01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" грудня 2012 р. Справа № 2/125-12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»,
м. Славута Хмельницької області,
до відповідача споживчого товариства «Настуся», с. Пилипча Білоцерківського району Київської області,
про стягнення 566 441,48 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Стельмах Ю.М., уповноважений, довіреність від 01.01.2012р. б/н;
від відповідача: не з'явився.
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», м. Славута Хмельницької області, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 23.11.2012р. №1328 до відповідача -споживчого товариства «Настуся»,
с. Пилипча Білоцерківського району Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки від 23.03.2012р. №2046 в сумі
566 441,48 грн., з яких: 544 433,75 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 4 181,67 грн., 17 826,06 грн. пені, та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки від 23.03.2012р. №2046 позивач поставив відповідачу товар, проте відповідач, в порушення своїх господарських зобов'язань за Договором поставки від 23.03.2012р. №2046, грошові кошти за поставлений товар позивачу вчасно та в повному обсязі не сплатив, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 544 433,75 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання з відповідача належить до стягнення 3% річних в сумі 4 181,67 грн. та пеня в розмірі 17 826,06 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №2/125-12 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою від 04.12.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.12.2012р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням ним витребуваних судом документів.
В судовому засіданні 19.12.2012р. представник позивача подав витребувані судом додаткові документи та докази, в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судові засідання 04.12.2012р. та 19.12.2012р. свого представника не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 23.11.2012р. та від 04.12.2012р., не виконав, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», м. Славута Хмельницької області (далі по тексту -ТОВ «Суффле Агро Україна»), до відповідача -споживчого товариства «Настуся», с. Пилипча Білоцерківського району Київської області (далі по тексту -СТ «Настуся»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 23.03.2012р. між ТОВ «Суффле Агро Україна»(продавець) та СТ «Настуся»(покупець) Договір поставки №2046 (далі -Договір 1), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння ячменю пивоварного; насіння кукурудзи; насіння ріпаку; насіння соняшника; насіння озимої пшениці; насіння ячменю пивоварного (імпорт); засоби захисту рослин. Відповідно до умов Договору:
- кількість товару, його ціна та загальна вартість кожної конкретної партії поставки, а також інші істотні умови поставки зазначаються сторонами у додаткових угодах та специфікаціях до даного договору (п. 2.2. Договору);
- товар вважається переданим по кількості та якості за умови підписання видаткової накладної покупцем (п. 2.3. Договору);
- покупець зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2012р., якщо інші строки не будуть погоджені сторонами у додатках до даного договору (п. 2.5. Договору);
- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України (п. 4.1. Договору);
- усі доповнення і зміни до даного Договору дійсні лише у випадку їх підписання обома сторонами (п.6.1. Договору).
Крім того, 23.03.2012р. між ТОВ «Суффле Агро Україна»(продавець) та СТ «Настуся»(покупець) укладені:
ь Додаткова угода №2046Н до Договору (Додаткова угода 1), відповідно до якої сторони домовились додатково погодити умови поставки насіння ячменю пивоварного та підписали відповідну Специфікацію №1/Я, згідно якої строки оплати поставленого товару становлять: до 01.04.2012р. має бути сплачено 24 500,00 грн. та до 30.09.2012р. -138 600,00 грн.
ь Додаткова угода №2046К до Договору (Додаткова угода 2), відповідно до якої сторони домовились додатково погодити умови поставки насіння кукурудзи та підписали відповідну Специфікацію №1/К, згідно якої встановлені наступні строки оплати за поставлений товар: до 01.04.2012р. має бути сплачено 28 056,00 грн. та 30 069,00 грн., до 30.09.2012р. -158 984,00 грн. та 170 340,00 грн.
ь Додаткова угода №2046С до Договору (Додаткова угода 3), відповідно до якої сторони домовились додатково погодити умови поставки насіння соняшника та підписали відповідну Специфікацію №1/С, згідно якої строки оплати поставленого товару становлять: до 01.04.2012р. має бути сплачено 18 450,00 грн. та до 30.09.2012р. -104 550,00 грн.
Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як стверджує позивач, на виконання своїх господарських зобов'язань ним поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 672 990,00 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками обох сторін видаткові накладні, а саме:
ь від 30.03.2012р. №Д-00000298 на суму 129 165,00 грн.,
ь від 13.04.2012р. №Д-00000414 на суму 33 385,00 грн.,
ь від 13.04.2012р. №Д-00000406 на суму 123 000,00 грн.,
ь від 04.05.2012р. №Д-00000549 на суму 387 440,00 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних наявні у матеріалах справи).
Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положення пункту 2.5 Договору покупець зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2012р., якщо інші строки не будуть погоджені сторонами у додатках до даного договору.
Згідно Специфікацій №1/Я, №1/К та №1/С кінцевими строками оплати грошових коштів за поставлений товар є 01.04.2012р. та 31.09.2012р.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, за період з 26.03.2012р. по 03.04.2012р. відповідачем були перераховані позивачу грошові кошти за поставлений товар в загальній сумі 27 500,00 грн., що підтверджується наданими позивачем кредитовими повідомленнями, а саме:
ь кредитове повідомлення б/н, б/д на суму 4 000,00 грн.,
ь кредитове повідомлення б/н, б/д на суму 4 500,00 грн.,
ь кредитове повідомлення б/н, б/д на суму 16 000,00 грн.,
ь кредитове повідомлення б/н, б/д на суму 3 000,00 грн. (копії наявні у матеріалах справи).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням своїх господарських зобов'язань за Договором 1 щодо сплати грошових коштів за поставлений товар у строки та у повному обсязі, за СТ «Настуся»утворилась заборгованість в сумі672 990,00 грн. -27500,00грн. = 645 490,00 грн. за Договором та укладеними до нього Додатковими угодами.
Крім того, 06.04.2012р. між ТОВ «Суффле Агро Україна»(покупець) та СТ «Настуся»(продавець) Договір №2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю Класу А (далі -Договір 2), згідно якого продавець зобов'язується виростити для покупця та продати йому товар - ячмінь пивоварний Класу А. Відповідно до умов Договору 2:
- покупець зобов'язується оплачувати вартість поставленого ячменю протягом 10 після надання оригіналів документів вказаних у п. 3.7. даного договору (п. 4.5. Договору 2);
- товар вважається зданим за кількістю після підписання видаткової накладної (п. 5.1. Договору 2);
- даний договір діє до моменту виконання сторонами усіх своїх обов'язків за договором (п. 7.2. Договору 2).
Відповідно до підписаної обома сторонами накладної від 27.08.2012р. №46 (копія наявна в матеріалах справи) відповідач -СТ «Настуся»поставив, а позивач -ТОВ «Суффле Агро Україна»отримав товар -ячмінь пивоварний на загальну суму 101 056,25 грн. Таким чином, між сторонами виникли зустрічні однорідні вимоги з оплати товару за договорами поставки.
В подальшому, 19.11.2012р. позивачем надіслано відповідачу заяву від 16.11.2012р. №1305 про зарахування своєї заборгованості за Договором №2046А купівлі-продажу пивоварного ячменю Класу А від 06.04.2012р. в сумі 101 056,25 грн., як часткову оплату боргу СТ «Настуся»за Договором поставки №2046 від 23.03.2012р.
Відповідно до положень ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За таких обставин судом приймається здійснене позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 101056,25 грн., як здійснене відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором поставки від 23.04.2012р. № 2046 та укладеними до нього Додатковими угодами, враховуючи здійснення позивачем у належній формі зарахування зустрічних однорідних вимог за договором купівлі-продажу від 06.04.2012р. № 2046-А в сумі 101056,25 грн. за відповідачем рахується основна заборгованість в сумі 645 490,00грн. -101 056,25 грн. = 544 433,75 грн.
Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором 1 та сплати коштів у повному обсязі за поставлений позивачем товар в сумі 544 433,75 грн. або доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості поставленого товару суду не подав, відповідно доводи позивача не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 544 433,75 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 17 826,06 грн., передбачену пунктом 4.1. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, та 3% річних в сумі 4 181,67 грн.
Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 4.1 Договору 1 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.
Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.
Крім того, згідно положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).
Отже, враховуючи:
- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;
- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 2.5. Договору та Специфікаціями №1/Я, №1/К та №1/С;
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену пунктом 4.1. Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;
- постанову правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%, та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором 1:
назва документуналежить до сплати, грн.строк оплати (Специфікація)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.період простроченняпеня, грн. 3% річних, грн.
платіжне доручення від 26.03.2012р. 4 000,00
платіжне доручення від 28.03.2012р. 4 500,00
платіжне доручення від 30.03.2012р. 16 000,00
видаткова накладна від 30.03.2012р. №Д-0000029824 500,0001.04.2012р.-----
видаткова накладна від 13.04.2012р. №Д-0000040618 450,0001.04.2012р. 18 450,00
видаткова накладна від 04.05.2012р. №Д-0000054930 060,0001.04.2012р. 48 510,00
видаткова накладна від 04.05.2012р. №Д-0000054928 056,0001.04.2012р. 76 566,00
платіжне доручення від 03.04.2012р. 3 000,0073 566,0002.04.2012-30.09.20125 487,301 100,47
видаткова накладна від 30.03.2012р. №Д-00000298104 665,0030.09.2012р. 178 231,00---
видаткова накладна від 13.04.2012р. №Д-0000041433 385,0030.09.2012р. 211 616,00
видаткова накладна від 13.04.2012р. №Д-00000406104 550,0030.09.2012р. 316 166,00
видаткова накладна від 04.05.2012р. №Д-00000549170 340,0030.09.2012 486 506,00
видаткова накладна від 04.05.2012р. №Д-00000549158 984,0030.09.2012 645 490,0001.10.2012-19.11.201213227,252652,70
Зарахування зустрічних однорідних вимог 19.11.2012 101056,25544433,7520.11.2012 -23.11.2012 (на день подання позову)892,51178,99
всього 544433,75 19 607,063 932,16
судом встановлено, що станом на день подання позову належні до стягнення з відповідача пеня становить в сумі 19 607,06 грн. та 3% річних становлять в сумі 3 932,16 грн.
Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 17 826,06 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 17 826,06 грн. підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4181,67 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 3932,16 грн.
Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача - споживчого товариства «Настуся»544 433,75 грн. основної заборгованості, 17 826,06 грн. пені, 3% річних в сумі 3 932,16 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 549, ч. 2 ст. 551, 610, ч.1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»до споживчого товариства «Настуся»задовольнити частково.
2. Стягнути зі споживчого товариства «Настуся»(09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Жовтнева, буд. 20, код ЄДРПОУ 30118108)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»(30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Острозька, буд. 138, код ЄДРПОУ 34863309)
544 433,75 грн. (п'ятсот сорок чотири тисячі чотириста тридцять три гривні сімдесят п'ять копійок) основної заборгованості,
17 826,06 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень шість копійок) пені,
3 932,16 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні шістнадцять копійок) 3% річних,
11 323,84 грн. (одинадцять тисяч триста двадцять три гривні вісімдесят чотири копійки) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 02.01.2013р.