ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" грудня 2012 р. Справа № 2а-3630/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в сумі 22791,88 грн., -
23.11.2012 року державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі -позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 22791,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України заборгував перед бюджетом сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 22791,88 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 16.03.2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: АДРЕСА_1, 76018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.10.2012 року за №14918489 (а.с. 5). Відповідач зареєстрований як платник податків державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську).
Податковим органом проведені камеральні перевірки податкової звітності відповідача, за результатами яких складені акти від 20.07.2012 року за №5655/17-411/НОМЕР_1 та від 24.09.2012 року за №8331/17-411/НОМЕР_1. На підставі вказаних актів винесені податкові повідомлення-рішення від 20.07.2012 року за №№0012551794, 0012561794 та від 24.09.2012року №0017781794, відповідно, котрими на відповідача покладені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну сумі 533,39 грн. (а.с. 24-30).
Крім того, за відповідачем рахується податковий борг, у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 16926,88 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 5865,00 грн.
Заборгованість відповідача на загальну суму 22791,88 грн. підтверджується перевіреними судом податковими деклараціями, уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та обліковою карткою платника податку (а.с. 7-23, 32-41).
ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог податкового законодавства у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання відповідачу виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 17.08.2012 року за №4741 на загальну суму 822,12 грн. Вищевказану вимогу відповідач отримав, однак, ним виконана вона не була (а.с. 31).
Крім того, податковий борг підтверджується перевіреною судом довідкою від 10.08.2012 року за №172 та станом на 09.08.2012 року становить 22791,88 грн. (а.с. 6).
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі -Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 179.1 статті 179 Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Отже, суд дійшов висновку, що узгоджена сума податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб в сумі 22791,88 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом станом на момент розгляду справи судом, становить 22791,88 грн.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 22791 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 88 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Ю.О. Бобров
Постанова складена в повному обсязі 12.12.2012 року.