номер провадження справи 15/150/12
Запорізької області
18.12.12 Справа № 5009/4553/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізагромаш», юридична адреса -69060 м. Запоріжжя, вул. Кибальчича, 51; поштова адреса -69059 м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, б. 9 кв. 2
до відповідача Приватного підприємства «НЕДРА», 69041 м. Запоріжжя, вул. Мінська, 5
про стягнення 552 212,09 грн.
Суддя Горохов І.С.
представники:
від позивача: Оленець С.М., директор, наказ №4/ОК від 01.11.2012
від відповідача: Кодак О.Д., представник дов. №б/н від 17.12.2012
Суть спору:
Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізагромаш»до відповідача Приватного підприємства «НЕДРА»про стягнення 552 212,09 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 18.12.2012.
В судовому засіданні 18.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги №3011/11-ФП від 30.11.2011 відповідачеві надано допомогу у розмірі 375 335,00 грн. Відповідач в сою чергу умови договору не виконав та не повернув грошові кошти в розмірі 365 000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 365 000,00 грн. основного боргу, 4712,09 грн. пені та 182 500,00 грн. штрафу, передбаченого п. 5.3. договору.
Відповідач проти позову не заперечив, письмовий відзив не надав.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
30.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізагромаш»- позикодавець (позивач у справі) та Приватним підприємством «Недра»- позичальник (відповідач у справі) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №3011/11-ФП, за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 400 000,00 грн. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується, п. п. 2.1, 2.2 договору.
Згідно з п. 3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 28.10.2012 включно.
Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку, п. 3.2. договору.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що днем повернення фінансової допомоги вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.
Як свідчать платіжні доручення №6 від 25.10.2012 на суму 84 355,00 грн., №4 від 24.10.2012 на суму 125 000,00 грн., №5 від 25.10.2012 на суму 126 600,00 грн., №54 від 20.04.2012 на суму 3000,00 грн., №55 від 24.04.2012 на суму 2200,00 грн., №52 від 12.04.2012 на суму 2100,00 грн., №53 від 17.04.2012 на суму 1100,00 грн., №43 від 10.01.2012 на суму 7000,00 грн., №49 від 01.03.2012 на суму 4880,00 грн., №41 від 26.12.2011 на суму 4500,00 грн., №36 від 20.12.2011 на суму 10 000,00 грн., №32 від 12.12.2011 на суму 3000,00 грн., №28 від 30.11.2011 на суму 1600,00 грн. відповідачу надано поворотну фінансову допомогу на загальну суму 375 335,00 грн.
Відповідач в свою чергу частково повернув отримані грошові кошти у сумі 10 335,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №83 від 28.03.2012 на суму 150,00 грн., №244 від 06.09.2012 на суму 130,00 грн., №36 від 14.02.2012 на суму 30,00 грн., №29 від 02.02.2012 на суму 25,00 грн., №4549 від 21.12.2011 на суму 10 000,00 грн. .
06.11.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою №0611/12 щодо повернення суми боргу.
07.11.2012 відповідачем на адресу позивача надіслано лист №07/11, в якому зазначено, що відповідач суму боргу визнає в повному обсязі та просить не застосовувати штрафні санкції, оскільки невиконання зобов'язань в установлений строк викликано значними фінансовими труднощами підприємства.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
За таких обставин, вимога про стягнення 365 000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню за період з 03.11.2012 по 23.11.2012 у сумі 4712,09 грн. та 182 500,00 грн. штрафу, передбаченого п. 5.3. договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку несвоєчасного повернення фінансової допомоги за цим договором, позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення, від суми неповернутої фінансової допомоги.
Згідно п. 5.3. договору, у випадку неповернення фінансової допомоги в повній сумі, відповідно до п. 3.1. договору, строком більше ніж п'ять робочих днів, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю штраф у розмірі 50% від суми неповернутої допомоги.
Судом перевірено правильність нарахування сум та встановлено, що стягненню підлягає сума пені в розмірі 3141,40 грн., оскільки позивачем помилково нараховано пеню на суму основного боргу разом із сумою штрафу, оскільки це суперечить чинному законодавству України та умовам договору. Також стягненню підлягає 182 500,00 грн. штрафу.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізагромаш»до відповідача Приватного підприємства «НЕДРА»про стягнення 552 212,09 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «НЕДРА»(69041 м. Запоріжжя, вул. Мінська, 5, код ЄДРПОУ 30256166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізагромаш»(юридична адреса -69060 м. Запоріжжя, вул. Кибальчича, 51; поштова адреса -69059 м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, б. 9 кв. 2, код ЄДРПОУ 37129556) суму основного боргу в розмірі 365 000 (триста шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., 3141 (три тисячі сто сорок одну) грн. 40 коп. пені, суму штрафу в розмірі 182 500 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 грн., 11 012 (одинадцять тисяч дванадцять) грн. 83 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 24.12.2012р.