завищена сума витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в загальній сумі 567 762 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в загальній сумі 130 585 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність правочину, укладеного з ТзОВ «ПК «Альтернатива», оскільки у фактах викладених в акті перевірки немає даних про те, що даний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а в самому акті перевірки містяться лише припущення.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив скасувати податкові повідомлення-рішення прийнятого від 27 лютого 2012 року за №0001452301 та №0001422301.
Відповідач в поданому письмовому запереченні №1250/10/10-007 від 7 грудня 2012 року та представник відповідача в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «ПК «Альтернатива» є нікчемним, оскільки проведеною перевіркою ТзОВ «ПК «Альтернатива» з питань здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтеграл» (далі - ТзОВ «Компанія Інтеграл») та публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (далі - ПАТ «Волиньобленерго»), про що складено акт №9475/23-2/36452693 від 24 листопада 2011 року, не встановлено факту придбання дизельного палива у ТзОВ «Компанія Інтеграл» у зв'язку з тим, що надані для перевірки документи на його отримання оформлені з порушенням діючого порядку їх заповнення, а саме: операції не відображені у податковому обліку, а відсутність майна, транспортних засобів, оборотних і необоротних активів, найманих працівників, виробничих потужностей не підтверджує проведення ним фінансово-господарської діяльності, а також зроблено висновок, що згідно із частиною першою статті 203, статтями 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України укладені ТзОВ «ПК «Альтернатива» з контрагентами правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб та мають ознаки нікчемності. Крім того, зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.
Луцькою ОДПІ 8 лютого 2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Ксібоне» з питань здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «ПК «Альтернатива» за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт за №630/23-2/33075078.
Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договір поставки №22-07Д від 22 липня 2011 року між ТзОВ «ПК «Альтернатива» та ТзОВ «Ксібоне», відповідно до частини першої, п'ятої статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону; статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «ПК «Альтернатива» на загальну суму 71 886 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 71 886 грн.; пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України ТзОВ «Ксібоне» завищена сума витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в загальній сумі 567 762 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в загальній сумі 130 585 грн.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2012 року за №0001452301, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 89 857 грн. 50 коп., в тому числі 71 886 грн. - основний платіж, 17 971 грн. 50 коп. - фінансова санкція та №0001422301, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 130 585 грн.
Висновки перевірки вмотивовані тим, що в ході перевірки неможливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій із придбання дизельного палива ТзОВ «Ксібоне» від ТзОВ «ПК «Альтернатива», оскільки з врахуванням висновків акту перевірки ТзОВ «ПК «Альтернатива» №9475/23-2/36452693 від 24 листопада 2011 року не встановлено факту придбання дизельного палива у ТзОВ «Компанія Інтеграл» у зв'язку з тим, що надані для перевірки документи на його отримання оформлені з порушенням діючого порядку їх заповнення.
Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Ксібоне» уклало договір від 22 липня 2011року №22-07/Д із ТзОВ «ПК «Альтернатива» на поставку нафтопродуктів.
На виконання умов договору ТзОВ «ПК «Альтернатива» у серпні 2011 року поставило ТзОВ «Ксібоне» дизпаливо в кількості 76019 літрів на загальну суму 681 34 грн., в тому числі ПДВ - 113 552 грн.
По видаткових накладних від 9 серпня 2011 року №РН 0000002 і від 19 серпня 2011 року №12 вартість придбаного товару в сумі 567 762 грн. (без ПДВ) ТзОВ «Ксібоне» віднесло до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, а із визначеного у податкових накладних від 9 серпня 2011 року №2/2 і від 19 серпня 2011 року №12 податку на додану вартість в загальній сумі 113 552 грн. до податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2011 року товариством віднесено лише 71 886 грн.
На підтвердження факту придбання даного товару ТзОВ «Ксібоне» надало суду копії видаткових накладних та податкових накладних, картки рахунку за липень 2011 року та картки рахунку за серпень 2011 року, товарно-транспортні накладні.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Однак, ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивач не надав актів прийому-передачі продукції на підтвердження отримання товару у відповідній кількості та належної якості, документів про фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, оскільки останні не маю юридичної сили та доказовості первинного документа через незаповнення у них обов'язкових реквізитів, зокрема, не вказано прізвище та підпис особи, яка уповноважена діяти від імені ТзОВ «ПК «Альтернатива».
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки №630/23-2/33075078 від 8 лютого 2012 року, про відсутність реального здійснення господарських операцій із ТзОВ «ПК «Альтернатива» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірним.
При цьому суд враховує, що наявність у позивача видаткових і податкових накладних, платіжних документів сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.
Крім того, суд не бере до уваги надані позивачем видаткові накладні на придбання дизпалива від ТзОВ «ПК «Альтернатива», оскільки дані накладні відрізняються від видаткових накладних наданих товариством «ПК «Альтернатива» податковому органу під час перевірки, які відповідачем були надані суду та знаходяться в матеріалах справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від ТзОВ «ПК «Альтернатива», а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Ксібоне» слід відмовити повністю.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк