ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" грудня 2012 р. Справа № 2а-3661/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Монастирецького В.В.,
представників сторін:
позивача -Сорохтей В.М.,
відповідача -управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі - не з'явився,
відповідача -відділу Державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції -Данилишин О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України»
до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області; відділу Державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування постанови про звернення стягнення на майно, постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№33815530, 33815784, 33815961,-
27.11.2012 року державне підприємство «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України»(надалі -позивач) звернулося до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (надалі -відповідач-1), відділу Державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції (надалі -відповідач-2) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.12.2012 року) про визнання дій відповідачів протиправними; зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 виконавчі листи, на які розповсюджується розстрочка сплати боргу до Пенсійного фонду України та проведення звірки по платежах; визнання незаконними дій відділу ДВС щодо відкриття виконавчих проваджень №№33815530, 33815784, 33815961; визнання незаконними дій відділу ДВС щодо винесення постанови від 13.11.2012 року про звернення стягнення на майно та її скасування; визнання незаконними дій щодо винесення постанов від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№33815530, 33815784, 33815961 та їх скасування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі безпідставно направлено до відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції виконавчий лист №2а-146/11/0970 від 28.02.2011 року, так як ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року в справі за №2а-146/11/0970 відстрочено виконання рішення суду про стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі боргу в сумі 135370,68 грн. -до погашення заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі 895180,19 грн. згідно графіку, визначеному в рішенні №3 від 28.01.2011 року. В свою чергу, відділом ДВС, якому було відомо про рішення суду про відстрочення сплати боргу, безпідставно, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», 13.11.2012 року винесена постанова про звернення стягнення на майно підприємства у виконавчому провадженні №33815961. Також, 23.11.2012 року відділом ДВС протиправно були винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№33815530, 33815784, 33815961, оскільки на момент прийняття цих рішень виконавчі листи були відкликані.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні та пояснила суду, що 27.11.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі був відкликаний виконавчий лист №2а-146/11/0970 від 28.02.2011 року. Виконавчі листи від 15.07.2011 року за №2а-2889/09/0970 та від 06.10.2010 року №2а-1979/09/0970 направлені до відділу ДВС правомірно, так як на цей час вони не були виконані боржником. У зв'язку з цим, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині що стосується відповідача-1.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснила суду, що відділом ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції рішення про звернення стягнення на майно, про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№33815530, 33815784, 33815961 приймалися відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». При цьому не змогла пояснити суду, чому вказані вище оскаржувані рішення приймалися у той час, коли виконавчі документи були відкликані, та не у встановлений Законом строк. Разом з тим, просила повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.
28.01.2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші відповідно до пункту 7 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»прийнято рішення за №3 про розстрочення державному підприємству «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України»(надалі -Калуський ДЕЗ) боргу на загальну суму 895180,19 грн. (а.с. 8-11).
Згідно повідомлення управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі від 22.11.2012 року за №9945/04 графік погашення позивачем боргу перед Пенсійним фондом виконується вчасно. Кошти в сумі 135370,68 грн. по виконавчому листу від 28.02.2011 року №2а-146/11/0970 включені до рішення про розстрочення боргу №3 від 28.01.2011 року (а.с. 20).
15.08.2012 року відділом ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції (надалі -відділ ДВС) на підставі виконавчого листа від 28.02.2011 року №2а-146/11/0970 відкрите виконавче провадження №33815961 про стягнення з боржника -Калуського ДЕЗ на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі коштів в сумі 135370,68 грн.
13.11.2012 року відділом ДВС винесена постанова про арешт майна боржника та заборони його відчуження.
23.11.2012 року у цьому ж виконавчому провадженні винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 13537,06 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 43,02 грн.
Судом установлено, що відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року в справі за №2а-146/11/0970 судом відстрочено виконання рішення про стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі боргу в сумі 135370,68 грн. -до погашення заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі 895180,19 грн. згідно графіку, визначеному в рішенні №3 від 28.01.2011 року (а.с. 12-13).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що виконавчий лист не підлягав направленню управлінням Пенсійного фонду до органів ДВС для виконання, а виконавче провадження не підлягало відкриттю.
Крім того, суд установив, що відділом ДВС фактично будь-яких виконавчих дій з виконання вказаного виконавчого листа не проводилося через те, що відповідачем-1 він кілька разів відкликався у зв'язку з рішенням суду про відстрочення сплати боргу. Також, позивач неодноразово повідомляв відповідачів щодо зазначеного рішення суду.
27.11.2012 року листом за вих. №10091/06 виконавчий лист від 28.02.2011 року №2а-146/11/0970 був відкликаний відповідачем-1 з відділу ДВС.
15.08.2012 року відділом ДВС на підставі виконавчого листа від 15.07.2011 року №2а-2889/09/0970 відкрите виконавче провадження №33815530 про стягнення з боржника - Калуського ДЕЗ на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі коштів в сумі 84707,09 грн.
23.11.2012 року у цьому виконавчому провадженні винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 8470,70 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 43,02 грн.
Разом з тим, 26.09.2012 року листом за №8247/06 відповідач-1 відкликав вказаний виконавчий лист з відділу ДВС у зв'язку з повним погашенням боргу в сумі 84707,09 грн.
Оглядом документів виконавчого провадження №33815530 суд установив, що будь-яких виконавчих дій з виконання стягнення з боржника коштів за виконавчим листом відділом ДВС не проводилося.
Крім того, виконавчий лист від 15.07.2011 року №2а-2889/09/0970, на підставі якого 15.08.2012 року відповідачем-2 було відкрите зазначене вище виконавче провадження підлягав пред'явленню до виконання до 22.06.2012 року.
15.08.2012 року відділом ДВС на підставі виконавчого листа від 06.10.2010 року №2а-1979/09/0970 відкрите виконавче провадження №33815784 про стягнення з Калуського ДЕЗ на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі боргу в сумі 84871,39 грн.
23.11.2012 року у виконавчому провадженні винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 8487,13 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 43,02 грн.
Однак, 26.09.2012 року листом за №8246/06 відповідач-1 відкликав вказаний виконавчий лист з відділу ДВС у зв'язку з повним погашенням боргу в сумі 84707,09 грн.
Оглядом документів виконавчого провадження №33815784 суд установив, що будь-яких виконавчих дій з виконання стягнення з боржника коштів за виконавчим листом відділом ДВС не проводилося.
Таким чином, оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення викових дій у виконавчих провадженнях №№33815530, 33815784 були винесені відділом ДВС після фактичного погашення боргу за виконавчими листами від 15.07.2011 року за №2а-2889/09/0970 та від 06.10.2010 року за №2а-1979/09/0970, на підставі яких ці провадження були відкриті.
Основні засади, організацію і порядок провадження виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження»від 04.11.2010 року №2677-VI (надалі -Закон).
Відповідно до норм статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини 3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Частиною 1 статті 26 Закону встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання (пункт 1) та якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення (пункт 5).
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина 4 статті 47 Закону)
Згідно пункту 8 частини 1 статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина 3 статті 49 Закону).
Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи позивача про те, що оскаржувані постанови винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження»та безпідставно.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні вказані вище фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що постанови відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області: від 13.11.2012 року про арешт майна боржника та заборони його відчуження у виконавчому провадженні за №33815961; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815530; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815784; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815961 винесені безпідставно, всупереч вимог закону, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а дії відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції щодо винесення цих постанови визнати протиправними. Адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про визнання незаконними дій відділу ДВС щодо відкриття виконавчих проваджень №№33815530, 33815784, 33815961, то суд дійшов висновку, що постанови про відкриття спірних виконавчих проваджень винесені правомірно. Оскільки підставами їх відкриття слугували відповідні заяви стягувача -управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі з доданими до них виконавчими листами. Тому, відповідач-2 діяв згідно вимог статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки на момент розгляду даної адміністративної справи відповідачем-1 відкликаний виконавчий лист від 28.02.2011 року №2а-146/11/0970 з відділу ДВС.
Не підлягає задоволенню також позовна вимога щодо зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 виконавчі листи щодо стягнення з Калуського ДЕЗ коштів, на які розповсюджується розстрочка боргу відповідно до рішення пенсійного органу від 28.01.2011 року за №3, оскільки це суперечить зазначеним вище нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, не підлягає задоволенню вимога щодо проведення звірки між відповідачами з приводу виконання Калуським ДЕЗ рішення судів про сплату боргу, так як позивач відповідно до частини 5 статті 12 Закону зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України»сплачений ним судовий збір в сумі 16,10 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії відділу Державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанов: від 13.11.2012 року про арешт майна боржника та заборони його відчуження у виконавчому провадженні за №33815961; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815530; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815784; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815961.
Визнати протиправними та скасувати постанови відділу Державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції від 13.11.2012 року про арешт майна боржника та заборони його відчуження у виконавчому провадженні за №33815961; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815530; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815784; від 23.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та від 23.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №33815961.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05540209) судовий збір в сумі 16 (шістнадцять) грн. 10 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров
Постанова в повному обсязі складена 26.12.2012 року.