33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 грудня 2012 року Справа №5004/948/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Філіпова Т.Л. ,
судді Саврій В.А.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Яровий Я.В. (довіреність №1826 від 04.09.2012р.)
третьої особи на стороні відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на рішення господарського суду Волинської області від 25 вересня 2012 року у справі №5004/948/12 (суддя Шум Микола Сергійович)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД
до Компанії "Сканія кредит АБ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування
Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
25 вересня 2012 року, рішенням господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД до Компанії "Сканія кредит АБ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки судом невірно встановлено, що п.16 Загальних умов Договору фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року передбачено право лізингодавця достроково, в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити предмет лізингу у безспірному порядку при несплаті лізингових платежів лізингоодержувачем. Також, зазначив, що укладений договір не містить умов про повернення об'єкту лізингу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом, а також вказав що нотаріус вчинив даний виконавчий напис без одержання від лізигнгодавця копії рахунку про несплату лізингових платежів, яка вказувала б на безспірність його вимог.
Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки право вимоги предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса є правовим наслідком відмови від договору, який був припинений 05 липня 2007 року, що було встановлено рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/2320/11, а нотаріусу, як доказ безспірності заборгованості позивача по лізинговим платежам в розмірі 13 164,00 євро, були подані рішення господарського суду Волинської області від 08 грудня 2011 року та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року у справі №5004/2320/11, якими було стягнуто з ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД вказані суми.
Нотаріус не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
25 жовтня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28 листопада 2012 року.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
28 листопада 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 10 грудня 2012 року.
10 грудня 2012 року, у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Волинської області залишити без змін.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання не прибули, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників позивача та третьої особи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
05 липня 2007 року, між компанією "Сканія Кредит", як лізингодавцем, та ТОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД, як лізингоодержувачем, було укладено Договір фінансового лізингу №69-05479, згідно якого відповідач передав позивачу у користування транспортні засоби строком на 2 роки, загальною вартістю 108000,00 євро: (Додатку №1)
1) Scania P 114 LA 4x2NA380, шасі №XLEP4X20004479217;
2) Scania P 114 LA 4x2NA380, шасі №XLEP4X20004478707;
3) Scania P 114 LA 4x2NA380, шасі №XLEP4X20004478810, а лізингоодержувач сплачувати наступні суми платежів:
- лізинговий платіж у розмірі 14 482,00 євро - при наданні замовлення.
- перший лізинговий платіж у розмірі 12 518,00 євро - за 14 днів перед поставкою.
- другий лізинговий платіж в сумі 12 518,00 євро - 15 числа календарного місяця, який є третім місяцем після початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з першого по п'ятнадцяте число календарного місяця поставки товарів, або на останній робочий день календарного місяця, який є третім місяцем після початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з 16-го числа і до кінця календарного місяця поставки товарів.
- надалі шість лізингових платежів по 12 518,00 євро кожний, авансом щоквартально 15-го числа або на останній робочий день місяця, коли такий платіж підлягає сплаті. (а.с. 7-19, т.1)
19 липня 2007 року, відповідно до сертифікату про приймання зобов'язання, позивач передав відповідачу транспортні засоби у повному обсязі та належному стані. (а.с. 21-22, т.1)
У відповідності до ст. 15 Загальних умов до Договору фінансового лізингу №69-05479, після завершення строку лізингу товарів з будь-якої причини лізингоодержувач повинен за вибором власника на ризик і за рахунок лізингоодержувача, повернути власникові на вказану ним адресу у Європі товари без обтяжень і у доброму робочому стані (за винятком звичайного зношення). (а.с. 15, т.1)
14 січня 2009 року, у зв'язку порушенням позивачем умов Договору №69-05479 щодо сплати лізингових платежів, Додатковою угодою до Договору фінансового лізингу №69-05479 було реструктуризовано борг позивача за отриманий товар та встановлено дату сплати останнього лізингового платежу 30 липня 2010 року. (а.с. 24-25, т.1)
17 червня 2011 року, у зв'язку із простроченням здійснення лізингових платежів та припиненням дії договору, відповідач надіслав позивачу лист-вимогу про сплату заборгованості та повернення транспортних засобів до 01 серпня 2011 року та повернення об'єктів лізингу отриманого за Договором фінансового лізингу №69-05479 до 01 липня 2011 року в належному стані і комплектності. (а.с. 118-119, т.1)
08 грудня 2011 року, рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/2320/11 було задоволено позов компанії "Сканія Кредит АБ" до ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД про стягнення 290 954,14 грн. боргу за Договором фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року, яке було залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2012 року. (а.с. 121-136, т.1)
27 квітня 2012 року, на підставі звернення представника відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. вчинено виконавчий напис №851 про передачу шляхом вилучення від позивача на користь відповідача транспортних засобів, які є предметом Договору фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року. (а.с. 4, т.2)
На підтвердження безспірності заборгованості разом із заявою нотаріусу було подано рішення господарського суду Волинської області від 08 грудня 2011 року по справі №5004/2320/11 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року, якими була встановлена безспірність заборгованості позивача перед відповідачем по лізинговим платежам в розмірі 13 164,00 євро.
Будь-яких доказів повернення позивачем даної заборгованості не надано.
30 липня 2012 року, ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Компанії "Сканія кредит АБ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування. (а.с. 4-6, т.1)
25 вересня 2012 року, рішенням господарського суду Волинської області у задоволенні даного позову було відмовлено. (а.с. 49-54, т.2)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 1 "Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг", дата підписання якої 28 травня 1988 року, до якої приєдналась України і яка надрала чинності для України з 01 липня 2007 року, одна сторона (лізингодавець) на умовах іншої сторони (лізингоодержувача) укладає договір з третьою стороною (постачальником) згідно з якимлізингодавець одержує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання на умовах схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи лізингоодержувачеві право користування обладнанням за лізингові платежі.
Дана норма Конвенції кореспондується з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 292 ГК України.
Так, ч.1 ст. 292 ГК України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
З матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2007 року, між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу №69-05479, згідно якого відповідач передав позивачу у користування транспортні засоби строком на 2 роки, загальною вартістю 108 000,00 євро згідно Додатку №1 до Договору, за користування якими встановлено розмір і строки сплати лізингових платежів.
Відповідно до сертифікату про приймання від 19 липня 2007 року, відповідач виконав свої зобов'язання щодо передачі позивачу лізингового майна у належному стані та повному обсязі. Дія даного Договору №69-05479 сторонами не продовжувалась.
Підпунктом 3 п.2 ст. 11, ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку, передбаченому договором.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що на правовідносини, які виникли на підставі Договору фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року, поширюються норми міжнародного права, а саме Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28 травня 1988 року до якої приєдналась Україна 11 січня 2006 року. (набрала чинності для України з 01 липня 2007 року).
Згідно пп. 8.4., 8.5. ст. 8 Конвенції УНІДРУА, після закінчення терміну договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет (об'єкт) лізингу в стані, який відповідає умовам договору.
Згідно ст. 9 Конвенції УНІДРУА, після закінчення терміну дії договору лізингу, лізингоодержувач повертає лізингодавцю обладнання в стані, визначеному в попередньому пункті, якщо він не використовує право придбати обладнання чи орендувати його й надалі.
У відповідності до п. 15 Загальних умов до Договору фінансового лізингу №69-05479 після завершення лізингу товарів з будь-якої причини лізингоодержувач повинен за вибором власника на ризик і за рахунок лізингоодержувача, повернути власникові на вказану ним адресу у Європі товари без обтяжень і у доброму робочому стані (за винятком звичайного зношення).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач порушив свої зобов'язання, взяті ним по укладеному Договору фінансового лізингу №69-05479 в частині сплати лізингових платежів і рішенням господарського суду Волинської області від 08 грудня 2011 року у справі №5004/20/11, яке було залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2012 року, було задоволено позов компанії "Сканія Кредит АБ" до ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД про стягнення 290 954,14 грн. боргу за Договором фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року, яким було встановлено наявність безспірної заборгованості, яка виникла у позивача у зв'язку з неналежним виконанням умов цього Договору. Наявність заборгованості у 145 477,07 грн. ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД перед компанією "Сканія Кредит АБ" не заперечувалась. Також, зазначено, що строк дії договору фінансового лізингу № 69-05479 від 05 липня 2007 року закінчився 30 липня 2010 року, коли мав бути сплачений останній лізинговий платіж. Крім того, встановлено, що надіслання листа-вимоги від 17 червня 2011 року відповідало процедурі припинення дії Договору фінансового лізингу, як через порушення лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором (п.16 Загальних умов договору фінансового лізингу) так і через закінчення строку договору лізингу (п.15 Загальних умов договору фінансового лізингу).
Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до п. 2.6 постанови Вищого господарського суду України від 16 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Пунктом 16 Загальних умов до Договору фінансового лізингу №69-05479 передбачено, що лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема, у випадку несплати лізингових платежів.
Статтею 11 Конвенції УНІДРУА, суб'єктам міждержавної лізингової діяльності на територіях Сторін гарантується повний і безумовний правовий захист, який забезпечується їхнім національним законодавством, міжнародними договорами і цією Конвенцією.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Згідно п.3.1. глави 16 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом міністра юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Оскільки факт припинення Договору фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року було встановлено в судовому порядку, то суд апеляційної інстанції погоджується, що на момент звернення відповідачем до нотаріуса у останнього виникло право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а подані нотаріусу рішення господарського суду Волинської області від 08 грудня 2011 року по справі №5004/2320/11 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року являлись доказами безспірності заборгованості позивача перед відповідачем по лізинговим платежам по Договору фінансового лізингу №69-05479 від 05 липня 2007 року.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції критично відноситься до тверджень апелянта, що відповідач не мав право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Волинської області від 25.09.12 р. у справі №5004/948/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5004/948/12 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Саврій В.А.