номер провадження справи 26/319/12
Запорізької області
24.12.12 Справа № 5009/3991/12
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцінновація»(вул. Паркова, 10, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350; поштова адреса: вул. Гудименка, 14/17, м. Запоріжжя, 69114)
до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»(вул. Кірова, 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319)
про стягнення 30 517,93 грн.
Суддя Юлдашев О.О.
Представники:
від позивача: Гуцал Т.О., довіреність №218 від 27.07.2012.
від відповідача: не прибув.
ТОВ «Соцінновація»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПАТ «Торговий дім «Вакула»про стягнення 30 517,93 грн., з них: 25 831,21грн. основного боргу, 1 429,11 грн. 3% річних, 1 314,96 грн. індекс інфляції, 1 942,65 грн. пені, згідно з договором поставки від 04.01.2010.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 610, 611, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 230, 232 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5009/3991/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.11.2012р.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
04.01.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки б/н, у відповідності з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцінновація» зобов'язувалось поставити на Приватне акціонерне товариство «Торговий дім «Вакула»мінеральну воду та безалкогольні напої (товар), а Приватне акціонерне товариство «Торговий дім «Вакула»зобов'язалось прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені договором (п.1.1 договору).
На виконання умов договору, згідно акту звірки взаємних розрахунків наданого позивачем, позивач здійснив відпуск товару відповідачу в асортименті по відповідним видатковим накладним, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п.2.1 договору, ціна визначається із сум поставки товару по всім накладним, підписаним обома сторонами.
Згідно п.3.1 договору, оплата товару здійснюється відповідачем, виходячи із вартості товару, визначеної в накладних на його поставку.
Згідно п.3.2 договору, покупець (відповідач) оплачує 100 % вартості товару на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів після отримання товару. При цьому, покупець може здійснити повну передплату товару.
Згідно п. 4.3 договору, датою поставки товару вважається дата, вказана в видатковій накладній.
У відповідності до п. 8.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи п.4.3 договору, кінцевий термін погашення заборгованості за товар, поставлений по останній накладній від 28.10.2010 року, складає 17 листопада 2010 року. Таким чином, взяті відповідачем зобов'язання по оплаті товару у розмірі 25 831,21 грн. до цього часу не виконані, хоча термін сплати за продукцію настав ще 17.11.2010 року.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем складає 25 831,21 грн., що підтверджується наявними у Позивача та доданими до цієї позовної заяви матеріалами.
Позивач на адресу відповідача направляв претензії від 09.08.2012р. та від 27.08.2012р. про оплату заборгованості, що склалася на підставі договору, яка залишені останнім без належного реагування, листи з претензіями повернулися за закінченням терміну зберігання.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, позивач проситься стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 942,65 грн. за несвоєчасну сплату боргу.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарського діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 9.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Наданий позивачем розрахунок пені перевірений та визнаний судом обґрунтованим.
Таким чином, вимога позивача про стягнення пені у сумі 1 942,65 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.2010р. по 30.09.2012р., що складає 1 429,11 грн. та інфляційні втрати з 01.12.2010р. по 30.09.2012р. (з урахуванням часткової оплати товару) у сумі 1 314,96 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 1 429,11 грн. -3 % річних та інфляційних втрат у сумі 1 314,96 грн. є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача, також підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведений до суду.
Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175; код ЄДРПОУ 30608654; р/р 26007000116369 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соцінновація»(72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Паркова, 10; код ЄДРПОУ 22142545; р/р 26000701316631 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) суму основного боргу 25 831 (двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 21 коп., інфляційні втрати 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 96 коп., 3 % річних -1 429 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять) грн. 11 коп., пені -1 942 (одна тисяча дев'ятсот сорок дві) грн. 65 коп., оплату судового збору 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України -27.12.2012р.