ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" грудня 2012 р. Справа № 2а-3624/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
представників сторін:
позивача -Чекайла В.М.,
відповідача -Кушніра О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом комунального підприємства "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління"
до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську
про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 05.11.2012 року за №Ю-49/12 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 07.11.2012 року за №2224,-
19.11.2012 року комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" (надалі -позивач) звернулося з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі -відповідач) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 05.11.2012 року за №Ю-49/12 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 07.11.2012 року за №2224.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі -Закон №2464-VI) та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 27.09.2010 року №21-5 (надалі -Інструкція №21-5) безпідставно винесена вимога №Ю-49/12 від 05.11.2012 року про сплату боргу в сумі 185204,63 грн. Попередня вимога від 03.10.2012 року за №Ю-49/11 винесена пенсійним органом, сформована з тих самих підстав і за своїм змістом є ідентична та призведе до подвійного стягнення з підприємства сум заборгованості. Також, до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по заробітній платі позивача була сплачена одночасно з оплатою заборгованості до Пенсійного фонду, тому, нарахування фінансових санкцій та пені відповідно до рішення від 07.11.2012 року за №2224 є безпідставним. У зв'язку з цим, просить визнати протиправними та скасувати вищевказані вимогу та рішення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в адміністративному позові. В зв'язку з цим, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов та пояснив суду, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області оскаржувана вимога винесена правомірно, відповідно до норм Закону №2464-VI та Інструкції №21-1. Законодавство України зобов'язує підприємців сплачувати єдиний соціальний внесок і його сума не може бути меншою мінімального страхового внеску, встановленого законом. Позивач за спірний період надавав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно нарахував суму страхових внесків, яка вносилась управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до карток особового рахунку. Тому, вважає дії управління правомірними і з цих підстав у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.
Судом установлено, що комунальне підприємство "Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління" (надалі -КП ДРЕУ) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області за адресою: вул. Максимовича, 13, м. Івано-Франківськ, 76006.
Згідно частини 1 статті 4 Закону №2464-VI позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
05.11.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі -УПФУ в м. Івано-Франківську) винесені вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі -єдиний внесок) за №Ю-49/11У від 03.10.2012 року та за №Ю-49/12 від 05.11.2012 року в сумі 154793,88 грн. та 185204,63 грн., відповідно (а.с. 7, 9, 24).
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вимога пенсійного органу від 05.11.2012 року за №Ю-49/12 отримана позивачем 09.11.2012 року (а.с. 24-25).
Згідно оглянутої в судовому засіданні картки особового рахунку КП ДРЕУ за період з 01.08.2012 року по 05.12.2012 року йому нарахований єдиний внесок в сумі 185204,63 грн., з якої: недоїмка зі сплати єдиного внеску 166513,50 грн., штраф в сумі 17385,12 грн. та пеня в розмірі 1306,01 грн. (а.с. 26-32).
У зв'язку з несплатою боргу відповідач направив вимогу №Ю-49/11У від 03.10.2012 року для виконання до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, яким на підставі неї було відкрите виконавче провадження №34883118 про стягнення з КП ДРЕУ на користь пенсійного органу боргу в сумі 154793,88 грн. (а.с. 19).
Судом установлено, що у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань по сплаті страхових внесків, прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахована пеня за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №2224 від 07.11.2012 року (а.с. 8).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року (надалі -Закон №2464-VI).
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 6 даного Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 вказаного Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Згідно абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до вимог частини 12 статті 9 вказаного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частинами 2 та 3 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно частини 4 статті 25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до підпункту 8.2 пункту 8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003 за №21-1 (надалі -Інструкція №21-1), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Підпунктом 9.3.2 пункту 9 Інструкція №21-1 встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з Додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Позивач за спірний період надавав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно нарахував суму страхових внесків, що вносилась управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до карток особового рахунку. Судом установлено, що спірна вимога сформована відповідачем правомірно на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Відповідно до статті 9 Закону №2464-VI обов'язок щодо сплати страхових внесків не залежить від того, чи були відповідні суми виплачені в якості заробітної плати працівникам позивача.
Такий висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду України щодо аналогічних правовідносин, яка викладена в постанові від 16.01.2012 року по справі №21-392а11.
Послання відповідача на те, що вимога від 05.11.2012 року за №Ю-49/12 винесена пенсійним органом, сформована з тих самих підстав і за своїм змістом є ідентична до вимоги від 03.10.2012 року за №Ю-49/11 та призведе до подвійного стягнення з підприємства сум заборгованості, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до пункту 2 розділу 8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003 за №21-1 вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.
В судовому засіданні встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську правомірно винесена вимога про сплату боргу №Ю-49/12 від 05.11.2012 року та винесене рішення про нарахування фінансових санкцій та пені від 07.11.2012 року за №2224. Вказані вимога та рішення відповідають нормам Закону №2464-VI та Інструкції №21-5. Тому, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позов необґрунтований та безпідставний і задоволенню не підлягає.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Ю.О. Бобров
Постанова складена в повному обсязі 29.12.2012 року.